4. Суб'єкти конституцiйного права.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 

Конституцiйно-правова (конституцiйна) вiдповiдальнiсть

Учасниками конституцiйно-правових вiдносин можуть бути тiльки суб'єкти. Суб'єкт конституцiйного права - це потенцiйний носiй прав i обов'язкiв, передбачених нормами галузi.

Суб'єктом конституцiйного права виступає держава в цiлому. Вона є учасником правовiдносин, якi безпосередньо виражають її суверенiтет. Як носiй суверенiтету держава сама визначає коло вiдносин, учасником яких вона є. Цi вiдносини мають особливий характер i нерiдко правлять за основу розвитку iнших конституцiйно-правових вiдносин.

Держава в цiлому є учасником конституцiйно-правових вiдносин у сферi судочинства. З цим пов'язанi процесуальнi гарантiї прав i свобод, реалiзацiя яких забезпечується авторитетом держави. Такий пiдхiд вiдо-бражає по-справжньому демократичне ставлення у суспiльствi до прав та iнтересiв особи. У зазначених правовiдносинах державнi органи i посадовi особи виступають як представники держави в цiлому.

Ще одним прикладом конституцiйно-правових вiдносин за участю держави в цiлому є правовiдносини, пов'язанi з громадянством. Грома-дянство - це специфiчний юридичний зв'язок мiж державою i особою, який зумовлює наявнiсть взаємних прав i обов'язкiв. Держава в цiлому бере участь в усiх правовiдносинах у зв'язку з набуттям i припиненням громадянства. Вiдповiднi державнi органи i посадовi особи, здiйснюючи свої повноваження, також виступають не як самостiйнi учасники пра-вовiдносин, а як представники держави.

Правоздатнiсть держави в цiлому грунтується на її суверенiтетi i є

15

первинною. Основу правоздатностi державних органiв становить визначе-на суверенною державною владою їхня юридичне закрiплена компетенцiя. i тому вона вторинна. Це саме можна сказати i про конституцiйну право-здатнiсть таких суб'єктiв, як члени (суб'єкти) федерацiї, автономнi й адмiнiстративно-територiальнi одиницi.

Найбiльш динамiчними суб'єктами конституцiйного права є дер-жавнi органи. Вони найчастiше виступають у ролi учасникiв консти-туцiйно-правових вiдносин. До державних органiв у даному випадку вiдне-сенi й органи мiсцевого самоврядування, хоч останнi iнодi не включають-ся до державного механiзму.

Серед державних органiв - суб'єктiв конституцiйного права - слiд видiлити вищi органи держави, а саме: главу держави, парламент, уряд, вищi суди. Суб'єктами конституцiйного права виступають вищi органи членiв федерацiй. Конституцiйною правоздатнiстю надiленi не тiльки самi вищi органи, а й окремi їх структурнi елементи. Це, наприклад, па-лати парламентiв, комiсiї (комiтети) палат тощо. Всi вони дiють у рамках компетенцiї вiдповiдного державного органу, але реалiзують тiльки свої повноваження. Все це певною мiрою може бути вiднесене i до державних органiв, що функцiонують на рiвнi автономних та адмiнiстративно-тери-торiальних одиниць, включаючи органи мiсцевого самоврядування. Од-нак за обсягом конституцiйної правоздатностi їх не можна порiвнювати з вищими органами держави, якi здiйснюють полiтичнi функцiї.

Особливiстю конституцiйної правоздатностi державних органiв, включаючи органи мiсцевого самоврядування, є наявнiсть у них владних повноважень. Тiльки цi органи, а також посадовi особи мають публiчно-владнi права. Громадяни також беруть участь у здiйсненнi влади. Це, зо-крема, вiдбувається у процесi формування на основi виборiв того чи iншо-го державного органу, в ходi референдуму тощо. Але громадяни самi по собi звичайно не надiленi правами, щоб безпосередньо здiйснювати владу.

Серед суб'єктiв конституцiйного права слiд видiлити фiзичних осiб. Особливий характер має конституцiйна правосуб'єктнiсть депутатiв пред-ставницьких органiв, насамперед депутатiв загальнонацiональних пред-ставницьких органiв - парламентiв та установчих зборiв (конституцiйних асамблей). Конституцiйна правосуб'єктнiсть депутатiв пов'язана з компе-тенцiєю вiдповiдного органу. Депутати не є посадовими особами. Вони ре-презентують представницький орган i водночас є його органiчною части-ною. iнодi конституцiйною правосуб'єктнiстю надiляються групи депутатiв. Наприклад, певнi групи депутатiв мають право утворювати парламентську фракцiю або звертатися з iнтерпеляцiєю (запитом) до уряду. В рядi країн визнається 'Лише грунов^депутатська законодавча iнiцiатива.

16         '         "" '-^^   |

            Спецiальна правоздатнiсть характеризує конституцiйно-правовий      статус виборцiв. До того ж у деяких країнах групи виборцiв також висту-        пають у ролi суб'єкта конституцiйного права, будучи надiленими правом так званої народної законодавчої iнiцiативи.

