§ 2. Види науково-технічних засобів, які використовуються при збиранні та перевірці доказів

Класифікація науково-технічних засобів, які використовуються органами дізнання, слідчими, прокурорами та суддями (судами) у сфері доказування, має багатогранний та багатоцільовий характер. Вона повинна відображати ті об'єктивні тенденції, які відбуваються у практичній діяльності суб'єктів кримінального процесу, що беруть участь в доказуванні, в результаті впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Одна з найбільш повних та виважених класифікацій науково-технічних засобів у галузі криміналістики запропонована Є. П. Іщенко, який поділяє вказані засоби за такими класифікаційними ознаками:

1)за виникненням:

ті, які створюються та використовуються тільки у криміналістичній практиці;

ті, які є запозиченими з інших галузей науки та техніки та пристосовані;

ті, які запозичені із загальної техніки та використовуються без змін.

2)         за видом:

прилади, апаратура та обладнання, інструменти та приладдя;

речі, матеріали, комплекси науково-технічних засобів.

3)         за цільовим призначенням:

засоби виявлення слідів злочину та предметів — речових доказів;

засоби фіксації слідів та доказової інформації, що отримується при розслідуванні;

засоби закріплення та вилучення слідів та речових доказів;

засоби, які використовуються для експертного дослідження криміналістичних об'єктів;

10 Є. Г. Коваленко

 

 

290

Глава 9

засоби криміналістичного обліку, розшуку злочинців та вкраденого майна;

засоби наукової організації праці слідчого;

засоби додержання особистої безпеки співробітників правоохоронних органів;

засоби, що використовуються для попередження злочинних посягань та фіксації правопорушників на місці злочину1.

Подана класифікація може бути прийнята (з певними коригуваннями) за основу і при розгляді питання про науково-технічні засоби криміналістики, які використовуються з метою виявлення та нейтралізації маскування злочинної діяльності. Сутність же коригувальних заходів зводиться до такого.

Не зовсім вдалим вважається термін «виникнення» науково-технічних засобів криміналістики. Навіть якщо вказані засоби запозичені з інших галузей техніки, вони не виникають самі по собі, а конструюються інженерно-технічними працівниками та іншими спеціалістами.

Навряд чи можливо провести строге розмежування термінів «прилад», «апаратура» та «обладнання»2. Як правильно зазначає з цього приводу П. Т. Скорченко, «по суті немає різниці між приладами та апаратурою. Інструмент також у певних випадках може називатися приладом (мікрометр , вимірювальна лупа та інше)»3. Зміст цих термінів зводиться до визначення певних технічних пристроїв, конструктивна складність яких є досить високою.

Крім того, як справедливо відзначив В. В. Трухачов у вказаній класифікації недостатньо чітко відображено пошукове призначення деяких науково-технічних засобів. Використання терміна «засоби виявлення слідів злочину» більше асоціюється з пасивним, цілеспрямованим, випадковим виявленням доказової інформації4. Між тим справедливим є

1          Ищенко Е. П. Понятие, система и критерии применения средств

криминалистической техники // Криминалистика. — М., 1994. —

С. 89.

2          Трухачев В. В. Преступное воздействие на доказательственную

информацию. — Воронеж, 2000. — С. 89.

3          Скорченко П. Т. Криминалистика: Технико-криминалистичес-

кое обеспечение расследования преступлений. — М., 1999. — С. 14.

4          Трухачев В. В. Зазнач, праця. — С. 89—90.

 

Застосування технічних засобів при збиранні та перевірці...      291

твердження Р. С. Бєлкіна про те, що основними завданням, які вирішуються слідчим у «польових умовах» є пошук об'єктів, які мають доказове значення, дослідження обстановки того чи іншого місця та фіксація виявленого1.

Таким чином, більш виваженим, на нашу думку, є виділення засобів пошуку та виявлення доказової інформації як окремого виду науково-технічних засобів розслідування.

Виділяючи категорію засобів, які використовуються для експертного дослідження, необхідно було би доповнити кожну класифікаційну групу посиланням на засоби попереднього, доекспертного дослідження криміналістичних об'єктів (точніше, доказової інформації), що здійснюється слідчим або спеціалістом.

