§ 3. Процесуальний порядок застосування науково-технічних засобів і перспективи подальшого їх удосконалення у кримінально-процесуальному доказуванні

Сучасний науково-технічний прогрес вніс серйозні корективи в систему управління слідчим апаратом, практику розслідування складних, багатоепізодних справ. Це стосується організації сумісних дій всіх учасників розслідування та органів, які його здійснюють, вміння орієнтуватися у комплексі доказових проблем, оперувати доказовою інформацією на сучасному рівні; особистої професійної компетентності у галузі розслідування, нових організаційно-технічних форм взаємодії з оперативним апаратом, центрами інформаційного забезпечення, експертними установами, нових можливостей технічної інтенсифікації процесу доказування та прийняття на цій основі процесуальних рішень2.

Розглядаючи передовий досвід і науково-технічні досягнення, що застосовуються у доказуванні, необхідно підкреслити, що підвищення ефективності цієї діяльності безпосередньо пов'язано з необмеженим використанням передової практики, тому одним з найбільш важливих напрямків вдосконалення

1          Богданова Т. С, Зубрилова И. С. Использование полиграфа в рас-

крмтии и расследовании преступлений // Проблеми борьбьі с преступ-

ностью в современньїх условиях. — Иркутск, 1995. — Ч. 3. — С. 42.

2          Горский Г. Ф., Кокорев Л. Д., Злькинд П. С. Проблеми доказа-

тельств всоветскомуголовном процессе. — Воронеж, 1978. — С. 265.

 

слідчої і судової практики є вивчення та використання передового досвіду роботи слідчих, експертів, оперативних працівників та інших правоохоронців. Як правильно підкреслив Н. С. Карпов, вирішення зазначених завдань по зміцненню законності та вдосконаленню діяльності правоохоронних органів неможливо без постійного пошуку та впровадження в практику досвіду застосування новітніх досягнень науки та техніки1. Правильна організація оперативно-слідчої групи при виїзді на місце скоєння злочину та використання при цьому досягнень науково-технічних засобів в комплексі із застосуванням різноманітних спеціальних знань — запорука успішного роз-їкриття та розслідування злочинів. Про це свідчать і матеріали (практики. Оперативно-слідча група за участю досвідчених про-Ікурорів-криміналістів Хмельницької області І. Л. Галімуліната її. М. Щура4 листопада 1998 р. у власному будинку в с. Вільхівці ІЧемеровецького району з ознаками насильницької смерті ви-Іявила труп одинокого жителя Червонюка А. П. в одній із І кімнат будинку з тілесними ушкодженнями в ділянці голови, (спричиненими тупим предметом з обмеженою поверхнею.

В одній із кімнат виявили записку, виконану олівцем на [стандартному аркуші паперу наступного змісту: «Так буде [всім москалям!» У сусідній кімнаті було розпочато упаков-[ку аналогічного чистого паперу, а також олівець.

Поряд з трупом, на пофарбованій підлозі виявлено сліди І взуття з відображеним малюнком підошовної частини, який (відрізнявся від взуття потерпілого. Крім цього, біля одного [з таких відбитків виявили два фрагменти ґрунту, які відображали елементи рельєфного малюнку взуття і могли випа-|сти із заглибин взуття особи, яка скоїла цей злочин.

У результаті слідчо-оперативних заходів, проведених по І гарячих слідах, було затримано мешканця с. Вільхівці Байду І. В. за підозрою у вчиненні вбивства потерпілого.

Проведеними по справі експертними дослідженнями було І встановлено, що рукописний текст записки виконаний Байдою І ."В. і саме тим олівцем, який був у будинку потерпілого. Імунологічна експертиза підтвердила, що пото-жирові нашарування на олівці могли походити від Байди І. В.

1 Карпов Н. С. Теоретичні основи та практика використання пере-' Дового досвіду органів внутрішніх справ у протидії злочинній діяльності. — К., 2003. — С. 7.

