§ 4. Допит і показання судового експерта

Згідно зі статтями 201, 311 КПК України експерт може бути допитаний як у ході виконання досудового, так і при судовому слідстві.

На практиці допит експерта особою, в провадженні якої знаходиться кримінальна справа (дізнавачем, слідчим, прокурором, суддею (судом), є одним із способів оцінки достовірності висновку експерта, хоча кримінально-процесуальний закон і не передбачає такого самостійного джерела доказів, перерахованих в ст. 65 КПК України, як показання експерта.

Окремо показання експерта не можна віднести до джерел доказів, але оскільки вони містять ті чи інші фактичні дані, на основі яких слідчий чи суддя (суд) встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння в особи, яка обвинувачується в його вчиненні, — їх можна віднести до доказів, і тому вони мають доказове значення, а в сукупності з висновком експерта набувають статусу джерел доказів.

Показання експерта близькі до показань свідка, оскільки здійснюються за правилами допиту свідків. Експерт, як і свідок, попереджається перед допитом про кримінальну відповідальність за тими ж самими статтями Кримінального кодексу (за дачу завідомо неправдивих висновків та за відмову від надання висновку), а також методика його проведення аналогічна методиці допиту свідка.

Як правило, допит експерта здійснюється, коли необхідно отримати будь-яке роз'яснення чи доповнення з приводу вже проведеної експертизи, щоб не було підстав для проведення додаткових досліджень.

1 Фридман И. Я. Судебная зкспертиза и вопросьі предупреждения преступлений: Автореф. дис.... докт. юрид. наук. — М., 1974. — С. 30; Колесниченко О. Н., Коваленко Є. Г. Можливості судово-бухгалтерської експертизи в запобіганні розкраданням // Радянське право. — 1978. — № 10. — С. 41—44.

 

7217 Є. Г. Коваленко

 

 

514

Глава 15

Як правильно відзначають М. Г. Щербаковський та А. А. Кравченко, під роз'ясненнями та доповненнями до висновку експерта необхідно розуміти його показання, в яких розкривається зміст та значення таких положень висновку:

1.         обраної методики дослідження, причин відмови від

інших методик або методів дослідження об'єкта;

використання в експертизі науково-технічних засобів, їх метрологічних характеристик, величини похибки вимірювання;

особливості підготовки об'єктів до дослідження, умов відбору експериментальних зразків, порівняння, кількісних та якісних змін після проведення досліджень;

виявлених ідентифікаційних та діагностичних ознак;

критеріїв оцінки, ознак, яких експерт дотримувався при винесенні проміжних та остаточних висновків;

окремих термінів та визначень, які є у висновку;

можливих суперечностей між дослідницькою частиною (в тому числі, додатками до висновку) та висновками;

причин відмови експерта від дачі висновку або обмеженого вирішення окремих питань.

Під доповненнями до висновку експерта розуміють:

1.         висновки та їх обґрунтування, які відсутні в документі,

але випливають з проведеної експертизи дослідження;

2.         визначення можливості подальшого дослідження

об'єктів проведеної експертизи для встановлення нових об

ставин справи при наявності додаткових матеріалів, а також

характер цих матеріалів.

Крім того, питання, які задаються експерту, можуть торкатися уточнення таких обставин:

компетентності експерта, його досвіду та місця роботи в якості судового експерта;

стану та кількості одержаних для експертизи об'єктів, якості упаковки, наявності та розміщення супроводжувальних написів на пакетах та ін.;

кількості об'єктів, які були витрачені в ході експертизи, та тих, які залишилися після дослідження1, наприклад при дослідженні експертом питань у справах про злочини,

1 Щербаковский М. Г., Кравченко А. А. Применение специальньїх знаний при раскрнтии и расследовании преступлений. — Харьков, 1999. — С. 42—43.

 

Висновок судової експертизи та показання судового експерта      515

пов'язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами та ін.

Новелою у кримінально-процесуальному законодавстві Росії є положення про недопущення допиту експерта з приводу свідчень, які стали йому відомі у зв'язку з провадженням експертизи, якщо вони не відносяться до предмета даної експертизи.

