§ 4. Показання підозрюваного

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 

Показання підозрюваного — це зафіксовані при допиті за правилами, встановленими кримінально-процесуальним законом, повідомлені підозрюваним фактичні дані щодо обставин, які послужили приводом для застосування заходів процесуального примусу, а також щодо інших відомих йому обставин справи.

Показання, разом з тим, є одним із засобів здійснення захисту. Як учасник кримінально-процесуальної діяльності підозрюваний за допомогою показань може істотно впливати на хід розслідування: в показаннях підозрюваний може не тільки повідомити про обставини, які цікавлять слідчі органи, а й пояснити їх. Тому показання підозрюваного є одним із видів доказів, на основі яких встановлюють обставини, що мають значення для правильного вирішення кримінальної справи.

 

 


442

Глава 13

В юридичній літературі було висловлено низку пропозицій щодо розширення підстав для визнання тих чи тих осіб підозрюваними, наприклад про визнання і допит як підозрюваних осіб, щодо яких застосовано якийсь захід процесуального примусу, осіб, яких викликали на допит як підозрюваних тощо1.

Питання щодо розширення кола осіб, яких необхідно визнавати підозрюваними і допитувати, є суперечливим і чекає на своє вирішення. Але важливо й інше. Чинне законодавство не припускає допит як підозрюваних інших осіб, зазначених у законі, зокрема в ст. 73 КПК. Однак на практиці часто вчиняють інакше. Наприклад, Л. М. Карнєєва зазначає, що «відповідно до практики, що склалася, і в тих випадках, коли підозрювану особу не затримано і не взято під варту, її найчастіше допитують перед пред'явленням обвинувачення», бо «слідчий, як правило, не вважає за можливе пред'явити обвинувачення підозрюваній особі, без її попереднього допиту»2. Це не відповідає чинному законодавству. Якщо слідчий вважає за необхідне до пред'явлення обвинувачення допитати особу як підозрюваного, то він повинен або затримати цю особу, або обрати щодо неї запобіжний захід. Якщо у слідчого немає для цього підстав, то він не має права допитувати цю особу як підозрюваного.

Не можна погодитись з такими поглядами, оскільки вони не відповідають чинному законодавству (ст. 43і КПК України). Якщо слідчий ще не готовий пред'явити особі обвинувачення та затримати її за підозрою у вчиненні злочину, то це не дає йому привидів допитувати її як підозрюваного.

Особливості показань підозрюваного визначаються його процесуальним станом, оскільки давати показання — це його право, а не обов'язок.

Підозрюваний виступає як учасник кримінального процесу тільки у стадії досудового слідства.

Свідчення підозрюваного можуть бути зафіксовані тільки у вигляді протоколу допиту3. Повідомлені підозрюваним

1          Бекешко С. П., Матвиенко Е.А. Подозреваемьій в советском уго-

ловном процессе. — Минск, 1969. — С. 17.

2          Теория доказательств в советском уголовном процессе. — М.,

1973. — С. 611—612.

3          Галкин И. С, Кочетков В. Г. Процессуальное положение подо-

зреваемого. — М., 1968. — С. 39.

 

Затримання, допит і показання підозрюваного    443

фактичні дані можуть бути покладені в основу обвинувального вироку в тих випадках, якщо особа, виступаючи як підозрюваний, в своїх показаннях повідомила про обставини, що викривають її у вчиненні злочину, а далі, після притягнення її як обвинуваченого, не змінила раніше дані показання. Дані, повідомлені підозрюваним, об'єктивно повинні бути підтверджені іншими доказами по справі. Показання підозрюваного є цінними ще й тому, що можуть висвітлити фактичні обставини справи. Якщо підозрюваний — особа, яка вчинила злочин, дає правдиві показання, він тим самим сприяє розкриттю злочину, повноті й всебічності дослідження обставин справи, допомагає слідчому виявити докази. Підозрюваний може вказати, де знаходяться речі й цінності, придбані злочинним шляхом, знаряддя злочину та інші предмети, які можуть стати доказом по справі, тощо.

Підозрюваний часто заперечує свою причетність до справи, що розслідується. Ці показання можуть мати не менш важливе значення, ніж ті, якими він підтверджує свою участь у вчиненому злочині. В певних випадках вони допомагають органам дізнання чи слідчому виявити похибки і неточності в показаннях потерпілих, свідків, обвинувачених, у висновках експертів, а також викрити неправдиві свідчення.

Слідчий без достатньої перевірки і без наявності ознак злочину порушив кримінальну справу за заявою К. про його пограбування. За підозрою у вчиненні злочину було затримано Р., який засвідчив, що К. в той день, коли його нібито пограбували, пиячив в його квартирі, де забув взяти свої речі й пішов додому. Ці показання Р. дали можливість усунути безпідставну підозру про його причетність до вчинення злочину.

Дуже важливо правильно оцінити показання підозрюваного. У слідчій практиці є випадки, коли підозрювані давали свідчення про злочини, яких вони в дійсності не скоювали. Причинами, які спонукали їх давати такі показання, можуть бути неправильні чи незаконні методи ведення допиту, несприятливий збіг обставин, психічна неповноцінність, пригнічений моральний стан, намагання звільнити від відповідальності близьку людину тощо.

 

 


444

Глава 13

Особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор і суд оцінюють показання підозрюваного за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Некритичне ставлення до показань підозрюваного, як недооцінка, так і переоцінка їх тягнуть за собою серйозні помилки. Якщо підозрюваний був затриманий або до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, його допит проводиться негайно, а за неможливості негайного допиту — не пізніше 24 годин після затримання. При допиті затриманого підозрюваного присутність захисника є обов'язковою, за винятком випадків, коли він відмовляється від захисту та його відмову прийнято.

Питання для самоперевірки

Яка особа визнається підозрюваним за чинним кримінально-процесуальним законодавством?

Які конституційні та процесуальні права гарантуються особі, визнаною підозрюваною по кримінальній справі?

Які процесуальні форми затримання особи в якості підозрюваного?

Затримання особи в якості підозрюваного — це слідча чи процесуальна дія?

Чи можливо затримати особу в якості підозрюваного до порушення кримінальної справи?

Які види процесуальних дій мають назву затримання?

Які процесуальні акти складає орган дізнання і слідчий при вирішенні питання затримання особи як підозрюваного?

Які процесуальні строки передбачені законом для визнання і затримання особи як підозрюваного?

Який процесуальний порядок допиту підозрюваного у вчиненні злочину?

10.       Яке доказове значення мають показання підозрюваного?