Зрештою, виділяючи засоби забезпечення особистої безпеки співробітників правоохоронних органів, можливо було би включити в дану класифікаційну групу і засоби забезпечення безпеки інших носіїв доказової інформації (свідків, потерпілих та інше)2.

Окрім названих класифікаційних ознак, науково-технічні засоби, які використовуються у криміналістиці, можуть бути поділені і за іншими, на нашу думку, не менш важливими ознаками, оскільки сучасна наука та техніка збагатили буквально всі традиційні розділи криміналістичної техніки новими методами виявлення, дослідження, фіксації, документування та використання доказів, розширили можливості досудового та судового слідства (нові полімерні засоби фіксації слідів; прилади фізичного, хімічного, біологічного дослідження, пошукове приладдя; шукачі по немагнітних металах, прилади мікроскопічного дослідження, спектрального та рентгеноструктурного аналізу; способи ідентифікації сучасних матеріалів, синтетичних волокон та пластмас; прилади нічного спостереження (бачення); багатоцільові прилади-поліграфи; комп'ютерна техніка та ін.).

Велкин Р. С. Криминалистика: проблеми, тенденции, перспективи: От теории — к практике. — М., 1988. — С. 41—42.

О правовом положений суб^ектов уголовного процесса по отно-шению к которнм применяются мери безопасности, понятиях, видах, формах, методах и средствах обеспечения их безопасности (Зеленец-кий В. С, Куркин Н. В. Обеспечение безопасности субт»ектов уголовного процесса. — X., 1987. — С. 3—399; Зайцев О. А. Государственная защита участников уголовного процесса. — М., 2002. — С. 6—511).

 

 

292

Глава 9

Аналіз сучасного розвитку стаціонарних науково-технічних засобів та засобів «польової криміналістики», що направлені на пошук та виявлення скритих об'єктів, показує, що в останні роки вдалося певним чином ліквідувати явну І технічну відсталість засобів «польової криміналістики» від ^ стаціонарної апаратури. У 1988 році Р. С. Бєлкін, аналізуючи засоби «польової криміналістики» відмічав, що «стосовно завдань пошуку є актуальним удосконалення існуючих та розробка нових пошукових приладів для виявлення сховищ та схованих предметів. Дослідження у даній галузі поки що не дозволяють вважати це завдання виконаним»1, однак у теперішній час можливо з впевненістю стверджувати, що дане завдання є майже вирішеним.

У зв'язку з цим викликають інтерес зразки криміналістичної техніки, розроблені фірмою «Ноулідж Експрес», яка спеціалізується на розповсюдженні спецтехніки. Так, в останні роки розроблена нова система РТУІ8 («візуалізація відбитків пальців») для оперативного та ефективного виявлення слідів рук не тільки в лабораторії, але і безпосередньо на місці події. Традиційно метод рівномірного окурювання цианокрилатами об'єктів з метою виявлення слідів рук використовувався лише в стаціонарних умовах. Застосування зазначеної системи надає можливість слідчому виявити сліди за допомогою одноразових патрончиків з цианокрила-том прямо на місці події.

До числа приладів, які призначені для виявлення прихованих криміналістично значимих об'єктів, відноситься гнучкий технічний ендоскоп. Його застосування дозволяє досліджувати важкодоступні місця та проводити пошук прихованих предметів шляхом виявлення порожнин. Прилад створений за технологією ендоскопів фірми «ОІЛМРІГ8» (розповсюджується також фірмою «Ноулідж Експрес»).

Цікавим є комплект оглядових дзеркал з ендоскопом, який призначений для огляду важкодоступних ділянок та порожнин в огороджувальних конструкціях будівель, автомобілів. У комплект входить ендоскоп з боковим оглядом, два оглядових дзеркала на телескопічній та короткій жорсткій ручці. Ендоскоп дозволяє оглядати не доступні для

1 Бєлкін Р. С. Зазнач, праця. — С. 42.

 

Застосування технічних засобів при збиранні та перевірці...      293

звичайного огляду ділянки через отвори або щілини. Яскрава галогенна лампа на кінці ендоскопу дає можливість здійснювати детальний огляд на відстані до 1,5 м. Опукле панорамне дзеркало для огляду автомобілів та міцна галогенна лампа дозволяють проводити детальний огляд дна автомобіля, поворотний прилад — регулювати кут огляду під час роботи1.