 

 

306

Глава 9

Згідно з висновком трасологічної експертизи виявлений на підлозі поряд з трупом слід взуття залишений взуттям, вилученим у Байди І. В., а також два фрагменти ґрунту на підлозі, залишені взуттям, яке має аналогічну форму і взаєморозташу-вання елементів рельєфного малюнку, як і взуття підозрюваного. Призначеною ґрунтознавчою експертизою встановлено, що виявлені в будинку Червонюка А. П. частини ґрунту однорідні за своїм складом із зразком ґрунту взуття Байди І. В.

Додатковою медико-криміналістичною експертизою встановлено, що тілесні ушкодження потерпілому могли бути спричинені реберною поверхнею молотка, що, в свою чергу, відповідало зізнавальним показанням Байди І. В. щодо знаряддя та механізму завдання ударів потерпілому.

Під тиском зібраних по справі доказів Байда І. В. визнав свою вину у скоєному та був засуджений судом до великого терміну відбуття покарання1.

Таким чином, зафіксовані у протоколі кваліфіковано проведений огляд місця події у сукупності з правильною організацією керівництвом слідчого апарату слідчо-оперативної групи, надання організаційно-методичної допомоги проку-рорами-криміналістами, а також використання слідчим передового досвіду розкриття тяжких злочинів сприяли успішному розслідуванню та розкриттю цього злочину.

Відомо, що обов'язковим способом фіксації огляду місця події та інших слідчих дій є складання протоколу (ст. 84 КПК України). Інші способи фіксації за допомогою технічних засобів застосовуються на розсуд особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді (суду), а отримані їх результати служать додатками до протоколу слідчої дії чи судової дії.

Фотографування, кінозйомка, звукозапис та інші засоби фіксації не можуть замінити собою протоколу. Більш того, протокол служить правовою основою застосування інших факультативних засобів: при відсутності протоколу додатки до нього втрачають доказове значення. Переважне значення і особливе місце протоколу серед інших способів фіксації пояснюється рядом його властивостей. Протокол дає можливість відображення повідомлень, матеріальних

1 Слідча практика України: Із досвіду слідчої роботи органів прокуратури. — Вип. 2. — К., 2000.

 

Застосування технічних засобів при збиранні та перевірці...        307

редметів, а також процесів незалежно від тривалості ос-анніх, не вимагає для виготовлення складних технічних асобів, в достатній мірі захищений від спотворення, вільний ід надмірної інформації. З цієї причини тільки протокол датний засвідчити дотримання всіх вимог закону, що виз-ачають процесуальну форму слідчої дії від його початку і о фіксації отриманих результатів.

Порядок складання протоколу слідчої дії більш доклад-о врегульований кримінально-процесуальним законом статті 84, 85, 145, 146, 170, 174-176, 18, 194—195 КПК).

Відповідно до ст. 852 КПК України кінозйомка, відеоза-ис можуть застосовуватися при проведенні огляду (місця одії, місцевості, трупа, документів тощо), обшуку (житла, риміщень, особи тощо), відтворення обстановки і обставин одії (слідчий експеримент) та при проведенні інших слідчих ій на розсуд особи, яка здійснює конкретну слідчу дію, кщо обставини справи того потребують.

Учасники слідчої дії повідомляються про застосування інозйомки, відеозапису до початку цієї дії. Після проведен-я зйомки, запису та виготовлення кінострічки, відеостріч-и вони повинні демонструватися всім учасникам слідчої дії підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, цивільному озивачу, цивільному відповідачу тощо), про що складаєть-я окремий протокол. Процесуальне оформлення застосуван-я згаданих науково-технічних засобів і їх демонстрування ри проведенні іншої слідчої дії, пред'явленні матеріалів справи у зв'язку з закінченням досудового розслідування, а також під час судового розгляду проводиться відповідно з правилами застосування звукозапису при провадженні досудового слідства (ст. 85і КПК України).

Звукозапис може застосовуватися при допиті підозрюваного, обвинуваченого, свідка і потерпілого, при проведенні очної ставки, пред'явленні для пізнання, відтворенні обстановки і обставин події та при проведенні інших слідчих Дій під час досудового розслідування.

