§ 2. Класифікація версій

Класифікація (створення класифікаційної системи) — традиційний пізнавальний прийом. Він застосовується, коли виникає потреба у вивченні значної сукупності явищ, у чомусь схожих, а в чомусь різних.

Щоб класифікувати досліджувану сукупність, потрібно:

знайти ознаку, що була би: а) загальною для всіх явищ, що входять у сукупність, б) істотною з огляду на цілі дослідження, в) такою, що має різні характеристики;

розбити сукупність на окремі явища;

об'єднати явища з різними характеристиками загальної ознаки в групи (класи).

У свою чергу кожний із класів, якщо це треба для дослідження, також може бути розбитий на класи нижчого рівня (підкласи) і т. д.

Сукупність явищ, розподілених на класи і підкласи, складає класифікаційну систему.

Значення класифікації полягає насамперед у тому, що вона дає можливість розробити загальні правила застосуван-

1          Архівна справа № 1-160 за 2004 р. Сімферопольського районно

го суду АРК.

2          Коновалова В. Е. Зазнач, праця. — С. 82.

 

 

240

Глава 7

ня до всіх явищ, об'єднаних у відповідний клас, певних розумових і зовнішніх дій1.

У юридичній літературі версії класифікуються не тільки за суб'єктом їх висування. Р. С. Бєлкін пропонує класифікувати версії за колом фактів, що пояснюють (загальні і часткові), і за ступенем визначеності (типові і конкретні)2. Така класифікація уявляється нам найбільш вдалою.

Г. В. Арцишевський підрозділяє слідчі версії за наступними ознаками:

а)         версії пошукові і перевірочні — у залежності від того,

чи є в момент висування версій визначені дані, що дозволя

ють підозрювати конкретну особу (осіб) у причетності до

події, що перевіряється. Якщо такі дані є, то версія відно

ситься до перевірочних, якщо їх немає, то версія відносить

ся до пошукових;

б)         проміжні і завершальні — у залежності від того, чи

охоплюються висунутим припущенням слідчого всі або час

тина основних обставин, що підлягають доказуванню;

в)         по змісту припущень — «за різними юридично важли

вими обставинами події, що перевіряється, які на момент

побудови версії ще не встановлені»3.

На думку І. М. Лузгіна, версії класифікуються за ознакою юридичної значимості (загальні і часткові); сфери використання (слідчі, експертні, оперативно-розшукові і судові); суб'єктів висування; ступеня імовірності (малоймовірні, найбільш ймовірні); часу побудови (первісні, наступні); відношення до предмета доказування (обвинувальні, виправдувальні)4. А. М. Ларін поділяє версії на класи за наступними ознаками: юридична значимість передбачуваних обставин (загальні — обвинувальні і виправдувальні — і часткові); вид передбачуваної оцінки про належність до справи доказів і встановлюваних ними фактів, про вірогідність існування визначених доказів, про допустимість до-

1 Ларин А. М. От следственной версии к истине. — М., 1976. —С. 43. 2БелкинР.С. Курссоветскойкриминалистики: В 3 т. — М., 1978. — Т. 2. — С. 303.

3          Арцишевский Г. В. Вмдвижение и проверка следственньїх вер

сии. — М., 1978. — С. 20.

4          Лузгин И. М. Криминалистика / Под ред. Р. С. Белкина, Г. Г. Зуй-

кова. — М., 1970. — Т. 2. — С. 37.

 

Слідчі і судові версії  241

казів; ступінь визначеності (конкретні і пошукові); характер проблеми (версії про існування і пошукові); орієнтація припущення за часом (і минуле або і передбачувані, тобто прогнозні); авторство1. З усіма зазначеними класифікаціями важко погодитися. Зокрема, помилкове твердження І. М. Лузгіна, що розподіл версій на загальні і часткові проводить за ознакою юридичної значимості. Версії незалежно від їх обсягу, ступеня імовірності тощо ніякої юридичної значимості мати не можуть, про що переконливо говорить сам І. М. Лузгін: «Версія — це припущення, думка слідчого, його уявлення про подію, ймовірне пояснення фактів, а не доказ. Версія сама по собі нічого не доводить, вона лише допомагає встановлювати і використовувати факти. Версія спирається на факти, але не заміняє їх»2. Він правильно відзначає, що «підставою класифікації в даному випадку є обсяг понять»3.