При проведенні допиту слідчий не може ставити перед експертом питання про свідчення, які стали йому відомі під час виконання експертизи, таких, як повідомлення експерту будь-якої інформації від свідків, потерпілих та інших осіб, якщо така інформація не має відношення до провадження даної експертизи (ч. 2 ст. 205 КПК України).

Показання експерта не можуть замінити собою висновок експерта, оскільки він може бути допитаний тільки після складання та подання висновку органу дізнання, слідчому, прокурору, судді (суду), а також після його попереднього аналізу та оцінки.

Допит експерта може мати місце з ініціативи осіб, у провадженні в яких знаходиться кримінальна справа, а також за обміркованим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого та інших учасників (суб'єктів) кримінальної справи, тобто заінтересованих сторін.

Порядок допиту експерта не регламентований законом. Експерт, який не є працівником експертної установи, викликається на допит повісткою, яка передається йому під розпис. Експерт, який знаходиться в трудових правовідносинах з керівництвом експертної установи, викликається на допит по телефону, телефонограмою або через керівника цього експертного закладу.

Ознакою тактики допиту експерта є відсутність стадії «вільної розповіді», яка зазвичай застосовується при допиті свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Як правило, перед експертом ставлять питання щодо даного ним висновку (повідомлення). Якщо відповідь на питання потребує аргументації з використанням спеціальної термінології, то необхідно дати експерту можливість самостійно підготувати письмові показання.

Результати допиту експерта можуть слугувати основою для призначення слідчим додаткової чи повторної експер-

 

 

516

Глава 15

тизи того ж виду, іншої експертизи, а також проведення слідчих дій по отриманню зразків для порівняльного дослідження, без яких допитуваний експерт в даному ним висновку не може винести обґрунтованого висновку або навіть провести дослідження представлених об'єктів1.

Допит експерта в процесі судового слідства має певні відмінності, оскільки він може здійснюватися багатьма учасниками (суб'єктами) судового слідства в межах наданих їм законом прав та обов'язків. Так, у разі заявленого підсудним чи потерпілим клопотання про допит експерта в судовому засіданні після оприлюднення його висновку, який вимагає додаткового пояснення, це клопотання приймається судом і експерт може бути допитаний в суді щодо цих даних. Проведення цієї судової дії може бути реалізовано і за ініціативою судді або всього складу суду.

Питання експерту спочатку ставлять прокурор, потім потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники, захисник, підсудний, суддя та народні засідателі.

Питання, задані експерту, та відповіді на них фіксуються в протоколі судового засідання (пункти 3 та 4 ст. 311 КПК України).

Пояснення з приводу оприлюдненого на судовому засіданні висновку експерта можуть бути такі:

з приводу окремих положень висновку;

суті використаних методик експертного дослідження;

спеціальних термінів;

характеру висновку (категоричний, ймовірний, приблизний, умовний, альтернативний);

придатності наданих для користування експерта об'єктів для проведення експертного дослідження.

Доповнення до свого висновку експерт надає у разі:

необхідності надання учасникам судового розгляду, суду додаткової аргументації окремих положень висновку;

необхідності повідомлення про виявлення при виконанні експертизи фактів, з приводу яких в ухвалі суду або постанові судді про призначення експертизи не було поставлено питання;

1 Щербаковский М. Г., Кравченко А. А. Зазнач, праця. — С. 44.

 

Висновок судової експертизи та показання судового експерта      517

— необхідності викладення мотивів окремих відповідей на поставлені питання, якщо для цього не знадобиться додаткове експертне дослідження (інакше суд або суддя призначають додаткову експертизу)1.

Якщо експерту необхідний певний час для відповіді на поставлені йому питання, суддя чи суд вирішують цю проблему, попередньо вислухавши думки учасників процесу, інтереси яких зачіпаються при проведенні допиту експерта.

Експерт може робити заяви з приводу неправильного трактування учасниками процесу його висновку чи показань, що підлягає занесенню в протокол допиту.

Остаточна оцінка показань експерта, наданих у процесі судового слідства, покладається на суддю, який розглядає справу одноособово або колегіально, складом суду.