            На вiдмiну вiд депутатiв i виборцiв, громадяни мають не спецiаль-      ну, а загальну полiтичну (конституцiйну) правоздатнiсть. Суб'єктами кон-           ституцiйного права є також iноземцi й особи без громадянства. Вони             надiленi певними правами i несуть обов'язки. Обсяг конституцiйної пра-            воздатностi громадян у цьому випадку є вихiдним i звичайно ширшим,          нiж у iнших вiдповiдних категорiй населення.

            Нарештi, суб'єктами конституцiйного права є полiтичнi партiї. Це        вiдбиває вiдносно нове явище в державно-полiтичному життi, вiдоме як   iнституцiалiзацiя партiй, тобто створення конституцiйно-правової основи           їх органiзацiї та дiяльностi. В окремих країнах суб'єктами консти-         туцiйного права фактично визнанi деякi iншi громадськi об'єднання, зок-',    рема профспiлки.

1,^       Дiї й акти суб'єктiв можуть створювати пiдстави для виникнення i

^<

^у припинення конституцiино-правових вiдносин, а також до консти-

1 \^ туцiйно-правової вiдповiдальностi i застосування санкцiй. ^      Конституцiйно-правова (конституцiйна) вiдповiдальнiсть як фор-^' ма юридичної вiдповiдальностi має особливостi, пов'язанi насамперед з ха-            рактером самого конституцiйно-правового регулювання. Однак iснують       особливостi i бiльш загального характеру.

            Юридична вiдповiдальнiсть у цiлому має два аспекти: негативний i    позитивний. Негативний аспект вiдповiдальностi пов'язаний з тим, що      державний примус застосовується з приводу вчинення правопорушення.      Позитивний аспект зумовлений загальними ознаками права, i            вiдповiдальнiсть пов'язується з усiма без винятку моментами його дiї, а   не тiльки з правопорушенням i застосуванням санкцiй. Отже, юридична       вiдповiдальнiсть виникає не тiльки у зв'язку з дiєю охоронних, а й уста-         новчих i регулятивних норм. Обмеженiсть ролi i значення охоронних    норм у системi конституцiйного права аж нiяк не свiдчить про вiдсутнiсть             юридичної вiдповiдальностi.

            Характер конституцiйного права як центральної галузi системи           нацiонального права пов'язаний i з тим, що виконання норм цiєї галузi за-   безпечується практично усiма iснуючими формами юридичної вiдповiдаль-   ностi. Зокрема, порушення окремих норм конституцiйного права може          призвести до кримiнальної вiдповiдальностi i застосування вiдповiдних

i        санкцiй. У цьому вiдношеннi вiдповiдальнiсть за попущення норм .кпттоти-

В.        туцiйного права сприймається як iартiдiїпiиимяяяЦiДальцiсть.вйагалi.

         Харкiвська еблїй^*- i

         унiверсали, наукова \ г/

         __---^i^^^^--от^

ш

iснує i власне конституцiйно-правова вiдповiдальнiсть з притаманним тiльки їй механiзмом, колом суб'єктiв i санкцiями. Така вiдповiдальнiсть звичайно пов'язана з дiями безпосередньо полiтичного характеру i має вiдповiдну природу. Поняття конституцiйно-правової вiдповiдальностi вуж-че, нiж поняття вiдповiдальностi за порушення норм конституцiйного пра-ва. Водночас ця форма юридичної вiдповiдальностi не пов'язана лише з по-рушенням конституцiйно-правових норм. Пiдставами для притягнення до конституцiйно-правової вiдповiдальностi можуть бути порушення норм iнших галузей права, зокрема кримiнального.

Конституцiйно-правова вiдповiдальнiсть може iснувати i за умов, ко-ли норми права взагалi не порушуються, але мають мiсце дiї, якi розцiню-ються як негативнi у полiтичному планi. Прикладом може служити полiтична вiдповiдальнiсть уряду. Конституцiйно-правовiй вiдповiдаль-ностi пiдлягають усi суб'єкти вiдповiдної галузi, крiм держави в цiлому. Найчастiше таку вiдповiдальнiсть несуть органи державної влади.

Одним з основних рiзновидiв конституцiйно-правової вiдповiдаль-ностi є вiдповiдальнiсть суб'єктiв (носiїв) виконавчої влади i насамперед уряду та його членiв. Така вiдповiдальнiсть має двi конкретнi форми. Це власне полiтична вiдповiдальнiсть уряду перед парламентом i вiдповi-дальнiсть у порядку так званого iмпiчменту або в рамках подiбних до ньо-го процедур.

iснують i iншi рiзновиди конституцiйно-правової вiдповiдальностi. Наприклад, вiдповiдальнiсть депутатiв перед представницьким органом, вiдповiдальнiсть у структурi державного механiзму за iєрархiєю органiв влади, вiдповiдальнiсть, що випливає iз статусу громадянства, тощо.

Конституцiйно-правовiй вiдповiдальностi властивi такi специфiчнi санкцiї: 1) усунення з посади i примусова вiдставка; 2) дострокове припи-нення повноважень депутата за рiшенням представницького органу, а та-кож дисциплiнарнi санкцiї, передбаченi парламентськими регламентами;

3) скасування i припинення дiї актiв; 4) позбавлення громадянства: 5) по-збавлення державних нагород тощо.

18

1