Якщо слідча дія буде проводитися із застосуванням звукозапису, про це повідомляються всі учасники цієї слідчої Дії до її початку. Фонограма повинна відбивати весь хід слідчої дії та містити такі відомості:

 

 

308

Глава 9

місце і дата його складання;

посади і прізвища осіб, що проводять дію;

прізвища осіб, які брали участь в її проведенні, адреси цих осіб;

роз'яснення їх прав та обов'язків;

зміст проведеної слідчої дії, час її початку і закінчення;

всі істотні для справи обставини, виявлені при виконанні даної слідчої дії.

З метою нерозголошення даних про особу, щодо якої застосовано заходи безпеки, у протоколах слідчих дій, передбачених статтями 95, 96,107,145,170,171,173 та 176 КПК України, обмежуються відомості про особу, взяту під захист згідно з ст. 523 КПК України. Повторення спеціально для звукозапису будь-якої частини слідчої дії в ході її проведення не дозволяється.

Перед закінченням слідчої дії звукозапис повністю відтворюється перед всіма її учасниками. Висловлені ними зауваження про організацію і порядок проведення слідчої дії, а також доповнення до звукозапису заносяться на фонограму.

У протоколі повинно бути також зазначено про застосування звукозапису і повідомлення про це учасників слідчої дії, про технічні засоби та умови звукозапису, про відтворення звукозапису учасника слідчої дії та їх заяви з приводу застосування звукозапису. У разі відтворення звукозапису показань при проведенні іншої слідчої дії про це зазначається у протоколі відповідної слідчої дії. Якщо особа, яка проводить дізнання: дізнавач, слідчий, прокурор, застосовує таку слідчу дію, як очна ставка, то відтворення звукозапису попередніх показань учасників очної ставки допускається лише після дачі ними показань на очній ставці та занесення їх до протоколу.

По закінченні досудового розслідування, якщо застосовувався звукозапис при провадженні слідчих дій, обвинуваченому та його захиснику відтворюється звукозапис, а в разі клопотання — і іншим учасникам процесу: потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та ін. Фонограма слідчих дій в опечатаному вигляді зберігається при справі (ст. 85і КПК України).

Згідно із Законом № 2533-ІИ від 21 червня 2001 р. кримінально-процесуальний кодекс доповнено новою нормою (ст. 87і), згідно з якою можливе повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючої апаратури чи інших тех-

 

Застосування технічних засобів при збиранні та перевірці...        309

нічних засобів, яке здійснюється на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції, в апеляційному суді або за ініціативою суду.

Повне фіксування судового процесу здійснює секретар судового засідання або під його керівництвом інший працівник суду.

Про те, що з метою повного фіксування судового процесу застосовуються технічні засоби, а також дані про їх технічні характеристики, зазначаються в протоколі судового засідання. До протоколу додається звіт секретаря судового засідання, у якому щохвилинно зазначаються відомості про процесуальні дії, виконані на судовому засіданні.

Відтворення технічного запису судового процесу здійснюється на вимогу сторін чи за ініціативою суду.

Аудіокасета чи інший носій інформації, на якому зафіксовано судовий процес, зберігається при справі.

Як свідчить судова практика розгляду кримінальних справ місцевих судів, фіксування судового процесу технічними засобами з кожним роком збільшується, особливо по справах про тяжкі і особливо тяжкі злочини. При такому виді фіксування судового процесу втрата доказової інформації, на наш погляд, неможлива.

Акцентуючи увагу практичних працівників на активному використанні у доказуванні різноманітних науково-технічних засобів, необхідно підкреслити, що у значній мірі це залежить від розвитку теорії та практики криміналістичних досліджень, особливо її розділу « криміналістична техніка», а також активного та творчого використання у доказуванні даних природничих наук при здійсненні кримінального судочинства.

Питання для самоперевірки

1.         Які існують визначення у кримінально-процесуальній літе-

атурі технічних засобів, що використовуються при збиранні

та перевірці доказів?

2.         Що розуміється під поняттям «спеціальні знання»?

Які існують види науково-технічних засобів, що використовуються при збиранні та перевірці доказів?

Який процесуальний порядок застосування науково-технічних засобів у доказуванні по кримінальній справі?

Які перспективи подальшого вдосконалення науково-технічних засобів у кримінально-процесуальному доказуванні?

 

 

311