Свідок

Свідком у справі може бути кожна особа, якій відомі обставини, що стосуються справи.

Свідок може бути допитаний про обставини, що підлягають встановленню по даній справі, в тому числі про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного та його взаємовідносини з ними.

Не можуть бути доказами дані, що їх повідомив свідок, джерело яких невідоме. Якщо показання свідка базуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.

Не можуть бути допитані як свідки:

адвокати та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, нотаріуси, лікарі, психологи, священнослужителі — з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості;

захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, представник потерпілого, позивача, відповідача — про обставини, які стали їм відомі при наданні юридичної допомоги підзахисним або довірителям;

особи, які згідно з висновком судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них;

свідок, який відповідно до статті 523 КПК дає показання під псевдонімом, — щодо дійсних даних про його особу;

особа, яка має відомості про дійсні дані про свідка, який відповідно до статті 523 КПК дає показання під псевдонімом — щодо цих даних.

Відмовитися давати показання як свідки мають право:

члени сім'ї, близькі родичі, усиновлені, усиновителі підозрюваного, обвинуваченого, підсудного;

особа, яка своїми показаннями викривала б себе, членів сім'ї, близьких родичів, усиновленого, усиновителя у вчиненні злочину.

 

Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які ають право дипломатичної недоторканності, а також пра-івники дипломатичних представництв — без згоди дипло-атичного представника.

Свідок має право: давати показання рідною мовою або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача; заявляти відвід перекладачу;знати, у зв'язку з чим і в якій справі він допитується; власноручно викладати свої показання в протоколі допиту; користуватися нотатками і документами при дачі показань у тих випадках, якщо показання стосуються будь-яких розрахунків та інших даних, які йому важко тримати в пам'яті; відмовитися давати показання щодо себе, членів сім'ї та близьких родичів; знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження; подавати скарги прокурору на дії дізнавача і слідчого; одержувати відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі показань.

За наявності відповідних підстав свідок має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законом і в порядку, передбаченому статтями 52і— 525КПК.

Особа, викликана органом дізнання, слідчим, прокурором або судом як свідок, зобов'язана з'явитися в зазначені місце і час та дати правдиві показання про відомі їй обставини в справі.

Якщо свідок не з'явиться без поважних причин, орган дізнання, слідчий, прокурор або суд мають право застосувати до нього привід через органи внутрішніх справ.

Суд має право також накласти на свідка грошове стягнення у розмірі половини мінімального розміру заробітної плати. Питання про грошове стягнення вирішується судом у судовому засіданні при розгляді справи, по якій свідок викликався. Воно може бути вирішено в іншому судовому засіданні з викликом цього свідка. Його неявка без поважних причин не перешкоджає розгляду питання про накладення грошового стягнення (статті 68—70 КПК).

За дачу завідомо неправдивих показань і за відмову давати показання про відомі обставини в справі свідок несе кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 КК України.

 

348

 

Глава 10

 

Учасники (суб'єкти) доказування

 

349

 

 

 

ти заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому КПК.

Слідчі й судові документи вручаються обвинуваченому в перекладі його рідною мовою або іншою мовою, якою він

ВОЛОДІЄ.     ;•

При допиті німого або глухого запрошується особа, яка >

розуміє їх знаки. Щодо цієї особи діють правила, встанов- >

лені КПК для перекладача.  ■

Якщо в розгляді справи бере участь перекладач, голову-ючий роз'яснює йому обов'язок правильно робити потрібний у судовому засіданні переклад і попереджає про відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправильний переклад, про що від перекладача відбирається підписка (статті 19 і 285 КПК). Перекладач за наявності відповідних підстав має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України.

Спеціаліст

Це особа, яка володіє науковими, технічними та іншими спеціальними знаннями і навичками, і за викликом органа дізнання, слідчого, прокурора, судді (суду) надає їм допомогу в проведенні слідчих і судових дій.

Спеціаліст може залучатись при провадженні будь-яких слідчих чи судових дій, якщо виникає в цьому потреба, для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи. Спеціаліст повинен бути не заінтересований в результатах справи.

Закон не обмежує коло судових дій, до виконання який може бути залучений спеціаліст. Однак в деяких випадках його участь прямо передбачена законом. Наприклад, при огляді тіла людини необхідна присутність лікаря, при допиті неповнолітнього — присутність викладача, при допиті неповнолітнього розумово відсталого — присутність лікаря та викладача.