Становлять інтерес для слідчих підрозділів металодетек-тори, що виробляються фірмою «Гаррет» (СІЛА). Використання даних приладів дає можливість не тільки відшукувати об'єкти, приховані у ґрунті, воді, бетоні та інше, але і до їх вилучення визначати, з якого металу вони виготовлені (чорного чи кольорового), встановлювати тип кольорового металу, а також отримувати дані про розміри об'єкта.

Встановлення на даних приладах системи навісних антен дозволяє проводити пошук предметів, які знаходяться на глибині до 4 м. За допомогою металодетектора «Морський мисливець», який виготовляється даною фірмою, можна проводити пошук об'єктів із металу на глибині до 60 м2.

У зв'язку зі збільшенням кількості розкрадань ядерних матеріалів, у Російській Федерації розроблений та запущений у серійне виробництво ручний радіаційний монітор, який дозволяє виявляти 0,2 г високозбагаченого урану та 0,02 г «свіжого» плутонію. Використання даного приладу дає можливість відшукувати приховані та замасковані ядерні матеріали3.

Для виявлення слідів, що створюються в результаті вибуху, призначений «Комплект для виявлення та вилучення осколків» — «Хрест». До його складу входять: підйомник для пошуку осколків в колодязях, щілинах, водоймах глибиною до 10 м, магнітна кість для дослідження ґрунту, сміття та інші приладдя4.

Одним з ефективних приладів пошуково-аналітичного призначення, який може бути використаний для виявлен-

1          Проспект фирмм «Ноулидж Зкспресс»: Криминалистическое обо-

РУДование. — М., 1995. — С. 1—20.

2          Исаенко В., Бобров В., Константинов В. Средства работьі с ве-

Щественньїми доказательствами // Законность. — 1995. — № 5. —

С. 20—21.

3          Там само. — С. 21—22.

4          Скорченко П. Т. Зазнач, праця. — С. 54.

 

 

294

Глава 9

ня прихованих об'єктів не тільки в стаціонарних умовах, але і на місцевості, є портативний лазерний флюограф (портативний детектор прихованих слідів злочину). Використання даного приладу, розробленого в Академії МВС РФ в кінці 1991 року, дозволяє оперативно та своєчасно отримувати інформацію про наявність невидимих слідів злочинів (передусім слідів рук) на місці події. Практика підтвердила твердження розробник даного приладу про те, що використання лазерної техніки в дактилоскопічних дослідженнях істотно збільшує результативність роботи спеціалістів по виявленню невидимих слідів рук значної давності на широкому класі поверхонь1.

Для оперативної та слідчої практики в Латвії розроблений

та використовується прилад по виявленню сховищ і трупів

(локатор ІЕВТ), який був дороблений в НДІ спецтехніки МВС

Росії та випущений малою серією (прилад «Жасмін»). Вико

ристання поверхневого локатора дозволяє протягом дня дос-і

ліджувати територію площею 6—8 тис. кв. м.     і

У1994 році застосування поверхневого локатора у порядку експерименту розпочато у відділі криміналістики Генеральної прокуратури РФ. Дослідницькі результати показали, що він ефективний при проведенні пошуку трупів. Зокрема, при проведенні пошуку трупів трьох членів організованого злочинного угрупування в Москві, були використані поверхневий радіолокатор та газоаналізатор, в результаті чого було локалізовано найбільш ймовірне місце захоронен-ня трупів під бетонною підлогою сауни. Після зруйнування бетонного покриття та заглиблення в ґрунт на 1,5 м було знайдено бетонну стяжку, під якою на глибині ще одного метру і знаходилися трупи2.

Розроблено портативну апаратуру, що призначена для пошуку людей, які ховаються у приміщеннях чи вивозяться на транспортних засобах, зокрема прилад «Лаванда». Прилад використовується для огляду транспортних засобів

1          Джакишев М. Е. Использование лазерной флюорографии при

расследовании преступлений: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. —

М., 1992.—С. 5.

