§ 2. Кошторис як індивідуально-плановий акт, його зміст

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 

та правове значення кошторисних підрозділів.

Порядок складання та затвердження кошторисів

Основним документом, шо визначає витрати бюджетних

установ, є кошторис.

Кошторис витрат — основний плановий документ, який виз-

начає обсяг, цільове направлення і щоквартальний розподіл коштів,

що відпускаються з бюджету на утримання бюджетних установ

або на здійснення централізованих заходів по соціальному, госпо-

дарському, екологічному, культурному та іншому будівництву.

Фінансування з бюджету виконується тільки на основі за-

тверджених для цього кошторисів видатків. Витрати бюджет-

них коштів без затвердженого в установленому порядку кош-

торису недопустимі.

Кошторис витрат на утримання бюджетних установ є

індивідуальним фінансово-плановим актом, що встановлює

права і обов'язки керівників цих установ по використанню заз-

наченого обсягу грошових засобів, а також права і обов'язки

фінансуючих органів по виділенню цих грошових коштів і кон-

тролю за їх правомірним використанням. Для кожної бюджет-

ної установи вірно складений і своєчасно затверджений кош-

торис є індивідуальним фінансово-плановим актом, на основі

якого ця установа фінансується протягом календарного року.

Забезпечення бюджетних установ грошовими ресурсами на-

зивається кошторисно-бюджетним фінансуванням. Кошторис-

но-бюджетне фінансування — це система науково та економі-

чно обгрунтованих заходів щодо визначення критеріїв розпод-

ілу коштів і напрямів використання фінансових ресурсів, а також

визначення їх оптимальних обсягів для кожного об'єкту, що

фінансується.

Глава 19. Правові основи кошторисно-бюджетного фінансування

343

При кошторисно-бюджетному фінансуванні фінансово-пра-

вові відносини виникають тільки з моменту затвердження кош-

. торису. В цьому і полягає правове значення кошторису як інди-

відуального фінансово-планового акту, який хоч і не встанов-

лює правових норм, але направлений на їх виконання і

конкретизує ту чи іншу правову норму у розрізі конкретного

правовідн ошення.

У практичній діяльності бюджетних установ застосовують-

ся чотири види кошторисів витрат: індивідуальні, загальні, зве'

дені та кошториси витрат на централізовані та інші заходи. Усі

види кошторисів складаються відповідно до Класифікації до-

ходів і видатків державного та місцевих бюджетів України (бюд-

жетної класифікації)'.

За економічною структурою видатки бюджету поділяються

на: загальні видатки; поточні видатки; капітальні видатки; кре-

» , дитування без погашення.

'     До загальних видатків відносяться поточні видатки та капі-

дей тальні видатки. До поточних видатків відносяться:

'"і    — видатки на товари і послуги — оплата праці державних

';'. службовців, нарахування на заробітну плату, придбання пред-

метів постачання і матеріалів, видатки на відрядження, дослід-

ження та розробки;

— виплата процентів, а саме — банківським установам, за

внутрішніми позиками та за зовнішнім державним боргом;

— субсидії і поточні трансфертні виплати, а саме — субсидії

державним підприємствам, фінансовим установам, дотації на

покриття збитків державних підприємств, інші субсидії;     !

— трансфертні платежі органам державного управління

інших рівнів — кошти, що передаються іншим бюджетам, тощо;

— трансфери населенню — виплата пенсій та допомог, сти-

пендій, оплата безплатно виданих квартир і комунальних по-

.слуг тощо;

— трансфери за кордон — платежі іншим країнам.

До капітальних видатків відносяться:

— придбання основного капіталу;

— капітальне будівництво — будівництво житла, виробни-

чих об'єктів, об'єктів соціально-культурного та побутового при-

значення тощо;

Див. § 3 глави 5.

344 Особлива частина

'•;;&- капітальний ремонт — ремонт житлового фонду, вироб-

ничих об'єктів, об'єктів соціально-культурного, побутового та

адміністративного призначення тощо;

— створення державних запасів та резервів;

— капітальні трансфери.