Допомога спеціаліста може бути використана при призначенні експертизи, в формулюванні питань та при підготовці об'єктів дослідження. Також вона може використовуватись для залучення науково-технічних засобів та апаратури в ході

 

судового засідання. Наприклад, при демонстрації аудіо-, кіно-, відеодоказів, при аудіо-, відеофіксації хода засідання, при проведенні судового експерименту1.

Виклик слідчим спеціаліста є обов'язковим для керівника підприємства, установи чи організації, де працює спеціаліст.

Спеціаліст зобов'язаний: з'явитися на виклик; брати участь у проведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання і навички для сприяння слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів; звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів; давати пояснення зі спеціальних питань, що виникають при проведенні слідчої дії.

Спеціаліст має право: звертатися з дозволу слідчого із запитаннями до осіб, які беруть участь у проведенні слідчої дії; робити заяви, пов'язані з виявленням, закріпленням і вилученням доказів. Спеціаліст за наявності відповідних підстав має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України.

Перед початком слідчої дії, в якій бере участь спеціаліст, слідчий пересвідчується в особі та компетентності спеціаліста, з'ясовує його стосунки з обвинуваченим і потерпілим та роз'яснює спеціалістові його права та обов'язки. Про виконання слідчим цих вимог зазначається у протоколі слідчої дії.

У разі відмови або ухилення спеціаліста від виконання своїх обов'язків слідчий повідомляє про це адміністрацію підприємства, установи чи організації за місцем роботи спеціаліста або громадську організацію для відповідного реагування (ст. 128і КПК).

Експерт

Експерт — це особа, яка має необхідні спеціальні знання для дачі висновку з питань, що досліджуються, і призначена особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором, суддею (судом) постановою (ухвалою) як експерт для провадження судової експертизи.

Експертиза призначається у разі, якщо для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання.

1 Репешко П. И. Судебное разбирательство уголовного дела в суде первой инстанции: Учеб. пособие. — Николаев, 1995. — С. 49.

 

350

 

Глава 10

 

учасники (суб'єкти) доказування

 

351

 

 

 

Як експерта може бути викликано будь-яку особу, що має необхідні знання для дачі висновку з питань, що досліджуються. Питання, які ставляться експертові, і його висновок по них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Експерт дає висновок від свого імені й несе за нього особисту відповідальність. За необхідності в справі може бути призначено кількох експертів, які дають загальний висновок. Якщо експерти не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо.

Висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим, але непогодження з ним повинно бути мотивовано у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Якщо експертизу буде визнано неповною або не досить ясною, може бути призначено додаткову експертизу, яку доручать тому самому або іншому експертові.

Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим, або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або якщо є сумніви в його правильності, може бути призначено повторну експертизу, яку доручають іншому експертові або іншим експертам.

Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або які раніше були ревізорами в справі.

Особа, яку призначено експертом, зобов'язана з'явитися за викликом і дати правильний висновок з поставлених запитань.

За злісне ухилення від явки до суду, до органів досудово-го слідства або дізнання експерт несе відповідальність за ч. 2 ст. 1853 або ст. 1854 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов 'язків — відповідно за статтями 384 чи 385 КК України.

Експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються експертизи; порушувати клопотання про надання нових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або суду бути присутнім при провадженні допитів та інших слідчих дій і задавати особам, яких допитують, запи-

 

тання, що стосуються експертизи, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки.

Якщо питання, поставлене перед експертом, виходить за межі його компетенції або якщо надані йому матеріали не достатні для дачі висновку, експерт у письмовій формі повідомляє орган, що призначив експертизу, про неможливість дати висновок (статті 75, 77 КПК).

Діяльність судового експерта в процесі доказування за-он обмежує лише наданням експертного висновку. За містом закону експерт не є суб'єктом доказування, та в літе-атурі його рідко хто вважає таким. Проте експертна прак-ика давно вже фактично порушує питання про призначен-я експерта поряд з іншими учасниками процесу доказуван-я його суб'єктом. На підтримку такого статусу судового експерту свідчить таке.