2          Исаенко В. Из практики поиска трупов и вещественньїх доказа-

тельств на предварительном следствии // Законность. — 1998. — № 6. —

С. 20—21.

 

Застосування технічних засобів при збиранні та перевірці...      295

вагою 15 т, особливо тих, які перетинають кордон, та розміщується у захищеному від вітру приміщенні, бо реагує на биття серця людини, що переховується1.

Вивчення слідчої та експертної практики показує, що можливості науково-технічних засобів, направлені на виявлення слідів прихованої злочинної діяльності на місці події, навіть при їх наявності використовуються працівниками слідчих підрозділів недостатньо.

Констатація даного положення не нова. Автори, які займаються окресленою проблематикою, традиційно називають серед причин такого положення наступні фактори:

низьку технічну озброєність слідчих та експертних підрозділів;

незнання або поверхневе знання слідчими та оперативними працівниками можливостей сучасних технологічних засобів2.

Як показує практика, переважна більшість оперативних працівників та слідчих не налаштовані на застосування науково-технічних засобів в ході проведення оглядів. Іншими словами, у більшості випадків відсутня мотивація застосування вказаних засобів: слідчі спираються на власні сили, на прийоми та засоби криміналістичної практики, вважаючи зайвим та обтяжливим використання технічних засобів. Зокрема, тому вони найчастіше не вживають активних заходів для забезпечення участі в огляді місця події експерта — криміналіста. Не випадково, як відмічає В. С. Кузьмічов, спеціаліст відповідного профілю бере участь в огляді лише в 43,5% випадків3.

Про слабке використання цих засобів оперативними працівниками та слідчими у доказуванні обставин заподіяного злочину свідчить і те, що більшість з них не мають найчастіше елементарних навичок спілкування з криміналістич-

1          (Ікорченко П. Т. Зазнач, праця. — С. 57.

2          Кузмичев В. С. Следственная деятельность: сущность, принци

пи, криминалистические приемьі и средства осуществления: Авто-

Реф. дис. ... докт. юрид. наук. — К., 1996. — С. 23, 33—35; Стретен-

Цев В. И. Использование современньїх научно-технических достиже-

нии в расследовании краж автотранспортних средств: Автореф. дис....

канд. юрид. наук. — М., 1994. — С. 17.

3          Кузмичев В. С. Зазнач, праця. — С. 34.

 

 

296

Глава 9

ною технікою, оскільки, на жаль, кількість навчальних годин, відведених на вивчення криміналістичної техніки на юридичних факультетах, в останні роки різко скорочена, технічних засобів в аудиторіях недостатньо для використання їх при обробці навичок, наприклад інсценованого «місця події», таін.

В. Я. Горбачевський правильно підкреслив, «що комп'ютерна підготовка слідчих і криміналістів у навчальних закладах МВС України повинна бути орієнтована сьогодні на використання сучасних криміналістичних і комп'ютерних технологій як дієвого інструмента отримання, обробки, дослідження та оцінки доказової інформації».

Матеріальною основою новітніх комп'ютерних технологій є автоматизовані навчальні системи, які сьогодні слід впроваджувати в навчальний процес для підготовки слідчих і криміналістів, оскільки вони становлять комплекс засобів автоматизації, який дозволяє управляти діями тих, хто навчається, при відпрацюванні за окремими курсами, навчальними дисциплінами та галузями права1.

Останнім часом у науковій літературі приділяють посилену увагу проблемам кримінальної відповідальності за злочини у сфері комп'ютерної інформації2, а також по тактиці проведення слідчих дій при розкритті «комп'ютерних злочинів; особливостей механізму вчинення злочинів у сфері комп'ютерної інформації3, соціально-правових і

1          Горбачевський В. Я. Сучасні напрямки і проблеми підготовки

слідчих і криміналістів в умовах комп'ютеризації кримінального су

дочинства // Теорія та практика криміналістичного забезпечення

розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах: Тези допов.

міжнарод. наук.-практ. конф. II частина. — К., 2001. — С. 26.

2          Музика А., Азаров Д. Про поняття злочинів у сфері комп'ютер

ної інформації // Право України. — 2003. — № 4. — С. 86—89; Ро-

зенфельд Н. А. Кримінально-правова характеристика незаконного

втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ю

терів), систем та комп'ютерних мереж: Автореф. дис. ... канд. юрид.

