§ 3. Перший сімейний кодекс України 1919 року

В основу першого сімейного кодексу України — Кодексу законів про акти громадянського стану, про сім'ю та опіку — були покладені принципи перших декретів України «Про шлюб» та «Про розлучення»2.

Кодекс вирішував і ряд питань, що раніше не були регла­ментовані декретами. Цей Кодекс практично був переробленим російським Кодексом 1918 р. Кодекс регламентував усі сторони сімейно-шлюбного життя і складався з трьох книг: «Про акти громадянського стану», «Про шлюб і сім'ю», «Про опіку».

У першій книзі Кодексу встановлювався порядок ведення записів різних актів громадянського стану (народження, смерті, зміни прізвища та ін.), а також порядок встановлення громадян­ського стану осіб у випадку втрати книги запису чи неможли­вості з інших причин отримати з неї запис.

Друга книга Кодексу — «Про шлюб і сім'ю» визначала основ­ні принципи шлюбу, умови вступу в шлюб, підстави визнання шлюбу недійсним. Також у Кодексі був спрощений порядок розлучення, зокрема «при наявності взаємної заяви запис про розлучення в ЗАГСі проводиться зразу ж, а у випадку односто­ронньої заяви запис про це проводився лише, коли зацікавлений з подружжя подасть посвідчення про проведену ним трикратну публікацію про розлучення в місцевих «Известиях».

У Кодексі України детально було розроблене положення про рівність майнових і особистих прав подружжя, встановлювався обмежений строком обов'язок подружжя утримувати одне одного після розлучення. За батьками визнавали рівні права і обов'язки щодо дітей. Запроваджувався інститут позбавлення батьків їх прав. В основу регулювання майнових відносин батьків і дітей був покладений принцип роздільності майна.

З огляду на громадянську війну сімейний кодекс УРСР 1919 р. не був введений в дію і тому не став законодавчим актом. Проте він мав певну історичну цінність як перша спроба здійснення кодифікації сімейного законодавства в Україні.