Тема 10. Міжбюджетні відносини

1. Поняття та мета міжбюджетних відносин

З прийняттям Бюджетного кодексу України врегульовано порядок фінансування місцевих бюджетів шляхом надання дотацій та субвенцій, які об’єднано поняттям міжбюджетних трансфертів, а відносини, що при цьому виникають, визначено як міжбюджетні.

Міжбюджетні відносини — це відносини між державою, Автономною Республікою Крим і місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України.

Головною метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати вико­нання цих повноважень.

2. Поняття та види видатків

 

на здійснення повноважень

У Бюджетному кодексі України виділено окрему категорію видатків на здійснення повноважень. Розрізняють їх три види.

Державні видатки, що не можуть бути передані на виконання місцевим органам. Вони здійснюються органами державної влади з коштів Державного бюджету та спрямовуються на забезпечення конституційного ладу держави, цілісності й сувере­нітету, незалежного судочинства. До таких видатків належать видатки на державне управління, міжнародну діяльність, національну оборону, правоохоронну діяльність.

Державні видатки, які можуть бути передані на виконання відповідним місцевим виконавчим органам за умови закріплення за відповідними бюджетами загальнодержавних податків або їх частки та передачі міжбюджетних трансфертів. Такі видатки визначаються функціями держави й передаються до виконання органами місцевого самоврядування з метою забезпечення принципів ефективності та субсидіарності.

Видатки місцевого характеру, що спрямовані на реалізацію прав та обов’язків Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування.

Важливим є те, що Бюджетним кодексом встановлено заборону на складання планів і здійснення видатків, що не віднесені Бюджетним кодексом до місцевих бюджетів, а також фінансування впродовж бюджетного періоду бюджетних установ одночасно з різних видів бюджетів.

3. Розмежування видів видатків між бюджетами

Усі видатки на фінансування бюджетних установ і заходів на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги й наближення її до споживача можна поділити на три групи залежно від того, надання яких соціальних послуг вони забезпечують.

Першочергові видатки, що знаходяться найближче до споживача, здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст. Наприклад, видатки на дошкільну та середню освіту, первинну медичну допомогу (дільничні лікарні, фельдшерські пункти).

Основні видатки, гарантовані для всіх громадян України, здійснюються з бюджетів міст республіканського, обласного значення, районних бюджетів; на державне управління відповідних місцевостей. Наприклад, видатки на державні програми будівниц­тва житла для окремих категорій (освіта — на загальну середню освіту, зокрема й ліцеї, гімназії, заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги й реабілітації (інтернати, дитячі будинки), медицина — пологові будинки, стаціонари, стоматологічні поліклініки).

Соціальні послуги для окремих категорій громадян, потреба в яких існує в усіх регіонах України — здійснюються з бюджетів Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. Наприклад, видатки на вищу та післядипломну освіту; санаторно-курортна допомога, адресна соціальна допомога, бібліотеки, музеї обласного рівня.

З бюджетів Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

Існують програми, які не враховуються під час розрахунку міжбюджетних трансфертів. Це місцева пожежна охорона, транспорт, дорожнє господарство, управління комунальним господарством (ст. 91 Бюджетного кодексу України).

Місцеві ради можуть передавати повноваження на здійснення як власних видатків, так і делегованих державою до інших місцевих рад шляхом прийняття спільного рішення та укладання відповідних угод до 1 серпня року, що передує плановому. Одночас­но на здійснення відповідних видатків передаються кошти у вигляді міжбюджетних трансфертів.

Якщо інше не передбачене договором, розмір переданих коштів на виконання делегованих державних повноважень має бути пропорційним частці користувачів послугами в повній вартості цих послуг, розрахованих за фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості.

4. Поняття й види міжбюджетних трансфертів

У теорії фінансового права розрізняють такі види міжбюджетних трансфертів, як дотація, субсидія та субвенція.

У Бюджетному кодексі України (ст. 96) виділено такі види міжбюджетних трансфертів:

дотація вирівнювання — кошти, які надаються відповідним бюджетам у разі перевищення обсягу видатків, які враховуються під час розрахунку міжбюджетних трансфертів. Обраховуються із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів;

субвенція — міжбюджетний трансферт для використання на зазначені цілі у порядку, визначеному тим органом, який ухвалив рішення про надання субвенції (на виконання інвестиційних проектів, здійснення програм соціального захисту, компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень унаслідок надання пільг, установлених державою);

кошти, що передаються до Державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів (кошти передаються до Держав­ного бюджету України у разі, якщо доходи перевищують видатки).

інші дотації.

Суми коштів у вигляді міжбюджетних трансфертів перераховуються з рахунків відповідних бюджетів органами Державного казначейства України.