Щодо класифікації І. М. Лузгіним версій за ступенем їх імовірності, за часом їх побудови і стосовно предмета Р. С. Бєлкін відзначав: «Перші дві класифікації нам здаються позбавленими строгої підстави і чітких критеріїв. Остання має чисто процесуальний, формальний характер. Практично виправдувальні й обвинувальні версії самостійно та ізольовано існувати не можуть, тому що в противному разі ми змушені будемо визнати правомірність виправдувального або обвинувального ухилу в розслідуванні»4.

Зауваження про відсутність чітких критеріїв розмежування повною мірою відноситься і до більшості основ класифікації, запропонованих А. М. Ларіним і Г. В. Арцишевсь-ким. Дану обставину почасти визнає і сам А. М. Ларін, відзначаючи, що «розмежування пошукових і конкретних версій умовно»5. Настільки ж умовне розмежування версій на такі, що стосуються існування певних фактів, і пошуко-

1          Ларин А. М. От следственной версии к истине. — М., 1976. —

С. 43—58.

2          Лузгин И. М. Зазнач, праця. — С. 40.

3          Лузгин И. М. Версия как метод познания и доказьівания в рас-

следовании // Методологические проблеми расследования. — М.,

1973. -С. 134.

* БелкинР.С. Курс советской криминалистики: В 3 т. —М., 1978. — Т. 2. - С. 304.

5 Ларин А. М. Зазнач, праця. — С. 54.

 

242

 

Глава 7

 

Слідчі і судові версії

 

243

 

 

 

вих. До першої групи, на думку А. М. Ларіна, відносяться версії про необхідність доказування обставин, передбачене існування яких пояснює встановлені в справі факти; другу групу складають припущення про місцезнаходження конкретних осіб або предметів, існування яких встановлено1. Однак як же можна стверджувати, що існування будь-якої особи або будь-якого предмета встановлено, якщо місцезнаходження цього об'єкта невідомо? Очевидно, у такому випадку мова може йти лише про передбачуване існування особи або предмета; іншими словами, чітку грань між першою і другою групою версій провести не можна2.

Г. В. Арцишевський розглядає як ознаку, на підставі якої можна відрізнити пошукову версію від перевірочної, наявність визначених даних, що дозволяють підозрювати в причетності до події конкретну особу. Умовність цього критерію очевидна, тому що ні про характер, ні про обсяг «визначених даних» ні чого не говориться. А для того, щоб розмежувати проміжну і завершальну версії, потрібно вирішити, чи охоплює висунуте припущення всі або частину обставин, що підлягають доказуванню. Відомо, однак, що перелік обставин, що підлягають доказуванню, як вказано в ст. 64 КПК України, конкретизується й уточнюється стосовно кожного розслідуваного злочину. Крім того, не виключено, що коло обставин, які підлягають доказуванню по тій або іншій справі, зміниться (наприклад, з'ясується, що підозрюваний мав співучасників і т. д.). Виходить, і цей критерій варто вважати суто умовним, а пропоновану класифікацію невдалою.

Версія як багатофункціональна категорія має прогностичну функцію. У кримінологічній і криміналістичній літературі прогностична роль версії згадується в роботах А. Ф. Зе-лінського і Р. С. Бєлкіна.

Так, розглядаючи роль версії в кримінологічному прогнозі, А. Ф. Зелінський відзначає, що вона прогнозує індивідуальне поводження в момент розслідуваної події3.

1          ЛаринА. М. Зазнач, праця. — С. 54.

2          Филиппов А. Г. Зазнач, праця. — С. 16.

3          Зелинский А. Ф. Некоторне теоретические вопросм индивиду-

ального прогноза и следственной версии // Проблеми предваритель-

ного следствия. — Волгоград, 1973. — Вьш. 2. — С. 117.

 

Р. С. Бєлкін поділяв дане положення, розвиваючи його стосовно криміналістичної практики. У цьому зв'язку він відзначав, що версії мають значення для криміналістичного прогнозу про можливе поводження даної людини в майбутньому, у ході розслідування, окрім існуючої або зміненої слідчої ситуації1.

В. Е. Коновалова вважає, що прогностичну роль версій варто розширити в плані припущень про нові способи вчинення злочинів, зокрема у сфері економіки, де її нестійкість і недосконалість законодавства створюють канали для злочинної діяльності. Прогнозування таких злочинних можливостей дозволить здійснювати профілактичну діяльність і вчасно припиняти злочин. У цьому плані об'єднання кримінологічного і криміналістичного прогнозів може дати ефективні результати2.

Ми поділяємо дані положення і вважаємо, що прогностична роль версії, особливо при виявленні злочинів у сфері економічної діяльності підприємств, організацій, фірм, дозволить не тільки розкрити злочини, але і здійснювати профілактичну діяльність щодо недопущення їх в майбутньому.