Тема 1. Фінансова діяльність держави

1. Поняття фінансової діяльності держави,

 

принципи, форми та методи її здійснення

Фінансова діяльність держави — це діяльність держави та її органів у галузі мобілізації, розподілу та витрачання централізованих і децентралізованих фондів коштів з метою покриття фінансових потреб держави й виконання її функцій.

Методи фінансової діяльності держави — це конкретні прийоми та засоби, за допомогою яких уповноважений державою орган від її імені мобілізує, розподіляє та використовує фонди коштів.

З огляду на три основні напрями фінансової діяльності держави можна виділити й три відповідні групи методів фінансової діяльності держави: 1) мобілізація; 2) розподіл; 3) використання.

У процесі мобілізації використовуються наведені нижче методи.

1) Обов’язковий, який полягає у примусовому й безвідплатному вилученні частини грошових коштів у власників на користь держави.

Цей метод передбачає встановлення виду платежу, його точного розміру, терміну внесення платежу обов’язкової санкції за порушення терміну у вигляді пені, штрафів.

2) Добровільний метод мобілізації коштів у юридичних осіб і населення (грошово-речові лотереї, позики різних видів, акції, випуск державою облігацій, інших цінних паперів).

Під час розподілу коштів використовують такі методи:

метод фінансування — безвідплатний, безповоротний, цільовий, плановий відпуск коштів з централізованого фонду (бюджету). Здійснюється у формі дотацій, субсидій і субвенцій;

метод кредитування — відпуск коштів на принципах повер­нення, строковості й відплатності. Існють два види кредиту: державний, коли позичальником виступає держава, а кредитором — юридичні особи й громадяни; банківський, коли кредиторами виступають кредитні установи.

Під час використання встановлюються такі методи:

метод встановлення цільового призначення державних грошових фондів коштів (наприклад, Пенсійного фонду);

метод встановлення порядку використання коштів;

метод встановлення компетентними органами фінансових нормативів і лімітів використання грошових коштів;

метод фінансового контролю;

метод планування та ін.

Зазначимо принципи фінансової діяльності.

1) Публічний характер фінансової діяльності держави.

2) Розподіл функцій у галузі фінансової діяльності держави між представницькими та виконавчими органами влади на основі конституційного принципу розподілу компетенції законодавчої та виконавчої влади загалом.

3) Принцип пріоритету органів законодавчої над органами виконавчої влади (тісно пов’язаний з попереднім принципом).

4) Принцип пріоритетності публічних видатків щодо прибутків казни.

5) Принцип здорових фінансів.

6) Принцип фінансової безпеки та інші принципи.

2. Фінансова система України

Фінансова система — сукупність фінансових інститутів, за допомогою яких держава мобілізує, розподіляє та використовує грошові кошти.

Фінансова система включає:

бюджетну систему;

децентралізовані фонди (фінанси галузей народного господарства);

кредитну систему;

державне страхування.

Бюджетну систему утворюють Державний бюджет і місцеві бюджети. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах і бюджети місцевого самоврядування.

Фінанси галузей народного господарства — це фонди, які не є власністю держави, але входять до фінансової системи через систему податків, обов’язкових платежів або отримання коштів методом фінансування чи кредитування.

Державний кредит — фонд коштів, який утворюється шляхом випуску державних позик.

Страхування є системою особливих грошових відносин, що займають проміжну ланку між фінансовими та кредитними відносинами. Страхові відносини — це відносини в сфері формування Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування в зв’яз­ку з тимчасовою втратою працездатності тощо.

3. Органи управління державними фінансами

Фінансова політика держави безпосередньо здійснюється органами управління державними фінансами. У фінансовій діяльності держави беруть участь усі державні органи законодавчої та виконавчої влади. Представницькі державні органи (Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) та державні органи виконавчої влади загальної компетенції (Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська й Севастопольська міські, районні, районні в містах державні адміністрації) управляють фінансовою діяльністю поряд із здійсненням інших функцій у відповідних територіальних масштабах. До їх компетенції входить вирішення загальних фінансових питань, що забезпечують комплексний економічний і соціальний розвиток, формування збалансованого ринкового господарства на певній території.

Організація оперативного управління фінансами здійснюється че­рез спеціалізовані державні органи виконавчої влади, наприклад, Мі­ністерство фінансів України, Державне казначейство України, Рахун­кову палату України, Державну податкову адміністрацію України.

1. Поняття та мета фінансової діяльності держави.

2. Суб’єкт, об’єкт і зміст фінансової діяльності держави.

3. Принципи фінансової діяльності держави — теорія.

4. Методи фінансової діяльності держави.

5. Форми фінансової діяльності держави.

6. Органи управління державними фінансами.

Державні фінанси — це економічні відносини, пов’язані з формуванням, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фон­дів грошових коштів з метою виконання функцій і завдань держави.

Фінанси — це грошові відносини, що виникають у процесі розподілу та перерозподілу вартості валового суспільного продукту й частини національного багатства у зв’язку з формуванням грошових доходів і накопичень у суб’єктів господарювання та держави і використання їх на розширене відтворення, матеріальне стимулювання працюючих, задоволення соціальних та інших потреб суспільства.

