ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ПРАВА
У загальному вступі показано походження філософії права, її первинну форму у Гуґо Ґроція і методи. Тепер перейдемо до загальної теорії права і при [її] викладі матимемо на увазі мету - ознайомитися з новітньою філософією права.
Зазначивши в загальному вступі, що ми в нашому розумінні маємо аксіоми, необхідність яких відкривається з їх явности, ми навели найвищу аксіому права: ніхто не може діяти щодо іншого за індивідуальними підставами права Ця аксіома безпосередньо істинна для нашого розуму a priori і її можна доводити тільки непрямим чином. Такі непрямі докази ми маємо: а) із аналогії до законів наших раціональних знань; б) з індуктивних даних.
1) У царині пізнань ми не можемо примусити іншого прийняти нашу думку, якщо тільки наша думка не спирається на такі підстави, які спонукальні для всіх. Переносячи цей закон розуму в царину діяльносте, ми бачимо, що тут він виявить себе в аксіомі: нікого не можна примусити терпіти за таким правом, яке має індивідуальну підставу.
2) Другий доказ полягає в індуктивній відповіді, а саме: [уявити] людську спілку чи у формі родини, суспільства, чи держави - скрізь [ми зустрінемо] подвійні взірці для діяль-ности волі: а) ідеали, // реалізацію яких надано нашій сваволі; б) такі зразки, виконання яких не залежить від нашої сваволі; в гармонійній державі їх оберігає навіть влада. Перші ідеали відомі під іменем моралі, а останні, які не залежать від індивідуальних основ, обіймають царину права.
Отже, право вивищується над індивідуальною основою вчинків; а ті вчинки, реалізацію яких надано нашій волі, входять до царини моралі. Таким чином, ми одержали точну загальну ідею права. Розширимо її елементарний зміст. Для досягнення цієї мети ми розглянемо право а) як ідею метафізичну, б) як ідею моральну, в) як силу, що діє в людині й людстві. Щоб хід наших досліджень був ясніший, ми спершу зробимо короткий конспект того, про що мовитимемо. У першому випадку ми розглядатимемо: що таке право саме в собі. Облиште весь позитивний зміст права і займіться однією умоглядною рисою права: що таке право? - і тоді ви здобудете, що право є норма взаємодії. А тому право з метафізичного погляду розглядатиметься за однією ознакою як норма взаємодії.
180
ПАМФІЛ ЮРКЕВИЧ
118
У другому відділі ми а) повинні будемо заглибитися у вивчення системи умоглядних моральних категорій; серед них ми зустрінемо категорію права і розглянемо її характерні ознаки; -б) тут ми поставимо право в чіткі відношення до бажання чи волі людини; поставимо право в певні відношення до тих гараздів, які цікавлять нас умовним чином.
У третьому відділі право розглядатиметься як сила, що діє в людині й людстві. Тут, оскільки право є нормою взаємодії, необхідно подати різні спілки людей: спілку випадкову, природну, розумну.