§3. Соціальне призначення і цінність теорії держави і права як науки і учбової дисципліни

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 

Значення будь-якої теорії надзвичайно важко оцінити, тим більше, якщо вона правильна. Правильність теорії можна перевірити лише практикою. Практика дає узагальнюючу систему знань, яка реально відображає розвиток природи або суспільства. Тому правильна теорія не може обійтись без узагальнення практики державного будівництва і реалі­зації права в правовідносинах. Володіючи теоретичною нау­кою, можна пояснити минуле, зрозуміти сучасні явища і за­глянути в майбутнє. Майбутній, перспективний розвиток держави і права можна моделювати, прогнозувати, відобра­жати на рівні найвищих здібностей яснобачення, телепатії тощо. Це надзвичайно складна діяльність, яка вимагає ве­ликих знань, набутого досвіду закономірностей розвитку держави і права, вміння аналізувати і узагальнювати дер­жавно-правові явища. Щоб займатись такою діяльністю, по­трібно мати певний запас знань по правознавству, оволоді­ти методологією пізнання, методами аналізу і синтезу, зако­нами і принципами соціології і філософії, психології і педа­гогіки, конкретно-науковими методами дослідження.

Аналізуючи розпад Радянського Союзу, можна прийти до висновку, що він розпався внаслідок відсутності концепції перебудови, стихійності, непослідовності, внаслідок непра­вильної економічної політики, в результаті топтання на місці, свідомого і несвідомого розвалу економіки, з-за не­бажання колишнього керівництва реформувати Союз на підставі самовизначення республік, націй і народів, які проживали на території СРСР. На розпад Союзу також вплинули непродумана боротьба з пияцтвом і алкоголіз­мом, аварія на Чорнобильській АЕС, війна в Афганістані, сильний вплив західних країн, особливо США, на розви­ток подій в СРСР, а також спроба «державного переворо­ту» в 1991 р., який підштовхнув союзні республіки до про­голошення суверенітету і незалежності. Якби всі ці факто­ри були враховані, і у керівництва Союзу було бажання реформувати державу на нових принципах, то і наслідки були б іншими.

 

Разом із тим, зважаючи на ці причинам, Україна добилась суверенітету і незалежності, але ця незалежність не закріпле­на економічно і політично. З 1991 року пройшло п'ять років, а реформ майже ніяких не проведено, в тому числі і держав­но-правових. За п'ять років Україна не змогла, навіть, прий­няти нову Конституцію. Все це проблеми не тільки політичні, але й економічні, зв'язані з відсутностю теорії по реформу­ванню економіки, відсутностю концепції правової реформи, неможливостю створити Конституційний Суд тощо. Таким чином, щоб розвивати державу і суспільство при переході до нової системи господарювання необхідно мати теорію (кон­цепції) всіх реформ, які повинні здійснюватись послідовно, на наукових засадах, з активною участю більшості населення держави. Всі ці реформи повинні бути законодавчо оформ­лені і управлятись при допомозі держави і місцевого само­врядування. Всі ці проблеми пов'язані з теорією Конститу­ційного права, з загальною теорією держави і права.

Теорія, яка перевірена практикою і має науковий харак­тер, вказує шлях державно-правового будівництва, допома­гає досягти найбільших успіхів у цій справі. Значення теорії можна порівняти з людиною, яка знає, куди йти і як досяг­ти тих цілей, яких вона прагне. Із заплющеними очима, навіть знаючи куди йти, чи з поганим поводирем вона не зможе добитись успіхів і досягти своєї мети.

Хоча практик^ являється критерієм істини, теорія повин­на передувати практиці, прогнозувати розвиток держави і законодавства. При допомозі теорії можна і потрібно про­гнозувати розвиток державно-правових явищ. Теорія має прогностичну функцію. Цінність теорії полягає в тому, що вона виконує такі функції: відображає державно-правові яви­ща, аналізує і узагальнює їх, прогнозує, моделює і оцінює їх з позицій загальнолюдських цінностей. При допомозі теорії вдалось сформувати концепцію, принципи правової держа­ви і громадянського суспільства, які почали реалізовуватись в нашому суспільстві.

Теорія являється методом пізнання і розвитку сучасності. Вона дає визначення основних понять і категорій право­знавства, які служать методом для галузевих юридичних наук. Наприклад, правильне визначення поняття права має над-

 

 

,'г

звичайно важливе значення не тільки для правознавства, але і для практики, в розвитку і функціонуванні держави, суспіль­ства, політичної і економічної системи. Це має значення для кожної конкретної людини, оскільки загальна теорія займається розробкою концепції прав людини.

Теорія держави і права допомагає визначити не тільки ті чи інші державно-правові явища, але і їх суть, закономірності & розвитку. Наприклад, перехід від одного типу держави і права до іншого має свої закономірності. Вони обумовлені способом виробництва, формами власності і соціально-кла­совою структурою суспільства. Перехід від авторитарного державного режиму до демократичного режиму також має свої закономірності.

її-

Теорія держави і права потрібна студентам-юристам, щоб краще зрозуміти історію держави і права. Вона дає теоретич­ну підготовку до вивчення окремих галузей права. Загальна теорія держави і права допомагає правильно реалізовувати і застосовувати норми права, приймати законні і обгрунтовані рішення. Без знання дії нормативно-правових актів в часі, просторі, по колу осіб не можна кваліфіковано приймати £ ..рішення по справі, вирішувати юридичні спори тощо. ^ Вивчення теорії держави і права має на меті підготувати $Г, студентів до аналізу і узагальнення державно-правових явищ. { ,її вивчення необхідне для того, щоб випускники юридич-, них вузів могли самостійно застосовувати теоретичні знан-^ ня в практичній роботі, щоб розвивати правове і діалектич-!Х*е мислення. Теорія держави і права підвищує рівень про-Ур фесійної культури юриста і його правосвідомість.