§ 3. Зберігання речових доказів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 

Усі предмети, які в процесуальному порядку визнані речовими доказами, повинні зберігатися при кримінальній справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в спеціальних приміщеннях органів дізнання, досудово-го слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації.

В окремих випадках речові докази можуть бути повернуті їх володарям до вирішення справи в суді, якщо це можливо без шкоди для успішного провадження по справі (ст. 79 КПК) тільки після винесення мотивованої постанови. У цьому випадку до матеріалів справи прилучається клопотання володаря предмету або речі, а також його зобов'язання зберігати ці предмети, що визнані речовими доказами, до закінчення провадження по справі.

Речові докази у вигляді швидкопсувних товарів та продукції, а також майна, яке піддається швидкому моральному старінню, зберігання яких ускладнене або витрати по (забезпеченню спеціальних умов зберігання яких порівнянні з їх вартістю, можуть бути також повернені їх володарям. Перед цим вони мають бути сфотографовані або зняті на відео- або кіноплівку. У справі має зберігатися документ про їх повернення володарям. У разі неможливості повернення таких речових доказів володарям, вони можуть бути передані для реалізації в спеціальні магазини, про що складається акт. При зберіганні та передачі речових доказів вживають заходів, які забезпечують зберігання у вилучених об'єктів ознак та властивостей речових доказів по кримінальних справах, а також наявних на них слідів, а також самих речових доказів (якщо вони не можуть бути передані на зберігання потерпілим, їх родичам чи іншим особам, а також організаціям).

Зберігання вилученої в ході дізнання, досудового слідства або судового розгляду вогнепальної або холодної зброї, боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів проводиться тільки в органах внутрішніх справ та служби безпеки після попереднього дослідження в експертно-криміналістичних підрозділах.

18 Є. Г. Коваленко

І

 

 


538

Глава 16

Речові докази у вигляді вибухонебезпечних речовин, як правило, передаються на зберігання на склади військових частин або відповідних режимних державних підприємств.

Отрута або сильнодіючі препарати передаються на склади аптекоуправлінь, інших організацій, де є належні умови для їх зберігання, згідно з відома їх керівництва.

Речові докази у вигляді вилучених з незаконного обігу етилового спирту, алкогольної та спиртовмісної продукції передаються для їх технологічної переробки або знищуються, про що складається протокол згідно з вимогами ст. 85 КПК України в присутності понятих та інших осіб, які були присутні або брали участь у проведенні цієї дії. До протоколу можуть бути додані фотознімки, кінозйомка, відеозапис. Перед передаванням або знищенням цих предметів з ними можуть бути проведені відповідні необхідні експертні дослідження.

Грошові знаки, валюта та інші цінності, вилучені при провадженні слідчих дій та які є речовими доказами, після проведення необхідних досліджень здаються на зберігання в банк або іншу спеціалізовану кредитно-фінансову установу, а також можуть бути передані на зберігання матеріально відповідальній особі.

Зберігання транспортних засобів, які визнані речовими доказами, проводиться за письмовим дорученням органу дізнання, слідчого, прокурора або судді (суду) відповідними службами МВС або СБУ (якщо вони не можуть бути передані на зберігання володарям, їх родичам або іншим особам, а також організаціям), керівники яких видають про це збережену розписку, яка прилучається до справи1.

Будь-які предмети, які прилучаються до справи як речові докази повинні бути оглянуті та детально описані. Якщо необхідно, то в цій слідчій дії може брати участь спеціаліст,

1 Багато непорозумінь і помилок у слідчій та судовій практиці викликає визнання речовими доказами транспортних засобів, використаних злочинцями при вчиненні злочинів. Часто ці засоби безпідставно визнаються знаряддям вчинення злочину в справах про крадіжки, незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим добувним промислом і конфіскуються. Транспортний засіб може бути визнаний знаряддям злочину лише у тому разі, якщо його використання було безпосередньо пов'язано із вчиненням дій, що входять до об'єктивної сторони складу злочину.

 

Речові докази 539

який, як правило, надає істотну допомогу для правильного огляду та опису особливих ознак предмета, який потребує застосування тих або інших спеціальних знань. Якщо предмет знайдено та долучено до протоколу огляду, то й опис його з властивими йому ознаками та рисами повинен міститися у цьому протоколі.

Порядок зберігання речових доказів, передачі їх на зберігання або реалізацію визначений відомчими рекомендаціями, даними згідно з вимогами інструкції «Про порядок вилучення , обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей або іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду» від 13.05.2004 р.

При передачі кримінальної справи від органу дізнання до слідчого, від одного органу дізнання або слідчого іншому, а також при направленні справи прокурору та в суд речові докази направляються разом зі справою або при погодженні з відповідними органами можуть зберігатися на місці первинного їх зберігання.