наук. — К.,2003.

3          Азаров Д. Особливості механізму вчинення злочинів у сфері ком

п'ютерної інформації // Юридична Україна. — 2004. — № 7. —

С. 64—68; Сахаров В. И. Средства и орудия совершения преступле-

ния и их уголовно-правовое значение: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. —

М., 1991.

 

Застосування технічних засобів при збиранні та перевірці...      297

кримінально-криміналістичних аспектів комп'ютерних злочинів»1.

При вчиненні злочинів у сфері комп'ютерної інформації техніка є засобом обробки тієї комп'ютерної інформації (як правило, у вигляді програм), що є знаряддям вчинення злочину, а не тим устаткуванням, за допомогою якого здійснюється безпосередній вплив на предмет. Проте, як неодноразово було наголошено у науковій літературі, комп'ютерну інформацію не можна визнати річчю, а тому і традиційне визначення знарядь вчинення злочину як речей матеріального світу в цьому разі не може бути застосовано2.

Для того, щоб створити законодавчу основу широкого застосування у судочинстві електронних документів, необхідно перш за все окреслити межі цього поняття та визначити його юридичний статус тому, що електронний документ відрізняється від звичного для нас, паперового. Ось чому слід підкреслити деякі особливості електронного документа: відсутність жорсткої прив'язки до носія, тобто той самий документ може існувати на окремих носіях, залишаючись при цьому автентичним. Виходячи з цього можна зробити ще один висновок: до електронного документа неможливо застосовувати такі терміни, як «оригінал» та «копія», бо можуть існувати лише ідентичні за своїм змістом копії одного електронного документа на різних носіях, єдиною відмінністю може бути лише дата їх створення (наприклад, це так згідно з Законом Республіки Бєларусь «Про електронний документ»3.

Встановлено, що у достовірному вигляді документ існує лише на машинному носії. Усі примірники електронного документа, зафіксовані на машинному носії та ідентичні один до одного, є оригіналами. Копією електронного документа є його паперовий варіант — належним чином завірена зовнішня форма виразу електронного документа на паперовому носії. Паперові копії повинні містити вказівки на те,

1 Біленчук П. Д., Зубань М. А. Комп'ютерні злочини: соціально-правові і кримінально-криміналістичні аспекти: Навч. посібник. — К., 1994.

'Азаров Д. Зазнач, праця. — С. 65. Ст. 8, 9 Закону Республіки Бєларусь «Про електронний документ» від 10.01.2000 р.

 

 

298

Глава 9

що вони є копіями електронного документа. Посвідчення таких копій відбувається у звичайному порядку — нотаріусом або особою, яка має відповідну ліцензію.

Основними критеріями доказів електронного документа є такі поняття, як належність, допустимість, достовірність та достатність.

Належність електронного документа говорить про те, що він охоплюється тим колом доказів, які мають значення для встановлення обставин, що входять у предмет доказування по конкретній справі.

Правила допустимості доказів повинні забезпечити достовірність засобів доказування і тим самим створити надійну основу для визначення доведеними чи недоведеними певних обставин. Обов'язковою вимогою до доказів є те, що вони повинні бути зібрані відповідно до вимог законодавства — належним суб'єктом, в належному порядку та з належних джерел.

У випадку з електронними документами достовірність може бути забезпечена дотриманням вимог закону, під час виявлення, збирання, дослідження, перевірки, закріплення, оцінки та залучення їх до справи.

Питання про достатність доказів вирішується за допомогою внутрішнього переконання суб'єкта, що їх досліджує. Також може виникнути питання про достатність і повноту експертизи цифрових даних, тому що на сьогоднішній день немає необхідної кількості відповідних установ та спеціалістів із знанням правил проведення експертизи.

Також не вирішено питання про те, до якого виду доказів віднести електронний документ, бо в одних випадках він може виступати як письмовий, а в інших — як речовий доказ.

Певні складності викликає збирання таких доказів. Дані, що передаються по мережі, можливо поділити на дві групи виходячи з їх змісту:

Передача технічних даних, тобто таких даних, що не містять особистої інформації ані про суб'єкт, ані про його діяльність.

