§ 1. Суть майнових правовідносин у сім'ї

Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немай-нові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та бать­ком дитини щодо їх виховання, розвитку та утримання. Отже, майнові відносини становлять окрему групу сімейних відносин і виникають, як правило, не лише між батьками та дітьми, а й між іншими членами сім'ї та родичами.

Майновими правовідносинами у сімейному праві вважають врегульовані нормами сучасного законодавства відносини між суб'єктами права, в яких об'єктом є будь-які майнові блага (речі індивідуального користування, премії, нагороди, майно, набуте під час перебування у шлюбі, грошові утримання тощо). Відповідно майнові правовідносини батьків і дітей — право­відносини, які виникають між батьками і дітьми з приводу майна, яке знаходиться в приватній чи спільній сумісній влас­ності цих осіб.

Майнові правовідносини, які можуть виникати між батьками і дітьми, поділяють на дві групи:

1)  відносини батьків і дітей з приводу майна, що перебуває у сфері володіння сім'ї (житло, предмети домашнього облаш­тування, гроші, цінні папери та ін.);

2)  аліментні правовідносини батьків і дітей.

Перша група правовідносин стосується головним чином сі­мейного майна, що є в домашньому господарстві. Як правило, таке майно набувається батьками, тому належить батьку чи матері або їм обом, а дитина лише користується цим майном. Водночас чинне законодавство допускає випадки набуття майна за рахунок спільної праці чи спільних коштів батьків і дітей. Воно буде належати їм на праві спільної сумісної власності. Права батьків і дітей на майно врегульовані главою 14 СК України, а в окремих випадках при врегулюванні таких відносин необхідним є застосування норм ЦК України (розпорядження неповнолітньої дитини доходом від свого майна).

Другу групу відносин становлять аліментні зобов'язання бать­ків і дітей. Обов'язок матері, батька утримувати дитину та порядок його виконання закріплено главою 15 СК України. Обов'язок батьків утримувати неповнолітніх дочку, сина та його виконання передбачено главою 16 СК України. Наступна 17 глава СК України закріплює обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують мате­ріальної допомоги.

Аліментні правовідносини характеризуються певними особ­ливостями. По-перше, підстави їх виникнення визначені зако­ном. Сторони не вправі відмовитись від виконання обов'язку сплачувати аліменти за наявності законних підстав для цього (наприклад, кровне споріднення, непрацездатність, потреба в матеріальній допомозі). Виняток становить випадок, передба­чений ст. 188 СК України.

По-друге, аліментні зобов'язання є безоплатними, тобто вони не можуть бути витребувані назад, навіть якщо стягнені по­милково, за винятком випадків, коли їх стягнення було осно­ване на неправдивих відомостях.

По-третє, аліментні зобов'язання мають особистий характер, їх сплачують особи, на яких вказує закон. Покладання обов'язку утримання на інших осіб не допускається.

По-четверте, виплати, що здійснюються суб'єктами (плат­никами аліментів), мають тимчасовий (обмежений у часі) ха­рактер, їх початок і закінчення визначаються моментом у часі або настанням певної події.

До майнових відносин, які можуть виникати між батьками • та дітьми в сім'ї, можна віднести ряд характерних ознак. Вони походять від загальних засад регулювання сімейних відносин, закріплених у законі (ст. 7 СК України).

При здійсненні майнових прав батьки зобов'язані макси­мально враховувати інтереси дитини, створювати умови (в тому числі матеріальні) для забезпечення їй рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, естетичного і соціаль­ного розвитку. Пріоритет прав та інтересів дитини є визначаль­ним при здійсненні батьками своїх прав та обов'язків, у тому числі в сфері сімейних майнових відносин.

Врегульовані нормами сімейного права майнові правовідно­сини між батьками і дітьми обмежені в часі. Частина їх існує з моменту народження дитини і до досягнення нею повноліття чи набуття дитиною повної дієздатності раніше 18 років.

Законодавче закріплено, що правам батьків відповідають їх певні обов'язки. Це стосується також майнових відносин. Так, здійснюючи свої права, батьки зобов'язані передати у користу­вання дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розви­ток (п. 1 ст. 176 СК України).