§ 2. Причини і закономірності виникнення права

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 

З розкладом родового ладу відбувається загострення соціальних конфліктів, втрачається єдність членів суспільства і звичаї перестають забезпечувати порядок і стабільність. Ускладнені суспільні відносини потребують якісно нової системи соціального регулювання загальнообов'язкових норм, що охороняються державою, тобто права. Воно виникає об'єктивно на етапі становлення ранньокласового суспільства як нормативний засіб регулювання виробничого господарства, вільної праці хліборобів-общинників і ремісників. На наступному етапі вже відбувається закріплення норм у письмових джерелах. Вперше право з'явилося приблизно в ІІІ тисячолітті до н. е. у формі агрокалендарів ранньохліборобних суспільств Месопотамії, Єгипту, Індії.

Виникнення права значною мірою обумовлене тими ж причинами, що і виникнення держави. Серед них можна назвати такі:

матеріальні фактори — в умовах розвитку економічних відносин, спеціалізації праці, приватної власності, товарного виробництва і обігу соціальні норми первісного суспільства стали неспроможними забезпечити стабільні, гарантовані економічні зв'язки, обов'язкові для всіх передумови господарської, комерційної діяльності, закріпити економічний статус товаровласників. Для вирішення цих завдань мало з'явитися право з притаманними йому загальнообов'язковістю, формальною визначеністю і гарантуванням на випадок порушення державним примусом;

політичні фактори — ускладнення політичного життя суспільства, розшарування його на протилежні соціальні верстви (касти, стани, класи), нерівне майнове і соціальне положення яких породжувало численні суперечності і конфлікти; виникнення держави, яка формулювала правові норми шляхом видання загальнообов'язкових юридичних актів;

розвиток особистості, перетворення людини на самостійного індивіда зі своїми автономними потребами та інтересами, який, однак, спілкується з іншими індивідами, соціальними групами та утвореннями;

необхідність обмеження і пом'якшення військового протистояння окремих племен, які потребували постійного обміну і сусідських взаємин, захисту своїх інтересів мирними засобами;

необхідність підтримки єдиного порядку у відносинах всередині спільності людей — населення, що заселяє певну територію.

Отже, основним фактором виникнення права стає потреба суспільства у забезпеченні порядку, регулюванні якісно нових економічних, політичних, соціальних відносин, пов'язаних зі становленням виробничого способу господарювання. Право у вигляді спеціальних правил регламентує організацію і процес сільськогосподарської праці, розподіл її результатів. Зі становленням міст-держав воно стає способом закріплення здійснення їх функцій. З розвитком приватної власності, товарно-грошових відносин право поступово набуває класового характеру, починає служити інтересам певних соціальних груп (шляхом закріплення економічної і соціальної нерівності, встановлення жорстких санкцій, що захищають право власності, владу панівних верств населення). У наш час воно все більше стає засобом реалізації загальносоціальних функцій держави і цивілізованого вирішення конфліктів у суспільстві.