Передача інформації, що містить докладні дані про особу або якось описує особу, дає про неї певне уявлення. У такому випадку об'єктом збирання доказів стане зв'язок між цією особою та докладною інформацією.

 

Застосування технічних засобів при збиранні та перевірці...        299

В останньому випадку можна застосувати правила та техніку збирання доказів за допомогою прослуховування та запису телефонних розмов - тобто на підставі рішення суду (згідно зі ст. 187 КПК України).

На практиці можуть виникнути складності з різним кодуванням переданих пакетів даних, необхідністю пошуку потрібної інформації на пристроях пам'яті проміжних систем, які правопорушник міг залишити для подальшого використання. Також постає питання про закріплення отриманої інформації у зв'язку з її можливим великим обсягом.

Існує декілька варіантів:

Копіювання цих даних та створення їх ідентичних копій на пристроях пам'яті осіб, які провадять слідчі дії;

Виїмка самих електронних пристроїв пам'яті — оригіналів.

В обох випадках можуть виникнути різноманітні проблеми, перш за все пов'язані з необхідністю швидкого копіювання, для того щоб не дати зацікавленій особі знищити інформацію. Слід також враховувати якість зв'язку у наших мережах, а також те, що такою особою можуть бути застосовані усі засоби для обмеження можливості копіювання, наприклад встановлення паролів та інших обмежень. Тому виникає інша проблема — можливість отримання доступу до знищеної комп'ютерної системи та можливість контролювання дій правопорушника. Це буде можливо у тому разі, якщо власник системи повідомляється про слідчі дії, а якщо не повідомляється, то доступ здійснюється оперативно.

Після збору доказів настає найскладніший момент — їх перевірка. Складність полягає в тому, що зазвичай на жорстких дисках та подібних носіях інформації може бути розміщено велику кількість файлів, які можуть бути пов'язані між собою або бути частинами певних програм. Більшу доказову силу мають дані, отримані за допомогою цих програм, з них можна дізнатися про те, що було об'єктом роботи конкретних програм. Слід також враховувати, що інформація може бути прихована, закодована або стерта, тому дослідження доказів повинно проводитися відповідним спеціалістом із складанням відповідного висновку чи акта, а при призначенні експертизи — висновку.

 

 

300

Глава 9

При оцінці доказів слід застосовувати програмно-технічну експертизу, яка може вирішити такі питання:

Роздруковування всієї або частині інформації, що міститься на жорстких дисках комп'ютерів та на зовнішніх магнітних носіях.

Відновлення знищеної на електронних носіях інформації, визначення часу знищення або внесення змін.

Встановлення часу введення у комп'ютер певних файлів, записів у базу даних.

Розшифрування закодованих файлів та іншої інформації, подолання захисту та добір паролів.

Виявлення каналів витоку інформації.

Встановлення авторства, місця підготовки та способу виготовлення деяких документів.

Оцінка вартості комп'ютерної техніки, периферійних пристроїв, магнітних носіїв, програмних продуктів.

Встановлення рівня підготовки окремих осіб в галузі програмування.

Переклад документів технічного змісту.

При оцінці доказів слід враховувати засіб, за допомогою якого інформація була підготовлена, зберігалась та передавалась, надійність засобу, за допомогою якого забезпечувалась цілісність інформації, засобу, за допомогою якого ідентифікується його автор.

В останні роки у кримінально-процесуальній та криміналістичній літературі дискутуються питання використання у слідчій практиці поліграфа.

Поліграф — це «багатоцільовий прилад, призначений для одночасної реєстрації декількох (від 4 до 16) фізіологічних процесів, пов'язаних з виникненням емоцій: дихання, кров'яного тиску, біотоків (мозку, серця, скелетної та гладкої мускулатури та інше)» *.

Об'єктом дискусії є питання: чи можливо, в принципі, використовувати поліграф у ході розслідування злочинів? Ряд дослідників, передусім представників кримінально-процесуальної науки, вважають, що використання поліграфу у ході розслідування базується на неспроможних у науковому відношенні рекомендаціях, що спираються на швид-

1 Образцов В. А. Вьіявление и изобличение преступника. — М., 1997. — С. 264.

