§2. Суть і функції права

 Явище і суть — філософські категорії, які використову- ються для пізнання соціальних закономірностей розвитку суспільства. Аналіз «явища» як феномена дає можливість виділити і побачити зовнішні його ознаки в практичному житті, як правило, візуально. Категорія «суть» відображає ядро, головні риси явища, які не лежать на поверхні, а по-

28

требують дослідження і застосування теоретичного абстракт­ного мислення. Щоб визначити суть явища, потрібно дуже часто звертатись до полярних категорій, аналогічних явищ, що ми і намагались зробити, відмежувавши право від без­прав'я і правопорушень.

Спеціалісти вважають, щоб визначити суть держави і пра­ва, потрібно визначити або відповісти на два питання: чиї, якого класу, соціальних груп виражаються інтереси в праві і законодавстві, і чиї інтереси вони захищають? Визначаючи суть буржуазного права, Маркс і Енгельс в «Маніфесті Ко­муністичної партії» писали, звертаючись до класу буржуазії, що ваше право є не що інше, як воля вашого класу, яка обумовлена матеріальними умовами життя класу. Це стосу­валось домонополістичного розвитку капіталізму, оскільки суть права в різні епохи змінюється.

Суть права в значній мірі залежить від форм правління і політичного режиму. В умовах диктатури або панування яко­гось одного класу право виражає інтереси певного класу або правлячих груп, партій тощо. При переході до демократич­ного суспільства право і законодавство втрачають свої функції придушення і насильства, вираження волі одного класу. В умовах правової держави і громадянського суспільства пра-1 во виражає інтереси різних класів, соціальних груп шляхом ^досягнення соціального компромісу.

В колишньому Радянському Союзі суть права визначалась залежно від періоду розвитку: в період диктатури пролетарі­ату вважалось, що було пролетарське право, в 60—80-ті роки вважалось, що у нас було загальнонародне право, тобто воно виражало інтереси всього народу з однієї сторони, а з другої — виражало інтереси командно-адміністративної системи.

В останні роки визначити суть права в Україні досить важ­ко, оскільки в умовах переходу до нової економічної систе­ми право виражає інтереси різних соціальних груп населен­ня. Щоб правильно відповісти на це питання, потрібно проаналізувати всю систему права і законодавства і практи­ку його реалізації. Крім того, може існувати не одна суть \1 права, а суть першого, другого і третього порядку (Явіч Л.С.). ***--€уть права конкретизується і проявляється через його функції. Функції права — це основні напрямки його впливу на людину і суспільство. Через функції права можна визначити, яку роль відіграє право в суспільстві, як держава використо­вує своє законодавство, з якою метою. Всі функції права можна поділити на загальносоціальні і спеціально-юридичні.

Залежно від сфери впливу на суспільні відносини, завдан­ня і цілі права можна виділити такі функції: економічна, політична, соціальна, екологічна, ідеологічна, гуманістич­на, організаторська, управлінська, орієнтаційна та інші.

До спеціально-юридичних функцій відносяться: регулюю­ча (статична і динамічна), охоронна. Регулююча функція права має своїм завданням регулювати суспільні відносини. Наприклад, норми трудового права регулюють питання ук­ладання, розірвання трудового договору, переведення на іншу роботу, час роботи і час відпочинку, дисципліну тощо.

Регулююча функція поділяється на статичну і динамічну. При допомозі статичної функції держава закріплює ті чи інші суспільні відносини. Наприклад, Конституція України закріплює основи державного і суспільного ладу, систему державних органів тощо. Динамічна функція, регулюючи суспільні відносини, разом із тим стимулює розвиток тих чи інших відносин. Наприклад, норми цивільного права не тільки закріплюють форми власності, але і стимулюють роз­виток економічних відносин. Охоронна функція права зво­диться до того, що при допомозі права держава охороняє всі соціальні цінності суспільства.