Фінансова діяльність держави — це діяльність держави та її органів у галузі мобілізації, розподілу й витрачання централізованих і децен­тралізованих фондів грошових коштів.

Фінансова політика держави — сукупність державних заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл і використання для виконання державою її функцій.

Фінансова система — сукупність фінансових інститутів, за допомогою яких держава мобілізує, розподіляє та використовує грошові кошти.

Фінансові ресурси — сукупність усіх цільових фондів грошових коштів держави, це не тільки майно держави, але й спеціальний інструмент, яким розпоряджаються державні органи.

Фінансово-правові акти — належним чином прийняті органами державної влади та місцевого самоврядування відповідні рішення з питань фінансової діяльності, що віднесені до їх компетенції та мають юридичні наслідки.

1. Знайдіть помилку. До операцій, що становлять зміст фінансової діяльності держави, належать:

розробка та прийняття Державного бюджету України;

встановлення державою обов’язкових фінансових платежів;

сплата обов’язкових фінансових платежів;

формування та використання фінансових фондів державних підприємств.

2. Знайдіть помилку. Складовими частинами фінансової системи України є:

місцеві бюджети;

державні позабюджетні фонди;

децентралізовані фонди;

майнове страхування.

3. Знайдіть правильну відповідь. До методів фінансової діяльності належать:

владні приписи;

обов’язкові платежі;

рекомендації;

кредитування.

4. Знайдіть правильну відповідь. Органами управління держав­ними фінансами України загальної компетенції є:

Рахункова палата України;

Міністерство фінансів України;

Державна податкова адміністрація м. Києва;

Рада народних депутатів м. Тернопіль.

5. Знайдіть помилку. Основними завданнями Міністерства фінансів є:

здійснення управління коштами Державного бюджету;

розроблення та проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики;

створення державних фінансових резервів;

фінансове забезпечення державних гарантій з питань соціаль­ного захисту населення.

6. Знайдіть правильну відповідь. Фінансова діяльність держави означає:

процес збирання, розподілу та використання коштів, що забезпечують виконання державою функцій;

діяльність уповноважених державних органів управління державними фінансами України.

7. Знайдіть помилку. Елементами фінансової політики держави є:

вибір головних цілей;

збір інформації;

розробка методів;

підбір кадрів.

8. Знайдіть помилку. Основними повноваженнями Державного казначейства є:

організація виконання Державного бюджету України та здійснення контролю за цим;

ведення бухгалтерського обліку всіх надходжень, що належать Державному бюджету України;

прогнозування та аналіз доходів Державного бюджету;

управління коштами Державного бюджету України.

9. Знайдіть помилку. До методів використання грошових ресурсів державних фондів належать:

встановлення цільового призначення державних фондів грошових коштів;

планування;

фінансування;

контроль.

10. Вкажіть правильну відповідь. До принципів фінансової діяльності держави належать:

законності;

плановості;

пріоритету публічних доходів над видатками;

рівності.

1. Проведіть аналіз фінансової політики України на різних етапах її існування.

2. Назвіть складові фінансової системи України. Порівняйте її зі станом фінансових систем різних країн світу.

3. Визначте коло суб’єктів фінансової діяльності держави.

4. Вкажіть види відносин, на які поділяються відносини, що становлять зміст фінансової діяльності держави за суб’єктним складом.

5. Вкажіть види відносин, що становлять зміст фінансової діяль­ності держави за змістом.

6. Визначте, за яких умов грошові операції органів державного управління належать до фінансової діяльності держави.

7. Назвіть види державних органів, що здійснюють фінансову діяльність держави.

8. Охарактеризуйте органи державного управління фінансами зарубіжних країн.

9. Дайте порівняльну характеристику головних завдань Міністерства фінансів України та Рахункової палати.

10. Назвіть основні повноваження органів Державного казначейства України.

Положення про Міністерство фінансів України, затверджене Указом Президента України від 26 серпня 1999 р. № 1081/99 // Зібр. постанов Уряду України. — 1993. — № 7. — ст. 150.

Положення про Державне казначейство, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р. № 590 // Зібр. постанов Уряду. — 1995. — № 11. — ст. 262.

Вітлінський В. В. Концептуальні засади ризикології у фінансовій діяльності // Фінанси України. — 2003. — №3.

Карпінський П. А., Герасименко О. В. Основи збалансованості фінансової системи держави // Фінанси України. — 2003. — № 1.

Мартинюк В. П. Методологічні основи оцінки стану фінансової безпеки держави // Фінанси України. — 2003. — № 2.

Нечай А. Фінансова діяльність держави та фінансове право в сучасний період: їх поняття // Право України. — 2000. — № 1.

Пацурківський П. С. Проблеми теорії фінансового права. — Чернівці, 1998.

Пацурківський П. С. Правові засади фінансової діяльності держави: проблеми методології. — Чернівці, 1997.

Хачатурян С. В. Сутність фінансових ресурсів та їх класифікація // Фінанси України. — 2003. — № 5.

Цыпкин С. Д. Финансово-правовые институты, их роль в совершенствовании финансовой деятельности советского государства. — М., 1983.