Тема 4. Фінансово-правові відносини

1. Поняття й риси фінансових правовідносин

Фінансові правовідносини — це суспільні відносини, які виникають у сфері фінансової діяльності держави й регулюються фінансово-правовими нормами.

Фінансові правовідносини характеризуються такими особливостями:

завжди виникають і розвиваються лише у сфері фінансової діяльності держави;

є формою реалізації публічних інтересів, у зв’язку з чим є публічно-правовими;

фінансово-правові відносини є по суті економічними відносинами (визначаються економікою та є видом економічних відносин);

мають майновий характер, тобто завжди пов’язані з грошовими коштами (грошовим платежем, державними видатками);

фінансові правовідносини є відносинами влади. Це пояснюється тим, що вони є формою реалізації фінансово-правової норми, яка має імперативний характер. Крім того, одним із суб’єктів фінансових правовідносин завжди є держава або уповноважений державою орган, які мають право надавати владні приписи.

2. Суб’єкт, об’єкт і зміст фінансових правовідносин

Поняття «суб’єкт фінансових правовідносин» тісно пов’язане з поняттям «суб’єкт фінансового права».

Суб’єкт фінансового правовідношення — це той, хто бере участь у конкретному фінансовому правовідношенні і, таким чином, реалізує належні йому права й обов’язки.

Суб’єкт фінансового права має фінансову правосуб’єктність, яка дає йому можливість бути суб’єктом фінансових правовідносин. Поняття «фінансова правосуб’єктність» включає поняття «фінансова правоздатність» і «фінансова дієздатність».

Фінансова правоздатність — це здатність мати фінансові права та обов’язки, передбачені законом.

Фінансова дієздатність — це здатність особи самостійно або через законних представників набувати, здійснювати, змінювати й припиняти фінансові права та обов’язки, а також відповідати за їх невиконання та неправомірну реалізацію.

Суб’єкти фінансового права поділяються на три групи:

суспільно-територіальні утворення — Україна як держава загалом, адміністративно-територіальні одиниці (Автономна Республіка Крим, області тощо);

колективні суб’єкти — органи державної влади, організації та ін.;

індивідуальні суб’єкти — фізичні особи, іноді посадові особи.

Україна як суверенна держава є суб’єктом фінансового права, має компетенцію в галузі фінансової діяльності, яку закріплено Конституцією України, Бюджетним кодексом України, іншими законодавчими актами.

Як суб’єкт фінансового права держава має певні права. Наведемо їх.

1. Матеріальні та процесуальні бюджетні права (на розгляд і затвердження бюджету).

2. Права на встановлення податків і зборів.

3. Права на отримання й стягнення податків і зборів.

4. Права в сфері державного кредитування.

5. Право грошової емісії.

Як суб’єкти фінансового права адміністративно-територіальні одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село) також мають певні права. Наведемо їх.

1. Право формування і виконання місцевого бюджету.

2. Право введення місцевих податків і зборів.

3. Право на випуск місцевих позик.

4. Право на отримання фінансової допомоги.

5. Право на надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах.

Підставою для визнання органів державної влади суб’єктами фінансового права є наявність у них компетенції в галузі фінансової діяльності держави.

Організації, підприємства, установи є колективними суб’єкта­ми фінансового права стосовно:

прав на отримання бюджетних асигнувань (бюджетні установи);

прав на отримання бюджетних кредитів;

прав на участь в кошторисному процесі;

обов’язків із сплати податків і зборів;

обов’язків податкових агентів;

обов’язків з перерахування до бюджету вільного залишку прибутку або частки прибутку (казенні, державні підприємства);

обов’язку надавати в податкові органи інформацію. Наприклад, органи, що реєструють фізичних осіб як підприємців; органи, що реєструють нерухоме майно, яке є об’єктом оподаткування.

Громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства є індивідуальними суб’єктами фінансового права, голов­ним чином стосовно їх обов’язків.

Об’єкт фінансових правовідносин — це те, на що спрямована поведінка учасників фінансових правовідносин у межах належних їм суб’єктивних прав і обов’язків.

Характерною особливістю змісту фінансового правовідношення є те, що поведінці зобов’язаної особи в такому правовідношенні протистоїть право вимоги уповноваженої особи, яке переважно (крім права вимоги платника податку) є одночасно й обов’язком.

3. Види фінансових правовідносин

Виходячи з основних функцій права, фінансові правовідносини класифікують на регулятивні та охоронні.

Регулятивні правовідносини — правовідносини, в яких поведінка суб’єкта відповідає приписам фінансово-правових норм (відносини зі сплати до бюджету податків і зборів, з проведення перевірок).

Охоронні правовідносини виникають із факту неправомірної поведінки суб’єктів правовідносин як реакція держави на неї (відносини, пов’язані з податковим правопорушенням, з порушенням порядку і термінів повернення бюджетної позички).

