§3. Підстави юридичної відповідальності

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 

Підставами юридичної відповідальності є склад правопо­рушення, деліктоздатність (осудність, дієздатність) суб'єкта, його вік і наявність законодавства. Всі ці підстави взаємопо­в'язані і закріплені в законодавстві.

Юридична відповідальність наступає лише за факт правопо­рушення. Всяке правопорушення має свою структуру, яку на­зивають складом правопорушення. Склад правопорушення є підставою юридичної відповідальності. Склад правопорушен­ня обов'язково повинен бути закріплений у чинному законо­давстві. Це законні підстави юридичної відповідальності.

Кожне правопорушення має такий склад (елементи) об'єкт, об'єктивна сторона правопорушення, суб'єкт і суб'єк­тивна сторона правопорушення.

122

 

Об'єктом правопорушення є певні блага чи соціальні цінності, на пошкодження, позбавлення чи знищення яких спрямоване протиправне діяння. Об'єктами правопорушен­ня можуть бути різні матеріальні і духовні цінності, які ви­значаються об'єктами правовідносин. Це може бути власність, життя, здоров'я людини, державна безпека, порядок управ­ління, честь і гідність особи тощо.

Об'єктивна сторона включає протиправне діяння, його шкідливий або небезпечний результат. До об'єктивної сто­рони входить необхідний причинний зв'язок між проти­правним діянням і шкідливими або соціально-небезпечни­ми наслідками. Таке діяння може бути виражене як в ак­тивних діях, так і в результаті бездіяльності, коли суб'єкт не виконує зобов'язуючих норм права. Юридична відпові­дальність настає лише за фізичні протиправні діяння. Не можуть бути підставою юридичної відповідальності думки, переконання, бажання, настрої, світогляд, соціальні або осо­бисті властивості.

Суб'єктом правопорушення є фізична або юридична особа, яка повністю деліктоздатна. Деліктоздатність — це здатність особи нести юридичну відповідальність. Вона дуже тісно пов'язана із віком особи. У кримінальному праві така особа повинна бути осудною і навпаки, неосудна особа не може нести юридичної відповідальності. В цивільному праві осо­ба повішна бути повністю дієздатною.

За різні правопорушення юридична відповідальність на­ступає з різного віку. Так, кримінальна відповідальність на­ступає з 16 років, а за особливо тяжкі злочини — з 14 років (ст. 10 КК. України), за адміністративні правопорушення — з 16 років, за дисциплінарні — з 16 років, а в окремих ви­падках — з 15 років.

Юридична відповідальність наступає лише за власні дії правопорушника. Ніхто не може нести відповідальність за когось іншого.

Суб'єктивна сторона юридичної відповідальності виража­ється в формах вини: намір (умисел) і необережність. Прямий намір буває тоді, коли суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає і бажає настання його негативних Наслідків. Непрямий намір є тоді, коли суб'єкт усвідомлює

123

 

 


протиправність свого діяння, передбачає його негативні на­слідки, але байдуже ставиться до можливості їх настання.

Необережність також виступає в двох формах: протиправ­на самовпевненість — коли суб'єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає можливість настання його нега­тивних наслідків, проте сподівається, що вони не настануть; протиправна недбалість відбувається тоді, коли суб'єкт усві­домлює протиправність свого діяння, але не передбачає мож­ливості настання його негативних наслідків, хоча згідно з рівнем свого розвитку повинен це передбачити.