Тема 13

Президент України -

глава Української

держави

У всіх сучасних державах функціонує інститут глави держави. Главою держави є посадова особа чи державний орган, який посідає найвище місце в ієрархії інститутів влади. Реальне міс­це та роль глави держави в здійсненні державної влади зале­жить від форми правління й того політичного режиму, який склався в країні. Глава держави може або перебувати поза ін­шими гілками державної влади, або бути включеним у вико­навчу владу й очолювати її, або входити й до законодавчої, і до виконавчої, і навіть до судової гілок влади.

В Україні посаду Президента вперше в новітній історії було офіційно запроваджено на підставі Закону Української РСР "Про заснування поста Президента Української РСР і внесен­ня змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) Ук­раїнської РСР" від 5 липня 1991 р. Перша стаття цього Закону проголошувала: "Заснувати пост Президента Української Ра­дянської Соціалістичної Республіки". Відповідно до цього За­кону до Конституції Української РСР було внесено додатко­вий розділ, який встановлював статус Президента, його пов­новаження, функції, обов'язки, гарантії діяльності. Закон Української РСР "Про Президента Української РСР" від 5 липня 1991 р. деталізував відповідні положення Конституції. Згідно з Конституцією та зазначеним Законом Президент Ук­раїнської РСР визнавався найвищою посадовою особою Ук­раїнської держави та главою виконавчої влади. Того ж 5 липня 1991 р. було прийнято Закон України "Про вибори Президента України". Сьогодні статус Президента України визначено в розділі V Конституції України 1996 р. Він є главою держави. Це обумовлює надання йому певних повноважень стосовно органів, що входять до всіх гілок державної влади в Україні.

145

 

Згідно зі статтею 102 Конституції України Президент Украї­ни виступає від імені держави, є гарантом державного сувере­нітету, територіальної цілісності України, додержання Консти­туції України, прав і свобод людини та громадянина.

Конституція України встановлює, що Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівно­го та прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років, що одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

Конституція України передбачає низку умов, яким має від­повідати кандидат на пост Президента України. Згідно зі стат­тею 103 Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років і во­лодіє державною мовою. Ця стаття також передбачає певні об­меження для особи Президента України: "Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати по­саду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядо­вої ради підприємства, що має на меті одержання прибутку".

Повноваження Президента України викладено в статті 106 Конституції України. Усю їх сукупність можна поділити на кілька груп:

повноваження, що визначають представництво України

в державних зносинах, прийняття вірчих і відкличних

грамот дипломатичних представництв інших держав і т. п.;

ті, що стосуються діяльності Верховної Ради;

ті, що стосуються призначення та звільнення з посад

членів Кабінету Міністрів та інших посадових осіб;

повноваження у сфері забезпечення державної незалеж­

ності, національної безпеки та оборони країни;

пов'язані з прийняттям до громадянства України та його

припиненням, наданням притулку в Україні;

установчі повноваження — утворення та ліквідація за по­

данням Прем'єр-міністра України міністерств та інших

центральних органів виконавчої влади.

Для забезпечення виконання своїх повноважень Президент наділяється правом видавати укази та розпорядження, які є обов'язковими до виконання на всій території України.

146

 

Зрозуміло, що функції глави держави не можуть бути кон­кретизовані повноваженнями в повному обсязі. У глави дер­жави завжди є не розкриті в Конституції повноваження, які проявляються в екстраординарних, непередбачених умовах, отримуючи де-факто визнання Верховної Ради або спираю­чись на судове тлумачення Конституції. Президент як глава держави вправі та зобов'язаний контролювати стійкість кон­ституційного ладу, реальність свободи народу, єдність і ці­лісність державної території України. Особливістю правового статусу Президента як глави держави є те, що він особисто виконує покладені на нього Конституцією завдання та поряд із цим ініціює діяльність органів державної влади, забезпечу­ючи тим самим їх узгоджене функціонування та взаємодію.

Забезпечуючи та спрямовуючи діяльність усіх державних органів України та виконуючи функцію з їх координації, Пре­зидент діє лише в межах, визначених Конституцією.

Найхарактернішими для Президента України завданнями є такі:

забезпечення повноважень державної влади на всій тери­

торії України;

забезпечення узгодженого функціонування та взаємодії

органів державної влади;

участь у здійсненні законодавчої, виконавчої та судової

влади, що передбачено статтями 106, 107, 113—115, 128

та ін. Конституції України.

Характеризуючи конституційний статус Президента Украї­ни, необхідно виходити з того, що він, отримуючи мандат на прямих загальнодержавних виборах, представляє сукупні, тоб­то загальні інтереси всього народу й усієї держави, тоді як Вер­ховна Рада України представляє народ України в особі своїх виборців, тобто населення своїх округів, регіонів (тому мож­ливе неузгодження інтересів, які виражають народні депутати). Взаємодія Президента України та Верховної Ради України має забезпечити єдність загальнодержавних і національних інте­ресів.