За видом фінансово-правових інститутів фінансові правовідносини поділяються на: бюджетні; податкові; фінансів державних підприємств; з державного внутрішнього боргу; з бюджетних кредитів; з державного страхування; з бюджетного фінансування; з грошового обігу та розрахунків; з валютного регулювання.

1. Специфічні риси фінансових правовідносин.

2. Суб’єкти фінансових правовідносин.

3. Об’єкт фінансових правовідносин.

4. Зміст фінансових правовідносин.

5. Види фінансових правовідносин.

6. Юридичні факти як підстава виникнення, зміни й припинення фінансових правовідносин.

Об’єкт фінансових правовідносин — це те, на що спрямовано поведінку учасників фінансових правовідносин у межах належних їм суб’єктивних прав і обов’язків.

Суб’єкт фінансових правовідносин — це той, хто бере участь у конкретних фінансових правовідносинах і, таким чином, реалізує належ­ні йому права та обов’язки.

Фінансова дієздатність — це здатність особи самостійно або через законних представників набувати, здійснювати, змінювати й припиняти фінансові права та обов’язки, а також відповідати за їх невиконання й неправомірну реалізацію.

Фінансова правоздатність — це здатність мати фінансові права та обов’язки, передбачені законом.

Фінансові правовідносини — це суспільні відносини, які виникають у сфері фінансової діяльності держави й регулюються фінансово-правовими нормами.

Юридичний факт — це конкретна життєва обставина, з якою юридична норма пов’язує виникнення, зміну та припинення правових відносин.

1. Знайдіть помилку. Фінансові правовідносини характеризуються такими особливостями:

є економічними;

є відносинами влади;

є приватноправовими;

є майновими.

2. Знайдіть правильну відповідь. Фінансова правоздатність фізичної особи настає з миті:

народження;

досягнення 14 років;

досягнення 16 років;

досягнення 18 років.

3. Знайдіть правильну відповідь. Фінансова правоздатність юридичної особи настає із часу:

державної реєстрації;

одержання ліцензії;

взяття на облік у податкових органах;

це залежить від організаційно-правової форми юридичної особи.

4. Знайдіть правильну відповідь. Фінансова дієздатність фізич­ної особи настає з миті:

народження;

досягнення 14 років;

досягнення 16 років;

досягнення 18 років.

5. Знайдіть правильну відповідь. Фінансова дієздатність юридичної особи настає із часу:

державної реєстрації;

одержання ліцензії;

взяття на облік у податкових органах;

це залежить від організаційно-правової форми юридичної особи.

6. Знайдіть помилку. Фінансові ресурси держави як об’єкт фінансових правовідносин передбачають:

штрафи;

субсидії;

бюджети;

резервний фонд державного підприємства.

7. Знайдіть помилку. Юридичні факти за ознакою того, як вони узгоджуються з приписами правових норм поділяються на:

правомірні дії;

неправомірні дії;

юридичні акти;

юридичні вчинки.

8. Знайдіть помилку. За видом фінансово-правових інститутів фінансові правовідносини поділяються на:

регулятивні;

охоронні;

бюджетні;

податкові.

9. Знайдіть помилку. Виходячи з основних функцій права, фінансові правовідносини класифікуються на:

регулятивні;

охоронні;

бюджетні;

податкові.

10. Знайдіть помилку. Адміністративно-територіальні одиниці як суб’єкти фінансового права мають права на:

утворення позабюджетних цільових фондів коштів;

установлення податків і зборів;

отримання бюджетних кредитів;

участь у кошторисному процесі.

Дайте визначення фінансових правовідносин.

Вкажіть характерні особливості фінансових правовідносин.

Проведіть відмежування фінансових правовідносин від цивільних та адміністративних правовідносин.

Вкажіть функції фінансово-правових відносин.

Відмежуйте поняття «суб’єкти фінансового права» та «суб’єкти фінансово-правових відносин».

У чому полягають особливості фінансової правосуб’єкт­ності?

Розкрийте співвідношення повноважень різних суб’єктів фінансового права.

Що, на ваш погляд, становить об’єкт фінансових правовідносин?

У чому полягає основна особливість змісту фінансових правовідносин?

Наведіть приклади охоронних і регулятивних, а також матеріальних і процесуальних фінансових правовідносин.

Наведіть приклади юридичних фактів (дій і подій), що є підставами виникнення, зміни або припинення фінансових правовідносин.

Бекерская Д. А. Юридические гарантии прав личности в налоговых правоотношениях // Вестник МГУ. — 1979. — № 4.

Вітрук В. М. Категорія правосуб’єктності: поняття і структура // Проблеми правознавства. — 1979. — Вип. 27.

Карасева М. В. Финансовое правоотношение. — М.: Инфа-м, 2001. — 283 с.

Пепеляев С. Г. К вопросу о налоговом законодательстве и налоговых отношениях // Налоговый вестник. — 1997. — № 5. — С. 17—26.

Поскіра Р. Поняття та види суб’єктів фінансового права України // Вісник Львівського ун-ту. — 2002. — Вип. 37. — С. 288—294.