Статті у класифікації відображають окремі види видатків та

визначають їх цільове призначення. Перелік видатків, які вклю-

чаються у окремі статті, встановлюється наказами та листами

Міністерства фінансів України.

Для утримання однотипових невеликих установ (таких, як

школи, бібліотеки, клуби, відділи у складі виконкомів або апа-

рату адміністрації тощо), які обслуговуються централізованими

бухгалтеріями, складаються загальні кошториси, в яких обов'яз-

ково розшифровується обсяг фінансування за статтями на кожну

установу окремо.

Індивідуальні кошториси витрат бюджетних установ скла-

даються за відповідними параграфами бюджетної класифікації.

Міністерствами, відомствами та відділами виконкомів органів

місцевого самоврядування складаються фінансові плани з роз-

рахунками та обгрунтуванням видатків, які називаються кош-

торисами на централізовані заходи (такі, як проведення нарад,

конференцій тощо).

Види кошторисів відрізняються між собою різним рівнем

узагальнення інформації про видатки. Індивідуальний кошторис

відображує вимоги у коштах кожної окремої бюджетної уста-

нови з урахуванням специфіки їх функціонування. Загальні

кошториси складаються для видатків груп однотипових установ.

Зведені кошториси вміщують всі видатки на утримання ус-

танов, що підпорядковані одному міністерству чи відомству.

Такі кошториси об'єднують всі індивідуальні, загальні кошто-

риси та кошториси на централізовані заходи.

Кошторис витрат будь-якої бюджетної установи, складається

з 4 частин: 1) загальні відомості; 2) виробничі показники; 3) роз-

рахунки по видах витрат; 4) зведення витрат. До загальних відо-

мостей про бюджетну установу відносять: її найменування, ад-

ресу, бюджет, з якого вона фінансується, з вказівкою номерів

розділу, глави, та параграфа за бюджетною класифікацією.

В другій частині наводяться дані оперативно-технічного

характеру (паспортизації), на підставі яких проводяться роз-

Глава 19. Правові основи кошторисно-бюджетного фінансування 345

рахунки необхідних асигнувань. До таких даних належать, на-

приклад: кількість студентів, учнів у школах та кількість ство-

рених класів, кількість місць у кінотеатрі, кількість ліжок у ста-

ціонарах лікарень у середньому. Також наводяться необхідні

відомості про матеріально-технічну базу — приміщення за їх

призначенням, систему опалення, наявність транспортних за-

собів тощо.

Третя частина кошторису містить всі економічні обгрунту-

вання -розрахунки по кожній з статей за елементами витрат.

В четвертій робиться зведення витрат за статтями з розподілом

за кварталами року. Сума кожної з статей визначена на підставі

даних другої частини й відповідає даним економічного розра-

хунку з третьої частини.

Кожна з статей кошторису витрат має однорідну групу вит-

рат, передбачених бюджетною класифікацією. Наведемо основні

статті кошторису витрат, встановлені бюджетною класифіка-

цією.

Стаття І, Заробітна плата. В цю статтю зараховуються всі

витрати на оплату заробітної плати відповідно до посад, вста-

новлених окладів і ставок з урахуванням вчених ступенів, нау-

кових звань, професійних категорій, присвоєних атестаційни-

ми комісіями або розцінками на роботи, як штатним працівни-

кам, так і тим, що працюють за сумісництвом, а також на

погодинну оплату праці викладачів. Згідно цієї статті робляться

також доплати за виконання різноманітних робіт, усі види до-

даткової оплати праці викладачів навчальних закладів — за за-

відування учбовими кабінетами, лабораторіями, за виконання

обов'язків класних керівників, за перевірку письмових робіт

учнів; оплата консультантів у лікувальних закладах; виплата за

звання дійсним членам і членам-кореспондентам академії; вип-

лата премій і подання матеріальної допомоги працівникам

органів державної влади і управління, правоохоронних органів,

де ці затрати проводяться в межах фонду оплати праці; оплата

праці осіб, що не перебувають у штаті даної установи, залуче-

них для виконання робіт на договірних засадах.

