1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 

Право — це надзвичайно складне соціальне явище, ос­кільки воно відображає ще більш складніші економічні, по­літичні і соціальні відносини. На протязі всієї історії роз­витку юридичної науки вчені і мислителі прагнули з'ясува­ти, що являє собою право, яка його природа і суть. В ко­лишньому Радянському Союзі відбулось три надзвичайно гострі дискусії з приводу, що являє собою право. Перша із них відбулась в 20-ті роки, коли право розглядали з широ­ких позицій; друга дискусія відбулась в 1938 році, де домі­нував вузький нормативний підхід до розуміння права; тре­тя дискусія відбулась в 80-ті роки, де намітився широкий підхід до розуміння права. В останні десятиліття склалось декілька основних концепцій, намітились різні підходи до його розуміння і визначення. Серед них можна виділити вузько-нормативний підхід, моральний (етичний) підхід до розуміння права, соціологічний і генетичний підходи.

До останнього часу у нас вважалось, що право виникає разом із державою, що держава єдиний творець права. В даному випадку право ототожнювалось із законами і підза-конними нормативно-правовими актами, хоча вони в дійсності не завжди співпадають. В останній час вважається, що право як соціальне явище виникло задовго до станов­лення держави і має соціальну природу. Його виникнення пов'язують із суб'єктивними правами людини, які існували ще в родовому суспільстві. Наприклад, право власності роду і кожного його члена, право на шлюб і сім'ю тощо. Ф.Ен­гельс пов'язував виникнення права із розвитком матеріаль­ного виробництва: на певному дуже низькому ступені роз­витку виникає потреба охопити загальним правилом повто­рювані щодня акти виробництва, розподілу і обміну про­дуктів, потурбуватися про те, щоб індивід підкорився за­гальним умовам виробництва і обміну. Це правило, вираже­не спочатку в звичаї, стає потім законом1. Гегель вважав, що

'Див.: Маркс К., Знгельс Ф.//Соч.—2-е изд.—Т.5.-С.17О.

12

 

Справо виникає або бере початок із права власності і, зокре­ма, із права володіння, користування і права розпоряджен­ні ця. Таким чином, право як суб'єктивні права і обов'язки, як зві звичаї виникло задовго до виникнення держави, а з ^виникненням держави воно продовжувало розвиватися.