При створенні висновку експерт оцінює фактичні дані, які знаходяться в матеріалах справи та надані йому для вирішення експертного завдання. Без такої оцінки в певних випадках він не в змозі надати висновок, оскільки процес експертного дослідження потребує оцінки вихідних даних, серед яких важливе місце займають докази по справі.

Однак практика свідчить і про те, що інколи експерт мусить збирати докази. Це має місце, як правило, при роботі з мікрооб'єктами, коли експертне засідання включає питання про наявність чи відсутність на запропонованих експерту об'єктах мікродоказів. У цих випадках експерт повинен спочатку вжити заходів по їх виявленню, фіксації та виїмці, а вже потім приступати до їх дослідження, тобто зробити те, що повинен зробити слідчий за участю, при необхідності, спеціаліста. Зрозуміло, що можливо повернути без виконання подібні доручення експерту, але при існуючих навантаженнях слідчих, відсутності у них необхідних технічних засобів пошуку мікрооб'єктів тощо, експерти виходячи з інтересів справи переважно виконують подібні завдання, не розмірковуючи про те, чи виходить воно за межі їх компетенції. Те ж саме стосується до отримання зразків для дослідження тра-сологічних, балістичних та деяких інших об'єктів.

Крім того, необхідно також враховувати і специфіку участі експерта у судовому процесі, коли він при клопотанні сторін чи дорученні суду реально бере участь в процесі доказування, досліджуючи докази чи зазначаючи проблеми в

 

352

 

Глава 10

 

Учасники (суб екти) доказування

 

353

 

 

 

системі доказів, що потребують виправлення. Крім того, висновок експерта, в якому вирішуються питання причинного зв'язку між обставинами справи, являє собою внесок експерта у формування цілої системи доказів по справі, які можна оцінити як системоутворюючі1.

Загальновідомо, що висновки судової експертизи (особливо бухгалтерської, економічної, технологічної та ін.) як однієї з форм застосування спеціальних знань на досудовому та судовому слідствах можуть надати істотну допомогу при розробці заходів, необхідних як для припинення розкрадання державного чи колективного майна (грошових коштів), так і для попередження можливого здійснення їх в майбутньому. Наприклад, експерт чи спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку у своєму висновку зобов'язані відповісти на питання слідчого чи суду не тільки про правильність документального оформлення операцій по прийманню, збереженню, реалізації товарно-матеріальних цінностей та руху грошових коштів, але і на питання профілактичного характеру, тобто встановлення причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів навіть у тому випадку, якщо з тих чи інших причин в постанові чи ухвалі суду про призначення судової експертизи відсутні певні питання.

У п. 110.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністра юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5 прямо говориться, що завданнями бухгалтерської експертизи також є встановлення недоліків в організації бухгалтерського обліку і контролю, які сприяли або могли сприяти завданню матеріальної шкоди або перешкоджали її своєчасному виявленню2. Кому, як не експерту, який користується спеціальними бухгалтерськими та економічними знаннями можливо доручити проведення такої роботи3.

Секретар судового засідання

Участь у судовому розгляді кримінальної справи секретаря судового засідання обумовлено необхідністю ведення і оформлення протоколу судового засідання згідно зі ст. 87 КПК України.

1          БелкинА. Р. Зазнач, праця. — С. 26—27.

2          Судові експертизи в Україні. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — С. 74.

3          Детальніше див. Коваленко Е. Г. Использование зкспертнмх зна

ний в деятельности органов внутренних дел по предупреждению хи-

щений социалистического имущества: Учеб. пособие. — К., 1990.

 

Секретар судового засідання — посадова особа суду повинна бути не заінтересована в результатах справи, мати певний досвід роботи з комп'ютером, стенографування тощо.

Протокол судового засідання в суді першої та апеляційної інстанцій веде секретар судового засідання. У протоколі зазначаються: місце та час початку і закінчення судового засідання; назва і склад суду; справа, що розглядалась; секретар; сторони; особи, які не з'явились у судове засідання, та причини їх неявки; дані про особу підсудного; дані про роз'яснення підсудному та іншим учасникам процесу їх прав та обов'язків; ухвали та постанови суду, прийняті без переходу до нарадчої кімнати; всі розпорядження головуючого та дії суду в тому порядку, в якому вони відбувались; всі клопотання і заяви учасників процесу; докладний зміст записаних від першої особи показань підсудного, потерпілого, свідків, пояснень спеціалістів, відповідей експерта на усні запитання; послідовність і короткий зміст судових дебатів; короткий зміст останнього слова підсудного; проголошення вироку та роз'яснення порядку і строку його оскарження.