Стаття 2. Нарахування на заробітну плату. За цією стат-

тею плануються і враховуються відрахування до Пенсійного

фонду України та відрахування на соціальне страхування прац-

івників з фонду заробітної плати згідно з статтею 1 (виняток

становить заробітна плата викладачам-військовим з військових

346

Особлива частина

кафедр вузів, на яку нарахування не робляться). Нарахування на

заробітну плату робляться в розмірі 37 % від фонду заробітної

плати, які потім розподіляються: Пенсійному фонду — 88 %, орга-

нам соціального страхування —12 % від нарахованої суми.

Стаття 3. Канцелярські та господарські витрати. На цю

статтю відносяться такі видатки: придбання канцелярських при-

належностей, витрат по публікаціях, абонементна плата за те'

лефони й телетайпи, оплата міжміських переговорів, витрати

на придбання довідкової та періодичної літератури, оплата за

позавідомчу охорону і охоронно-пожежну сигналізацію, орен-

да приміщень, оплата за водопостачання й каналізацію, освіт-

лення та опалення, придбання матеріалів для утримання при-

міщень у чистоті та проведення поточних ремонтів, прання

білизни та проведення дезинфекцій, утримання транспорту й

послуги сторонніх транспорту й механізмів, які залучаються до

виконання робіт тощо.

Стаття 4. Відрядження та службові поїздки. Витрати цієї

статті складаються з оплати проїзду, добових і квартирних при

службових відрядженнях адміністративно-управлінського пер-

соналу; витрати на придбання проїздних квитків на внутріш-

ньоміський транспорт для працівників, діяльність яких пов'я-

зана з роз'їздами по місту. За цією ж статтею проводиться оп-

лата надбавок до заробітної плати, «підйомних», якщо фахівці

запрошуються з інших регіонів. Але на цю статтю не відносять-

ся видатки, пов'язані з оплатою відряджень на наукові конфе-

ренції, семінари, симпозіуми та інші поїздки з науковою ме-

тою, — вони будуть віднесені на статтю 18.

Стаття 8. Стипендії. Визначення розміру асигнувань за

даною статтею робиться окремо на виплату стипендій студен-

там денних вузів, студентам-іноземцям, яких беруть на навчан-

ня за контрактною системою, а також студентам вечірніх та

заочних відділень останніх курсів у розмірі місячної стипендії в

період перебування у відпустках без збереження утримання,

що надаються їм згідно чинного законодавства для оз-

найомлення безпосередньо на виробництві з роботою за обра-

ною спеціальністю; оплата стипендій аспірантам, ординаторам,

слухачам курсів іноземної мови, слухачам підготовчих відділень.

Стаття 9. Витрати на харчування. За цією статтею роб-

ляться витрати на харчування в лікувальних установах, дитячих

будинках та школах-інтернатах, дитячих дошкільних устано-

Глава 19. Правові основи кожторисно-бюджетного фінансування

347

вах, в училищах, де учні, курсанти перебувають на повному

^ державному забезпеченні. Згідно цієї ж статті проводиться

фінансування витрат на видачу безплатного спецхарчування

(молока) працівникам учбових закладів, які працюють у шкідли-

вих умовах (з хімічними реактивами тощо).

Стаття 10. Придбання медикаментів та перев'язувальних

засобів. Як правило, витрати за цією статтею передбачаються

лише в стаціонарах лікарень, поліклініках, здоровпунктах, жіно-

чих консультаціях, будинках дитини. Крім медикаментів і пе-

рев'язувальних засобів за цією статтею купуються кров і плазма

для переливання, бакпрепарати, хімреактиви й хімпосуд для

проведення аналізів, оплату донорів, включаючи харчування.

Стаття 12. Придбання устаткування й інвентаря. Виді-

лення коштів з бюджету на придбання устаткування й інвента-

ря провадиться за встановленими економічними нормами, які

розраховуються разом із статтею 16 в процентному відношенні

. від вартості основних фондів установи за даними останнього

річного звіту. Розмір процентів залежить від можливостей бюд-

жету, з якого фінансується установа.