 

Застосування технічних засобів при збиранні та перевірці...        301

коприйняті, неперевірені, проблематичні висновки1. На думку А. М. Ларіна, «маніпуляції з поліграфом примножують слідчі та судові помилки, поглиблюють страждання їх жертв та надають роботи судам, прокурорам та слідчим, адвокатам по виявленню та виправленню помилок»2.

Інша група авторів, що складається в основному з представників криміналістичної науки та працівників правоохоронних органів, вважають, що використання поліграфу у ході розслідування є допустимим та достатньо ефективним засобом його оптимізації. Зокрема, послідовно відстоює дану точку зору В. А. Образцов, який вважає, що тепер створені всі умови для виділення такого розділу криміналістики, як «криміналістичнаполіграфологія». Його підтримуютьВ. І. Ко-місаров, В. В. Трухачов та інші3.

Як нам здається, необхідно підтримати представників другої точки зору, незважаючи на те, що застосування да-

1          Панюшкин В. А. Научно-технический прогресе и проблеми раз-

работки нового УПК России: Необходимость и основньїе требования

к правовой регламентации использования достижений научно-тех-

нического прогресса в уголовном процессе (статья 1) // Правовая на

ука и реформа юри дическогообразования. Вьіп. 8: Защита прав и сво

бод граждан. — Воронеж, 1998. — С. 274; Стецовский Ю. И., Ларин

А. М. Конституционнмй принцип обеспечения обвиняемому права на

защиту. — М., 1988. — С. 297; Золотих В. В. Проверка допусти-

мости доказательств в уголовном процессе. — Ростов-н/Д, 1999. —

С. 131—132.

2          Ларин А. М. Криминалистика и паракриминалистика: Научно-

практ. и учебное пособие. — М., 1996. — С. 148.

3          Образцов В. А. Вьіявление и изобличение преступника. — М.,

1997. —С. 264; Його ж. Криминалистическая полиграфология//Рас-

следование преступлений: вопросьі теории и практики. — Воронеж,

1997. — Вьга. 7. — С. 50—58; Мітричев В., Холодний Ю. Полиграф

как ередство получения ориентирующей криминалистической ин-

формации//Записки криминалистов. — М., 1993. —Вьш. 1. — С. 173—

180; Комиссаров В. И. О применении полиграфа на предварительном

следствии // Проблеми борьбн с преступностью в современннх усло-

виях: Матер. науч.-практ. конф. — Иркутск, 1995. — Ч. 3. — С. 27—

ЗО. Соколова О. В. Об зффективности и допустимости применения

полиграфа при раселедовании преступлений // Зффективность уго-

ловно-правовмх и процессуальньїх норм в борьбе с преступностью. —

Калининград, 1993. — С. 177—182; Трухачев В. В. Преступное воз-

действие на доказательственную информацию. — Воронеж, 2000. —

С 100—101.

 

 

302

Глава 9

ного приладу, на їх думку, є аморальним, оскільки воно нібито направлене нате, щоб отримати від обвинуваченого інформацію, яка його викриває, всупереч його волі, що є сутністю середньовічного процесу катування1.

Як справедливо підкреслюють прихильники використання поліграфу, в ході розслідування даний прилад не є «детектором неправди», він лише реєстратор емоційного збудження, психофізіологічної реакції на пред'явлену певній особі інформацію. Властивість отримання орієнтовної криміналістичної інформації базується на феномені, «суть якого в тому, що зовнішній стимул, який несе людині інформацію про відбиту у його пам'яті подію, викликає стійку психофізіологічну реакцію, яка перевищує реакції на аналогічні стимули, що висуваються у тих самих умовах, але не вказують на згадувані події, тобто ті, які не несуть ситуаційно-значущої інформації»2.