Протокол судового засідання підписують головуючий і секретар судового засідання.

Протокол судового засідання повинен бути виготовлений не пізніше семи діб з дня закінчення судового розгляду справи. Про виготовлення протоколу судового засідання повідомляються учасники судового розгляду.

Повне фіксування судового процесу з допомогою звукової апаратури чи інших технічних засобів здійснюється на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи в суді першої інстанції при розгляді справи по суті чи в апеляційному суді або за ініціативою суду.

Повне фіксування судового процесу здійснює секретар судового засідання або під його керівництвом інший працівник суду.

Про те, що з метою повного фіксування судового процесу використовуються технічні засоби, а також дані про їх технічні характеристики зазначається в протоколі судового засідання. До протоколу додається звіт секретаря судового засідання, в якому похвилинно зазначаються відомості про процесуальні дії, виконані в судовому засіданні.

Відтворення технічного запису судового процесу здійснюється на вимогу сторін чи за ініціативою суду.

12 Є. Г. Коваленко

 

 

354

Глава 10

Аудіокасета чи інший носій інформації, на якому зафіксовано судовий процес, зберігається при справі.

Учасники судового розгляду мають право ознайомитися з протоколом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, вказавши на його неправильність чи неповноту.

Письмове клопотання про ознайомлення з протоколом судового засідання зазначені особи мають право заявити протягом трьох діб з часу проголошення вироку чи іншого судового рішення.

Про виготовлення протоколу судового засідання повідомляються прокурор, який брав участь у розгляді справи, і ті учасники судового розгляду, які заявили клопотання про ознайомлення з ним.

З моменту одержання цього повідомлення вони мають право протягом трьох діб ознайомитися з протоколом і подати щодо нього зауваження. За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений постановою головуючого.

У разі умисного затягування ознайомлення з протоколом судового засідання чи виставлення не передбачених законом умов для його ознайомлення, особа, яка пред'являє протокол для ознайомлення, складає про це протокол і передає його головуючому.

Головуючий у таких випадках затверджує графік ознайомлення, що є обов'язковим для особи, яка знайомиться з протоколом судового засідання. За наявності поважних причин визначені у графіку строки ознайомлення з протоколом можуть бути продовжені постановою головуючого. Після закінчення визначеного в графіку строку головуючий своїм розпорядженням припиняє ознайомлення з протоколом.

Головуючий розглядає зауваження на протокол судового засідання і в разі згоди з ними посвідчує їх правильність.

При незгоді головуючого зауваження вносяться на розгляд судового засідання. Про час розгляду зауважень повідомляються всі учасники судового розгляду, але їх неявка не перешкоджає розгляду зауважень.

Зауваження на протокол розглядаються:

якщо справа розглядалася суддею одноособове — головуючим;

якщо справа розглядалася колегіально — цим судом чи більшістю його складу.

У судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які подали зауваження, думка інших учасників судового роз-

 

Учасники (суб'єкти) доказування   355

гляду, за необхідності відтворюється технічний запис процесу, якщо він здійснювався, опитуються особи, щодо змісту показань яких подано зауваження. Суддя — постановою, а суд — ухвалою за наявності до того підстав задовольняють чи відхиляють зауваження.

Зауваження на протокол, постанова чи ухвала про їх розгляд приєднуються до справи.

Якщо з якихось причин зауваження розглянути неможливо, вони приєднуються до справи і оцінюються судом вищого рівня у сукупності з усіма матеріалами справи (статті 87—88 КПК).

Питання для самоперевірки

Які у кримінально-процесуальній літературі існують поняття і класифікації учасників (суб'єктів) доказування?

Назвіть посадових осіб, які проводять та безпосередньо здійснюють процесуальне доказування.

Які особи (суб'єкти) мають та обстоюють у доказуванні власні інтереси?

Які особи захищають та представляють в доказуванні інтереси інших осіб?

Назвіть осіб, які сприяють доказуванню і здійснюють правосуддя.

Яка компетенція особи, що проводить д   дізнавача, слідчого і начальника слідчого відділу?

Яка компетенція прокурора при провадженні дізнання, до-судового і судового слідства?