Дуже тісні взаємовідносини глава держави має з виконав­чою владою, хоча, як уже зазначалося, за Конституцією Украї­ни Президент України не названий главою виконавчої влади. Взаємовідносини Президента з Верховною Радою та Кабінетом

147

 

Міністрів в основному регулюються положеннями статті 106 Конституції України.

Конституція України встановлює порядок вступу новооб­раного Президента України на пост та підстави припинення його повноважень. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через 30 днів після офіційного оголо­шення результатів виборів, з моменту складення присяги на­родові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

Приведення Президента України до присяги здійснює Го­лова Конституційного Суду України.

Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень. За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідаль­ності на підставі закону.

Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента. Повноваження Президента України припиняються достроково в разі його відставки, не­можливості виконувати повноваження за станом здоров'я, усунення з поста в порядку імпічменту, смерті.

Конституція встановлює, що чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового при­пинення повноважень Президента України вибори Президен­та України проводяться в період 90 днів з дня припинення по­вноважень. Порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом, а саме Законом України "Про вибо­ри Президента України" від 5 березня 1999 р. Частина перша статті 1 цього Закону відтворює положення частини першої статті 103 Конституції України щодо виборів Президента Ук­раїни на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років, а частина друга встановлює, що виборчий процес здійснюється на таких засадах:

багатопартійності;

вільного та рівноправного висування кандидатів у Пре­

зиденти України;

гласності та відкритості;

свободи агітації;

148

 

— рівності можливостей для всіх кандидатів з боку органів державної влади місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.

Право висування претендента на кандидата в Президенти України належить громадянам України, які мають право голо­су. Це право реалізується ними в порядку, визначеному Зако­ном України "Про вибори Президента України" через полі­тичні партії та їх виборчі блоки, а також через збори виборців, у тому числі шляхом самовисування, причому партія (блок), збори виборців можуть висунути лише одного претендента на кандидата в Президенти України.

Організацію та проведення виборів Президента України здійснюють виборчі комісії: Центральна, яка функціонує на підставі Закону України "Про Центральну виборчу комісію" від 17 грудня 1997 p., територіальні, які утворюються рішен­нями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, і дільничні, які ут­ворюються сільськими, селищними, міськими (міст, у яких відсутні районні ради), районними в містах радами.

Вибори Президента України проводяться по єдиному за­гальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України. Для проведення ви­борів ця територія поділяється на 225 територіальних вибор­чих округів, кожен з яких включає в себе один або кілька рай­онів, міст, районів у містах або їх частин. Кількість таких ок­ругів з урахуваннях адміністративно-територіального устрою та кількості населення в Автономній Республіці Крим, облас­тях, містах Києві та Севастополі встановлюється Центральною виборчою комісією.

Для проведення голосування та підрахунку голосів терито­рія сіл, селищ, міст, районів у містах, що входять до складу те­риторіального виборчого округу, поділяється на виборчі діль­ниці з кількістю від 20 до 3000 виборців, а у виняткових ви­падках — з меншою або більшою кількістю, які утворюються територіальними виборчими комісіями.

Вибори Президента України (чергові, позачергові та по­вторні) призначаються Верховною Радою України.

Для проведення виборів Президента України виконавчими комітетами сільських, селищних, міських (міст, у яких немає

149

 

районних рад), районних у містах рад або органами, що відпо­відно до закону здійснюють їхні функції, складаються списки виборців по кожній виборчій дільниці (для виборчих діль­ниць, які не входять до зазначених, закон передбачає інший порядок складання списків попереду). До списків виборців включаються всі громадяни України, які на день виборів до-сягли (досягнуть) вісімнадцятирічного віку, мають право голо­су та на момент складання списку проживають на території відповідної виборчої дільниці.

Витрати на підготовку та проведення виборів Президента України здійснюються Центральною виборчою комісією від­повідно до затвердженого нею кошторису в межах коштів, пе­редбачених Державним бюджетом України. Разом з тим кан­дидати в Президенти України можуть використовувати кошти особистих виборчих фондів, які утворюються в порядку, ви­значеному Законом України "Про вибори Президента Украї­ни", для фінансування виборчої кампанії.

Важливою стадією виборів Президента України є висуван­ня та реєстрація кандидатів у Президенти. Згідно із законом право висувати претендента на кандидата в Президенти Украї­ни належить партіям, які зареєстровані Міністерством юстиції України. Це право реалізується партією як безпосередньо, так і через об'єднання кількох партій у виборчий блок, який може бути утворений двома чи більшою кількістю партій на підставі рішень партій, які об'єднались у виборчий блок для участі у виборах Президента України.

Претендент висувається партією чи виборчим блоком пар­тій відповідно на з'їзді (конференції), що є найвищим статут­ним органом цієї партії, чи на міжпартійному з'їзді (кон­ференції), делегати на який обираються членами партій, що об'єдналися у виборчий блок, відповідно до норми представ­ництва, визначеної угодою про утворення виборчого блоку.

