§ 3. Особливості судового розгляду справ про застосування примусових заходів медичного характеру

Порядок судового розгляду таких справ регулюється ст. 419КПК.

Справи, що надійшли до суду від прокурора в порядку, передбаченому ст. 418 КПК, суддя або голова суду, якщо погодиться з постановою слідчого, вносить безпосередньо в судове засідання.

При внесенні справи в судове засідання суддя зобов'язаний вирішувати такі питання, пов'язані з підготовкою її до розгляду:

про день і місце слухання справи в судовому засіданні;

про виклик в судове засідання прокурора і захисника;

про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання;

про витребування додаткових доказів;

про можливість участі в судовому засіданні особи, стосовно якої розглядається справа;

про необхідність виклику в судове засідання експерта;

всі інші питання, які стосуються підготовчих до судового розгляду дій1.

Якщо внаслідок однобічності і неповноти проведеного слідства не були з'ясовані всі обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, і ці прогалини не можуть бути усунені в судовому засіданні, суд зобов'язаний повернути її на додаткове досудове слідство.

Судовий розгляд справ про застосування примусових заходів медичного характеру відбувається у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю прокурора і захисника, за правилами, що встановлені главами 25, 26 та 34 КПК2.

У ході судового слідства досліджуються докази, що доводять або спростовують вчинення даною особою суспільно не-

1          Пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про су

дову практику по застосуванню примусових заходів медичного ха

рактеру» від 19 березня 1993 р. № 2 із змінами, внесеними постано

вою Пленуму від 4 червня 1993 р. № 3.

2          Кримінальний процес України: Підручник / За ред. Ю. М. Гро

шевого та В. М. Хотенця. — Харків, 2000. — С. 452.

 

Особливості доказування по справах стосовно неосудних осіб...     577

безпечного діяння, а також перевіряються інші обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. В необхідних випадках в судове засідання викликається експерт.

Якщо особа, щодо якої розглядається справ, викликана в судове засідання, суд вислуховує її пояснення, а потім висновок експерта. Після закінчення судового слідства висловлює думку прокурор, потім захисник, а потім суд виходить в нарадчу кімнату для винесення ухвали по справі.

Судові дебати по такій категорії справ не ведуться.

Коли суд перебуває в нарадчій кімнаті, він вирішує такі питання у справах про застосування примусових заходів медичного характеру:

чи мало місце суспільно небезпечне діяння, з приводу якого порушена справа;

чи вчинено це діяння особою, щодо якої розглядається справа;

чи вчинила особа зазначене діяння в стані неосудності або обмеженої осудності;

чи захворіла вона після вчинення злочину на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

чи слід застосовувати до цієї особи заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме (ст. 420 КПК).

Коли судом буде встановлено, що дана особа вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або обмеженої осудності, чи після вчинення злочину захворіла на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання, суд, коли визнає за потрібне, виносить ухвалу, а суддя постанову про застосування до цієї особи примусових заходів медичного характеру, з зазначенням яких саме.

Коли суд визнає непотрібним застосувати такі заходи, справу необхідно закрити, про що виноситься ухвала (постанова). В тих випадках, коли неосудність або обмежена осудність особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння або на час розгляду справи не встановлено, суд виносить ухвалу, а суддя постанову про направлення даної справи для провадження подальшого досудового слідства на загальних підставах.

Якщо вчинення зазначеного діяння особою, щодо якої розглядається справа, не буде доведене, суд своєю ухвалою, а суддя — постановою закриває справу.

 

 

578

Глава 18

Скасування або зміна призначених судом примусових заходів медичного характеру може мати місце лише за ухвалою суду чи постановою судді, який застосував ці заходи, або суду за місцем лікування.

Крім цього випадку, скасування або зміна таких заходів також може мати місце, коли особа, яка їх вчинила в стані неосудності або обмеженої осудності, видужала або коли в результаті змін в стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.

Розгляд питання про скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру провадиться за правилами ст. 419 КК за поданням головного психіатра органу охорони здоров'я, якому підпорядкований медичний заклад, де тримають ту чи іншу особу. До такого подання додається висновок комісії лікарів психіатрів (статті 421—422 КПК).

Коли особа, щодо якої були застосовані примусові заходи медичного характеру внаслідок її психічного захворювання після вчинення злочину, видужає, то суд на підставі висновку медичної комісії в порядку ст. 419 КПК виносить ухвалу, а суддя — постанову про скасування застосованого заходу медичного характеру та направлення справи для провадження досудового слідства чи судового розгляду, якщо неосудність або обмежена осудність була встановлена під час судового слідства. Час перебування в медичній установі, якщо ця особа засуджена до позбавлення волі або виправних робіт, зараховується в строк відбування покарання.

Ухвала (постанова) про відновлення справи може бути винесена в межах встановленої законом давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На усі постанови (ухвали), які винесені судом (суддею) в порядку такого провадження, може бути подано апеляційну чи касаційну скаргу або винесено апеляційне чи касаційне подання прокурора. Апеляційні скарги чи касаційні подання прокурора вносяться в загальному порядку, з додержанням вимог норм, передбачених главами 29—32 КПК.

Питання для самоперевірки

1. Що розуміється у кримінальному процесі під примусовими заходами медичного характеру?

 

Особливості доказування по справах стосовно неосудних осіб...     579

Які види примусових заходів існують у кримінальному процесі?

Що розуміється під поняттям «обмежена» або «зменшена» осудність особи?

Який юридичний критерій особи, яка є неосудною?

Які існують у кримінально-процесуальному праві критерії неосудності?

Який процесуальний порядок доказування в справах про діяння неосудних або обмежено осудних осіб?

Яка призначається судова експертиза для визначення психічного стану підозрюваного чи обвинуваченого?

Який процесуальний документ складається на досудовому слідстві, якщо буде встановлено неосудність або обмежену осудність особи?

Які особливості судового розгляду справ про застосування примусових заходів медичного характеру?