§3. Система законодавства і основні види його систематизації

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 

Система права дуже тісно зв'язана із системою законодав­ства. Вона включає законодавство і підзаконні нормативні акти. Разом із тим в системі права виділяються окремі струк­тури, які не можна віднести ні до окремих інститутів права, ні до галузей права, ні до підгалузей права. До такої спе­цифічної форми вираження нормативного матеріалу нале­жить система законодавства. Якщо система права складається в суспільстві історично, то система законодавства створюється раціонально в процесі упорядкування нормативних актів, створення кодексів, збірників законів. Термін «система за­конодавства» має два значення. По-перше, в наукових і уч­бових цілях в поняття «системи законодавства» включають як самі закони, так і підзаконні нормативні акти. По-друге, термін «законодавство» включає тільки закони. Тому таке розуміння є більш точним, оскільки воно включає систему законів, створених Верховною Радою України. Система за­конодавства відрізняється від системи права наступними ознаками:

59

 

розглядаючи співвідношення «системи права» і «систе­

ми законодавства», потрібно враховувати, що первинним

елементом системи права є норма права, а первинним еле­

ментом системи законодавства є нормативний акт;

по об'єму матеріалу, законодавство ширше системи пра­

ва, так як воно включає в свій зміст, крім норм права, пра­

вові поняття, завдання, цілі і мотиви прийняття норматив­

них актів, програмні положення, декларації, які не входять

в систему права;

внутрішня структура системи права не співпадає з внут­

рішньою структурою системи законодавства;

законодавство не співпадає з галузями і інститутами

системи права, так як воно включає норми різних галузей

права і виконує потреби державного управління, потреби

громадянського суспільства. Наприклад, окремі закони мо­

жуть включати норми цивільного права, фінансового, кри­

мінального і т.п. Верховна рада, приймаючи закони, не може

виходити тільки із галузей і інститутів права, так як закон

регулює різноманітні суспільні відносини.

Таким чином, система законодавства — це сукупність за­конів і підзаконних нормативних актів, які виражають зміст правових норм, принципів, декларацій і направлені на регулю­вання неоднорідної сукупності суспільних відносин.

Нормативно-правові акти з Стародавніх часів підлягали певній систематизації і консолідації. Це давало змогу мати під рукою ті нормативні акти, які потрібні для застосування. В окремих галузях права існує надзвичайно багато нормативно-правових актів, особливо з цивільного і трудового права. Без системати­зації ними важко користуватись. В стародавньому світі прово­дилась систематизація звичаєвого права: Закони XII таблиць в Римі, «Руська правда» в Київській Русі тощо.

Систематизація законодавства почала інтенсивно розвива­тись з виникненням буржуазних держав, які почали приймати велику кількість законів для регулювання економічних і по­літичних відносин. В цей період дуже швидко відбувається кодифікація законодавства. В Європі відбулась рецепція Рим­ського права, тобто пристосування норм римського права до нових відносин. Відбулась і консолідація нормативних актів — тобто поєднання, об'єднання нормативних актів різних епох.

60

 

Систематизація законодавства відбувається в трьох фор­мах (видах).

1.             Інкорпорація — це така систематизація нормативних актів,

яка не вносить ніяких змін в зміст норм права і норматив­

них актів. Вона може проводитись з різних підстав: хроно­

логічно (по року видання нормативних актів), по сферах

правового регулювання. Наприклад, Збірники Постанов Ради

Міністрів УРСР, СРСР.

За юридичним значенням інкорпорація може бути офіцій-> ною і неофіційноюлЗа обсягом вона може бути — загальна (генеральна), галузева, міжгалузева, спеціальна (по інститу­тах і галузях).

За критерієм об'єднання нормативно-правових актів — предметна, хронологічна, суб'єктна (по тих органах, які ви­давали нормативні акти).

Другий вид систематизації — кодифікація. Це така сис­

тематизація або впорядкування нормативних актів, яка по­

в'язана з переробкою їх змісту. Кодифікація може бути тільки

офіційною. Наприклад, в 1992 році було створено 5 комісій

і робочих груп із депутатів і спеціалістів для переробки п'я­

ти кодексів (КК, ЦК, КПК, ЦПК, ВТК). Кодифікація за

обсягом може бути галузева, міжгалузева, спеціальна. За

формою вираження — основи законодавства, кодекси, ста­

тут, закон, положення.

Третьою формою систематизації є створення Зводу За­

конів — це поєднання всіх форм систематизації, в тому числі

і прийняття нових нормативних актів.