Згідно зі ст. 80 КПК України речові докази повинні зберігатися до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи.

Документи — речові докази повинні зберігатися весь час при справі, а зацікавленим особам, підприємствам, установам і організаціям за їх клопотанням видаються копії цих документів.

На даний час у Верховній Раді України знаходиться законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо порядку вилучення документів », внесений народними депутатами України Ю. В. Ширком та С. С. Олексіюком, згідно з яким частину другу ст. 80 пропонується викласти в такій редакції: «Документи — речові докази повинні зберігатися весь час при справі, а заінтересованим особам, підприємствам, установам і організаціям за їх клопотанням у-триденний термін видаються копії цих документів, а ст. 186 доповнити частиною третьою наступного змісту:

«На клопотання заінтересованих осіб, представників підприємств, установ і організацій, зазначених у статті 80 КПК, вилучення документів повинно проводитись із залишенням копій. В разі неможливості виготовлення копій документів або встановлення їх власника під час вилучення

 

540

 

Глава 16

 

Речові докази

 

541

 

 

 

слідчий вносить до протоколу слідчої дії запис про клопотання щодо залишення копій вилучених документів і в триденний термін надає зацікавленим особам копії вилучених документів або мотивовану постанову про відмову у видачі копій документів, яка може бути оскаржена прокурором або до суду».

Пропоновані зміни до КПК України необхідні заінтересованим особам по справі для захисту своїх законних прав та інтересів, оскільки встановлюють конкретні строки видачі необхідних копій документів органами дізнання, досу-дового слідства і судами, а також вирішують інші проце-сульні питання стосовно документів — речових доказів у кримінальній справі.

У тих випадках, коли виникає спір про право власності на предмети, які є речовими доказами, вони зберігаються поки набере законної сили рішення суду, винесене по даному спору в порядку цивільного судочинства.

Коли виникає необхідність у поверненні речових доказів (зданих відповідним державним або кооперативним організаціям для реалізації внаслідок їх можливого швидкого зіпсування), то організації, які їх одержали, повертають замість того такі самі речі або сплачують їх вартість за державними цінами, що існують на момент повернення.

Строки зберігання речових доказів, коли володар встановлений, але не заявив вимог про їх повернення за якихось причин, кримінально-процесуальним законом не встановлені.

У цих випадках повинні діяти цивільно-правові відносини, які встановлюють трьохрічний строк позовної давності, протягом якого володар предмета, визнаного речовим доказом, може отримати його назад та набути право власності на нього.

Остаточне рішення питань стосовно долі речових доказів вирішує суд на основі оголошеного вироку, ухвали, постанови або орган дізнання, слідчий, прокурор постановою про закриття справи, при цьому:

знаряддя злочину, що належить обвинуваченому, конфіскуються;

речі, вилучені з обігу, передаються відповідним установам або знищуються;

речі, які не мають ніякої цінності і не можуть бути використані, знищуються, а у випадках, коли зацікавлені особи просять про це, можуть бути їм передані;

 

 

гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, передаються в доход держави;

гроші, цінності та інші речі, які були об'єктом злочинних дій, повертаються їх законним володарям, а якщо їх не встановлено, то ці гроші, цінності та речі переходять у власність держави.

Спори про належність речей, які підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства (ст. 81 КПК).

Вирішуючи питання про передачу в доход держави грошових коштів та інших цінностей необхідно завжди брати до уваги, що в процесі досудового та судового слідства в усіх випадках має бути доказано, що вони нажиті саме злочинним шляхом, оскільки в іншому випадку суд позбавлений можливості передати їх на користь держави, а також послатися у вироку, як на доказ вини підсудного, на незаконне привласнення грошових коштів та інших матеріальних цінностей.

Питання для самоперевірки

Що розуміється під поняттям речових доказів згідно з КПК України?

Яке значення речових доказів в доказуванні по кримінальній справі?

Які є особливості збирання, перевірки та оцінки речових доказів у процесі доказування у кримінальному процесі?

Які види речових доказів використовуються при провадженні по кримінальній справі?

В яких випадках гроші та інші цінні предмети можна визначити як речові докази ?

Які процесуальні правила збирання та дослідження речових доказів?

При провадженні яких слідчих дій найчастіше збирають речові докази?

Які способи збирання речових доказів передбачені кримінально-процесуальним законом?

На яких суб'єктів кримінального процесу покладається обов'язок перевірки речових доказів?

Який процесуальний порядок зберігання речових доказів?

Якими відомчими нормативними актами регулюється порядок зберігання речових доказів?

Які правоохоронні органи приймають остаточне рішення стосовно долі речових доказів?