Як правильно зауважує В. В. Трухачов, в результаті використання даного приладу слідчий отримує об'єктивні, достовірні дані про те, що ті чи інші обставини є істотно значущими для того, кого обслідують. Криміналістична значимість цих даних зводиться до того, що слідчому дається сигнал: необхідно обов'язково знайти причину «неадекватної реакції на пред'явлений об'єкт», оскільки характер реакції може свідчити про певну поінформованість даної особи, про його причетність до злочину. Застосування такої інформації у ряді випадків дозволяє цілеспрямовано виявити приховувану доказову інформацію: при першому наближенні окреслити коло осіб, які можуть становити для розслідування інтерес, визначити можливі місця схову криміналістично-значимих об'єктів, в тому числі знарядь та засобів злочину3. Використання даного приладу об'єктивно дає можливість зафіксувати лише психофізіологічну реакцію особи на вказаний йому об'єкт. Висновок оператора, зроблений на основі розшифровки показань приладу про те, що має місце факт приховування особою інформації, яка досліджується, на думку навіть

1          ЛаринА. М. Зазнач, праця. — С. 148.

2          Мітричев В., Холодний Ю. Зазнач, праця. — С. 176.

3          Трухачев В. В. Зазнач, праця. — С. 99.

 

Застосування технічних засобів при збиранні та перевірці...      303

прихильників використання поліграфу у ході розслідування, має ймовірний характер1.

Таким чином, результати застосування поліграфу не можна розглядати ні як доказову, ні як викривальну інформацію, а тільки як орієнтовну криміналістичну інформацію, що може допомогти слідству у встановленні тих чи інших фактичних даних, направивши його зусилля на правильний шлях розслідування. Підкреслюємо цю обставину особливо, оскільки прихильники активного застосування поліграфу у ході розслідування найчастіше говорять про те, що в США, Польщі, Канаді у певних випадках по окремих категоріях кримінальних чи цивільних справ дозволено (при наявності попередньої домовленості захисту та обвинувачення) використовувати результати дослідження на поліграфі як докази2.

Розгляд результатів застосування поліграфу лише як сигналу про значимість тієї чи іншої інформації для певної особи, яка має відношення до події, що розглядається, передбачає процесуальний режим такого застосування. Слушною з цього приводу є думка А. В. Трухачова, що, оскільки не йдеться про отримання звинувачувальної чи тим більше доказової інформації, слідчий може використовувати даний прилад у ході слідчих дій не тільки за участю підозрюваних (обвинувачених), але і свідків, потерпілих3. Процесуальний порядок застосування поліграфу в ході слідчих дій повинен, на нашу думку, бути аналогічним тому порядку, який передбачений при застосуванні звукозапису, кінозйомки, відеозапису при провадженні слідчих дій (ст. 85і, 852 КПК України).

1          Мітричев В., Холодний Ю. Зазнач, праця. — С. 176; Образцов В. А.

Криминалистическая полиграфология. — С. 53. У зв'язку з цим не

обхідно відмітити, що в пресі повідомлялося про анекдотичні, на пер

ший погляд, дослідження змін зовнішнього вигляду президента США

Б. Клінтона під час судового розгляду по звинуваченню його у на

данні неправдивих показань. Британський професор А. Хирщ про

аналізував за допомогою комп'ютера зображення Б. Клінтона на те

леекранах. За твердженням професора, коли Клінтон говорить щось

схоже на неправду, його ніс непомітно для звичайного людського ока

трохи подовжується. Професор доказує, що в основі даного феноме

ну лежить активізація в результаті психологічної напруги особли

вих гормонів, що веде до зміни обличчя людини (передусім його носа) //

Труд. — 1999. — № 7. — 28 мая.

2          Мітричев В., Холодний Ю. Зазнач, праця. — С. 100.

3          Трухачев В. В. Зазнач, праця. — С. 100.

 

304

 

Глава 9

 

Застосування технічних засобів при збиранні та перевірці.,

 

305

 

 

 

Разом з тим з точки зору етики є недопустимими рекомендації, згідно з якими «важливо, щоб слідчий не підкреслював, що дані, отримувані в результаті опитування із застосуванням поліграфу, не можуть бути використані як докази в суді... Не потрібно намагатися пояснити принципи дії поліграфу в процесі тестування. Просто, слідчий повинен проінформувати суб'єкта, що «поліграфіст» пояснить всі процедури, і головна мета опитування за допомогою поліграфу полягає в тому, щоб визначити, чи говорить він правду» *. Такі рекомендації, по суті, вводять в оману осіб, які беруть участь у слідчих діях із застосуванням поліграфу, що прямо суперечить принципам кримінального судочинства.