Для визначення розподілу міжбюджетних трансфертів використовують фінансовий норматив бюджетної забезпеченості (ст. 94). Він встановлюється шляхом ділення загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, на кількість мешканців або споживачів соціальних послуг. Загальний обсяг фінансових ресурсів, що спрямовуються на виконання бюджетних програм місцевими бюджетами, розподіляється між видами видатків відповідно до пріоритетів бюджет­ної політики держави.

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості коригується коефіцієнтами, які враховують відмінності у вартості надання соціальних послуг залежно від кількості населення та споживачів соціальних послуг і соціально-економічних, демографічних, кліматичних особливостей адміністративно-територіальних одиниць. Коригуючі коефіцієнти затверджує Кабінет Міністрів України.

Поняття й мета міжбюджетних відносин.

Поняття й види видатків на здійснення повноважень.

Розмежування видів видатків між бюджетами.

Передача видатків між різними бюджетами.

Поняття й види міжбюджетних трансфертів.

Розрахунок видатків, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Видатки бюджету — кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Видатки на здійснення повноважень — кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, які забезпечують виконання функцій держави, Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування й передбачаються відповідними бюджетами.

Витрати бюджету — видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Дотація вирівнювання — міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує.

Коефіцієнт вирівнювання — коефіцієнт, що застосовується під час розрахунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів з метою зміцнення доходної бази бюджетів місцевого самоврядування.

Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування — податки й збори (обов’язкові платежі), що закріплені Бюджетним кодексом на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються в процесі визначення обсягів міжбюджетних трансфертів.

Міжбюджетні відносини — це відносини між державою, Автоном­ною Республікою Крим і місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України.

Міжбюджетні трансферти — кошти, які безоплатно й безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Субвенція — міжбюджетний трансферт для використання на зазначені цілі, у порядку, визначеному тим органом, який ухвалив рішення про надання субвенції.

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості — гарантований державою в межах наявних бюджетних ресурсів рівень фінансового забезпечення повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування, що використовуються для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

З якою метою здійснюються міжбюджетні відносини?

У чому полягає особливість видатків на здійснення повноважень?

Які види видатків на здійснення повноважень ви знаєте і в чому їх різниця?

Наведіть приклади видатків, що здійснюються з Державного бюджету?

За яким критерієм відбувається розмежування видатків між різними видами бюджетів?

Який порядок передачі повноважень на здійснення видатків між різними видами бюджетів?

Які види міжбюджетних трансфертів виділяють у теорії фінансового права та в Бюджетному кодексі України?

Поясніть, у чому полягає різниця між дотацією вирівнювання та субвенцією?

Який порядок передачі міжбюджетних трансфертів?

Зробіть підрахунок нормативу бюджетної забезпеченості.

1. Знайдіть помилку. У Бюджетному кодексі України передбачено такі види міжбюджетних трансфертів:

субсидія;

субвенція;

дотація;

бюджетна допомога.

2. Знайдіть правильну відповідь. Районні ради можуть передбачати у своїх бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів для бюджетів сіл:

субсидія;

субвенція;

дотація;

бюджетна допомога.

3. Знайдіть правильну відповідь. Міські та районні ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів:

дотації;

субсидії;

субвенції;

бюджетну допомогу.

4. Коефіцієнт вирівнювання застосовується під час розрахунку:

дотації вирівнювання;

кошику доходів бюджету місцевого самоврядування;

коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів;

коштів, що передаються з Державного бюджету України до місцевих бюджетів.

5. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості використовується під час розрахунку:

обсягу міжбюджетних трансфертів;

кошику доходів бюджету місцевого самоврядування;

коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів;

коштів, що передаються з Державного бюджету України до місцевих бюджетів.

Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. № 2542-111 // Урядовий кур’єр. — 2001. — № 131.

Блажевич В. Збалансування місцевих бюджетів та роль між бюджетних відносин у вирівнюванні місцевих бюджетів // Підприємництво, господарство, право. — 2003. — № 2. — С. 69—73.

Блажевич В. Еволюція законодавства України щодо правового регулювання муніципальних позик як інструменту залучення коштів на місцевому рівні // Підприємництво, господарство, право. — 2002. — № 3. — С. 67—71.

Заверуха О. Міжбюджетні відносини в Україні: проблеми правового регулювання // Право України. — 2000. — № 9. — С. 34—37.

Нечай О. Методи розподілення фінансових ресурсів у міжбюджетних відносинах // Право України. — 2000. — № 7. — С. 56—59.

Цвєтков А. Визначення поняття «видатки бюджету» в теорії фінансового права та законодавстві України // Підприємництво, господарство, право. — 2002. — № 12. — С. 82—85.

Швець В. Г. Дослідження теорії і практики між бюджетних трансфертів // Фінанси України. — 2003. — № 5. — С. 143—145.