Претендентом на кандидата в Президенти України від партії чи виборчого блоку партій може бути як член цієї партії, так і позапартійний громадянин.

З'їзд (конференція, загальні збори) має право вирішувати питання висування претендента, якщо на ньому присутні більше двох третин обраних делегатів, але не менше 200 осіб.

150

 

Претендент вважається висунутим, якщо за його кандидатуру проголосувало більше половини учасників з'їзду (конференції, загальних зборів).

Висувати претендента на кандидата в Президенти України мають право також збори виборців, якщо в них беруть участь не менше 500 громадян України, котрі мають право голосу. Вони можуть проводитися за місцем проживання чи на під­приємствах, в установах, організаціях. Кожен учасник зборів може запропонувати для обговорення будь-яку кандидатуру, у тому числі самовисунутися. Висунутою зборами виборців як претендент вважається особа, за яку проголосувало не менше двох третин учасників зборів.

Реєстрація претендентів на кандидата в Президенти Украї­ни здійснюється Центральною виборчою комісією на підставі заяв про реєстрацію претендента з доданими до них визначе­ними законом документами.

Якщо Центральна виборча комісія прийняла рішення про реєстрацію претендента, вона видає вповноваженій особі пар­тії (блоку) чи зборів виборців довідку про реєстрацію претен­дента й необхідну кількість підписних листів установленої форми для збирання підписів виборців на підтримку претен­дента.

Претендент має бути зареєстрований як кандидат у Прези­денти України, якщо його кандидатуру підтримають своїми підписами не менш як 1 млн громадян України, які мають пра­во голосу, у тому числі не менш як 30 тис. громадян у кожно­му з двох третин регіонів України (Автономній Республіці Крим, області, містах Києві і Севастополі). При цьому треба взяти до уваги, що забороняється організовувати збір підписів на підприємствах, в установах і організаціях.

Після оголошення Центральною виборчою комісією в засо­бах масової інформації та опублікування в пресі списку кан­дидатів у Президенти України розпочинається передвиборна агітація, яка може здійснюватись у будь-яких формах та будь-якими засобами, котрі не суперечать Конституції України та законам України, і закінчується за 1 день до виборів.

Громадяни України, політичні партії, інші об'єднання гро­мадян, колективи підприємств, установ і організацій мають

151

 

право вільно та всебічно обговорювати передвиборні програ­ми кандидатів, їхні політичні, ділові та особисті якості, вести агітацію "за" чи "проти" кандидатів на зборах, мітингах, у бесідах, у пресі, на радіо й телебаченні. Органам державної вла­ди, у тому числі прокуратури, і органам місцевого самовряду­вання, їх посадовим і службовим особам, членам виборчих комісій, а також особам, які не є громадянами України, участь у передвиборній агітації забороняється. Закон установлює й інші обмеження на проведення передвиборної агітації.

Кандидатам у Президенти України під час проведення ви­борчої кампанії Законом України "Про вибори Президента України" надаються певні права та гарантії:

вони беруть участь у виборчій кампанії на рівних за­

садах;

мають рівне право на використання державних засобів

масової інформації на території України;

мають право делегувати по одному представникові до

Центральної виборчої комісії з правом дорадчого голосу;

мають право на звільнення від виробничих або служ­

бових обов'язків;

мають право на безплатний проїзд усіма видами паса­

жирського транспорту (за винятком таксі) у межах тери­

торії України;

їм гарантуються рівні умови й можливості щодо викори­

стання державних засобів масової інформації на тери­

торії України, фінансового та матеріально-технічного за­

безпечення їх участі у виборчій кампанії;

під час виборчої кампанії вони не можуть бути звільнені

з роботи, переведені на іншу роботу чи посаду без їхньої

згоди, а також призвані на військові збори чи навчання;

відповідно до Закону України "Про державну охорону

органів державної влади та посадових осіб" держава за­

безпечує охорону кандидатів під час виборчої кампанії.

Закон України "Про вибори Президента України" також встановлює, що кандидат у Президенти України може мати в кожному територіальному виборчому окрузі по одній дові­реній особі та п'ять довірених осіб, які допомагають йому в проведенні виборчої кампанії на території загальнодержавно-

152

 

го одномандатного виборчого округу, ведуть агітацію за його обрання Президентом України, представляють інтереси канди­дата у взаємовідносинах з органами державної влади та місце­вого самоврядування, об'єднаннями громадян, а також у ви­борчих комісіях.

У виборчій комісії по виборах Президента України можуть брати участь офіційні спостерігачі від кандидатів у Президен­ти, партій (блоків), зборів виборців — суб'єктів виборчого процесу, іноземних держав і міжнародних організацій.

Закон передбачає порядок проведення голосування й виз­начення результатів виборів Президента України.

Вибори визнаються такими, що не відбулися, у разі вибут­тя всіх кандидатів у Президенти, а обраним Президентом Ук­раїни вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Закон містить статті, які встановлюють умови проведення повторного голосування, повторних виборів Президента Ук­раїни, відповідальність за порушення виборчого законодав­ства.