§ 4. Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 

первісно-суспільного ладу

Держава виникає як особлива політична, територіальна і структурна організація суспільства. Вона відрізняється від соціальної організації первісно-суспільного ладу за такими ознаками:

відокремленням від суспільства верстви населення, яке не виробляє матеріальних чи духовних благ, а тільки займається управлінськими справами, виконує загальносоціальні функції. Ця верства наділялася владними повноваженнями, мала у своєму розпорядженні насильницький апарат і можливість за необхідності застосовувати державне примушування. Отже, це було нове структурне утворення — апарат держави, первинна бюрократія. Натомість управління в родовій общині ще не відокремлювалося від суспільства, не знало спеціальних засобів і апарату примушування; рішення приймалися і виконувалися добровільно самими членами роду;

введенням обов'язкових податків і платежів. Матеріальні засоби, які у вигляді податків, в інших формах надходили від суспільства, були необхідні як для утримання апарату держави, так і для фінансування загальносоціальних функцій держави. Родовий лад не знав особливого апарату управління і тому не потребував подібних фінансових інститутів;

об'єднанням населення за територіальною ознакою, єдиним територіальним простором, на якому здійснювалося господарське життя. Первісно-суспільний лад мав у своїй основі сукупність сімейних общин, об'єднаних кровнородинними зв'язками, держава формується на територіальній основі шляхом переростання родових общин у сусідські, переходу людства до осілого способу життя. Перша територіальна організація — місто об'єднувало не тільки родичів, а й населення, яке мешкало на певній території. Населення характеризувалося стійким зв'язком з державою у вигляді підданства чи громадянства і користувалося її захистом всередині країни і за її межами. Апарат держави орієнтувався не тільки на управління групами людей, а й на управлянні територіями. Територія стала невід'ємним атрибутом, ознакою, власністю держави.