Чи є суд суб'єктом доказування по кримінальних справах?

Які права підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі при розслідуванні кримінальної справи?

Який процесуальний порядок визнання особи потерпілою?

Хто визнається цивільним позивачем і цивільним відповідачем по кримінальній справі?

Хто є захисником, представником потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача?

18. Які учасники (суб'єкти) кримінального процесу можуть бути законними представниками неповнолітнього, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого та підсудного?

14.       Хто є свідком, понятим, перекладачем, спеціалістом та екс

пертом при здійснюванні доказування по кримінальних справах?

15.       Які права й обов'язки секретаря судового засідання при

веденні і оформленні протоколу судового засідання?

 

356

 

Глава 10

 

Учасники (суб'єкти) доказування

 

357

 

 

 

Учасники (суб'єкти) кримінально-процесуальних прав та обов'язків

 

Суб'єкти доказування

 

Доказування

 

Елементи доказування

 

 

 

Органи,

відповідальні за

справу

Особа, яка проводить дізнання

Орган дізнання

Слідчий

Начальник слідчого відділу

Прокурор

Суддя

 

Особи, які мають та відстоюють власні інтереси

N   Підозрюваний

Обвинувачений

Підсудний

Потерпілий

Цивільний позивач

Цивільний відповідач

 

Особи, які

захищають та

представляют ь

інтереси інших

осіб

Захисник

Представник потерпілого

Представник

цивільного

позивача

Представник цивільного відповідача

Законний

представник

неповнолітнього

обвинуваченого,

підсудного

 

Особи, які сприяють

кримінальному

судочинству і

здійсненню

правосуддя

Свідок

Поняті

Перекладач

Спеціаліст

Експерт

Секретар судового засідання

 

Особа, яка проводить дізнання — дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, суд

Підозрюваний,

обвинувачений,

потерпілий,

цивільний позивач,

цивільний

відповідач,

представник

цивільного

позивача і

цивільного

відповідача,

законний

представник

неповнолітнього

обвинуваченого,

підсудного

Захисник, представник потерпілого

 

РІВНІ

доказування

Відбір свідчень

із різних

джерел

інформації для

подальшого

процесуального

закріплення в

якості доказів

Збирання,

перевірка,

оцінка доказів

Обгрунтування

висновків

завершального

доказування

 

Засоби доказування

Докази, їх види

Слідчі, судові дії

 

М   Побудова версій

Збирання

(виявлення,

закріплення)

доказів

М Виявлення доказів

Збирання доказів

Дослідження доказів

Ш Перевірка доказів

Закріплення доказів

Оцінка доказів

Обгрунтування

проміжних

висновків в ході

доказування

 

Суд

 

Схема 1

Схема учасників (суб'єктів) кримінально-процесуальних прав та обов'язків

 

Схема 2

Схема структури доказування у кримінальному судочинстві

 

358

 

Глава 10

 

Пізнавальна діяльність у кримінальному судочинстві

 

Процесуальні засоби доказування

 

Інші засоби, що сприяють

пізнанню у кримінальному

судочинстві

 

 

 

Докази, їх види

Показання свідка

Показання потерпілого

 

Слідчі та судові дії

Допит свідка

Допит потерпілого

 

Виявлення та відбір

інформації для

подальшого її

використання

процесуальним шляхом

 

Особлива частина

 

 

 

Показання підозрюваного

 

Допит підозрюваного

 

Оперативно-розшукові дії

 

 

 

Показання обвинуваченого

Висновок експерта

 

_   Допит обвинуваченого

Проведення експертизи

 

Інші засоби

(версії на основі

оперативних даних,

слідча інтуїція та інше)

 

 

 

Речові докази

 

Очна ставка

 

 

 

Протоколи слідчих і судових дій

 

Пред'явлення для пізнання

 

 

 

Протоколи з

відповідними

додатками, складеними

уповноваженими

органами за

результатами

оперативно-розшукових

заходів

Інші документи

 

Обшук, особистий обшук, виїмка

Огляд

Освідування

Відтворення обстановки і обставин

 

 

 

Накладання арешту на

кореспонденцію і

зняття інформації з

каналів зв'язку

Схема З

Схема структури пізнавальної діяльності в кримінальному судочинстві

 

і

 

 

361