§3. Механізм і стадії застосування правових норм

Це питання входить складовою частиною в механізм пра­вового регулювання суспільних відносин. Воно являється основним ядром процесу правового регулювання. Разом із тим механізм правового регулювання опирається на діючі нормативно-правові акти, в яких повинен бути закладений сам процес їх реалізації. В останні роки в Україні прийнято багато нормативно-правових актів, але на жаль далеко не всі вони можуть бути реалізовані, оскільки слабо опрацьо­ваний механізм їх впровадження в життя. В нормативно-правових актах повинні бути закладені всі вимоги або прин­ципи, які стосуються переходу до нової правової системи і відповідають принципам правової держави і громадянсько­го суспільства. Всі вони повинні відповідати вимогам нової Конституції і принципам права. Реалізація цих принципів в діючих нормативно-правових актах приведе до усунення протиріч між різними правовими актами, прогалин в них, а також протирічч між різними нормами одного і того ж акта.

Разом із тим, щоб нормативно-правові акти діяли ефек­тивно, в них повинна бути окреслена юридична сила акта, коли він вступає в дію, яких суб'єктів він стосується, які стоять перед ним завдання по регулюванню суспільних відно­син, в них повинні бути положення про відміну старих нор­мативно-правових актів, які втратили свою юридичну силу Всі ці та інші питання суттєво впливають на механізм реалі­зації і, зокрема, застосування правових норм. Таким чином, в механізм застосування правових норм входить діюча сис­тема права і законодавства, а також правові принципи, які відповідають соціальному призначенню правової держави.

Крім того, в механізм правозастосувальної діяльності вхо­дять основні і факультативні вимоги або принципи, які суттє-

146

 

во впливають на прийняття рішень. До них відносяться: прин­цип законності, обгрунтованості, доцільності, справедливості, гуманізму, повноти, всебічності, об'єктивності та істинності.

Механізм правозастосування, як підкреслює Л.Б.Зуєв, склад­не структурне утворення, яке включає наступні елементи:

владну діяльність компетентних органів і осіб по

здійсненню своїх повноважень;

діяльність, направлену в сферу суспільних відносин

інших суб'єктів права;

надання їм допомоги і створення умов для нормального

використання прав, виконання обов'язків, дотримання ос­

новних вимог;

здійснення примусового впливу на суб'єктів права з

метою підпорядкування їх поведінки вимогам закону.1

Такий підхід до розуміння механізму правозастосування в цілому правильний, але він звужує зміст процесу правозас­тосування. Без попередніх положень неможливо правильно і ефективно застосовувати правові норми.

В механізм правозастосування повинні входити також суб'­єкти правозастосувальної діяльності, без яких неможливий процес реалізації права. Дані суб'єкти повинні мати висо­кий рівень професійної підготовки, професійну право­свідомість і високий рівень правової, політичної і моральної культури, вміти правильно застосовувати правові норми і приймати правильні рішення.

Вся діяльність суб'єктів (посадових осіб, державних органів, приватних юридичних осіб, громадських організацій і гро­мадян) зводиться до певних етапів або стадій процесу засто­сування правових норм. Таким чином, в механізм правозас­тосування необхідно включити і основні стадії (етапи) пра­возастосувальної діяльності.

В теоретичній літературі по-різному розглядають цей процес і виділяють в одних випадках три, а в інших — шість стадій.

'Див.: Зуев Л.Б. Правоприменение: его механизм, понятие. — Тезиси докладов Межреспуб. научн.-практич. конференции. «Проблеми обеспечения законности в механизме правоприме-нения». — Волгоград, 1990. С.9-10.

147

 

 

Найбільш доцільно виділити шість стадій, оскільки всі вони мають самостійне і важливе значення в процесі правозасто-сувальної діяльності. До них можна віднести:

аналіз і вивчення фактичних обставин справи, встанов­

лення юридично значимих фактів і їх оцінка;

вибір нормативного акта відповідної норми права, яку

належить застосувати до них;

перевірка справжності і правильності тексту, визначен­

ня меж дії та юридичної сили правової норми;

аналіз змісту і тлумачення правової норми;

прийняття рішення по справі і оформлення в індивіду­

альному акті застосування правових норм;

доведення цього рішення до суб'єктів, яких вони стосу­

ються, і його виконання, використання або дотримання.

Разом із тим потрібно підкреслити, що залежно від спе­цифіки професійної діяльності ці етапи (стадії) можуть зміню­ватись. Наприклад, для слідчого першим етапом застосу­вання норм права може бути збір, оцінка і закріплення до­казів по справі. В цивільних і господарських справах віднос­но угод першим етапом застосування правових норм буде аналіз і вивчення договірних зобов'язань або угод, які за-ключались між суб'єктами. В трудових правовідносинах — це, можливо, вивчення умов контракту, якщо він заключав-ся. Свою особливість має прийняття адміністративних рішень, які приймають на підставі різноманітної інформації і повинні враховувати потреби, інтереси і правові наслідки того чи іншого рішення.

Таким чином, механізм застосування правових норм вклю­чає в себе діючу систему права і законодавства; правові прин­ципи, які відповідають соціальному призначенню правової дер­жави і громадянського суспільства; систему суб'єктів право-застосувальної діяльності, їх професійну правосвідомість і пра­вову культуру, які виступають від імені держави або уповно­важені державною владою; стадії процесу застосування пра­вових норм; індивідуально-правові акти по реалізації і конк­ретизації правового регулювання суспільних відносин, що на­правлені на охорону соціальних цінностей і законних прав суб'єктів суспільних відносин.

148