Кошти ст. 12 і ст. 16 становлять фонд розвитку установи. За

цією статтею здійснюються витрати на придбання для учбового

процесу та для науки обладнання й техніки; для господарсько-

го обслуговування — меблі і транспортні засоби, господарсь-

кий інвентар та інструменти.

Стаття 14. Придбання м'якого інвентаря та спецодягу. За

даною статтею кошти витрачаються на придбання постільної

білизни для стаціонарів лікарень, гуртожитків учбових закладів,

спецодягу для персоналу та хворих у лікарнях, для персоналу

всіх установ охорони здоров'я, для хіміків, біологів, господарсь-

ких робітників у вузах і технікумах та інших установах; видатки

на придбання і виготовлення білизни, одягу, взуття, обмунди-

рування і постільних речей, а також спеціального (захисного)

одягу в порядку, передбаченому рішеннями Уряду.

Стаття 15. Державні капітальні вкладення. Кошти даної

статті призначаються на оплату робіт по будівництву нових

об'єктів, придбання й монтаж устаткування, реконструкції бу-

динків, споруд і устаткування. Витрати провадяться лише за

наявності проектно-кошторисної документації, затвердженої

у встановленому порядку.

348 Особлива частина

Стаття 16. Капітальний ремонт будинків і споруд. Капі-

тальний ремонт об'єктів у межах відпущених асигнувань (див.

ст. 12) проводиться за наявності технічної документації — де-

фектних актів, шо визначають обсяг та вартість ремонтів і актів

виконаних робіт (форма № 2), які підтверджують фактичне ви-

конання. Кошти даної статті можуть бути використані на пол-

іпшення благоустрою та реконструкцію об'єктів.

Стаття 18. Інші витрати. Асигнування за цією статтею

можна згрупувати в 4 основні групи:                      ,

1. Витрати на організацію і проведення заходів культурно-

освітнього характеру. Сюди відносяться витрати по проведен-

ню: заходів культурно-освітнього характеру серед учнів, дітей,

хворих та інвалідів; фізкультурних заходів; організації тимчасо-

вих виставок по мистецтву; операційні видатки по телебачен-

ню і радіомовленню (по експлуатації технічних засобів зв'язку,

по власних кінозйомках, оплаті послуг театрів); придбання (за-

мовлення) драматичних, музичних і художніх творів органами

Міністерства культури; заходів по культурних зв'язках із зару-

біжними країнами; проектування і виготовлення моделей

пам'ятників і бюстів; фінансування видавництв і редакцій га-

зет; проведення загальнорайонних і загальноміських заходів,

пов'язаних із святами, в межах дозволених сум.

2. Видатки учбові і на виробничу практику учнів. Це прид-

бання різних посібників, письмових та креслярських приладь,

матеріалів і предметів інвентаря для учбових і лабораторних

занять учнів і аспірантів, а також для занять з дітьми в дитячих

садках, дитячих будинках, дитячих санаторіях та інших дитя-

чих закладах; на проведення учбових екскурсій; оплата витрат

на відрядження викладачам, котрі виїздять для проведення за-

нять на консультаційних пунктах і у філіях вузів; видання та

придбання учбових програм і методичних вказівок; придбання

бланків журналів, дипломів, студентських квитків, залікових

книжок та іншої документації для учбових закладів; купівлю,

доставку й утримання піддослідних тварин, що придбані для

учбових занять; оплата в навчальних закладах електроенергії

для технічних цілей, опалення теплиць, віваріїв та оранжерей,

води, пари і газу для учбових цілей; проведення зборів учнів

\^ таборах; оплата організації нового прийому учнів.

Визначення обсягу витрат на ці цілі здійснюється шляхом

примноження встановленої норми за кожним видом витрат на

середньорічну кількість студентів.

Глава 19. Правові основи кошторисно-бюджетного фінансування

349

Витрати на проведення виробничої практики включають в

себе оплату проїзду до місця проходження практики й назад,

оплата житла студентам, що виїздять на практику, а також оп-

лата витрат на відрядження керівникам практики — виклада-

чам. Фінансування цих витрат здійснюється згідно чинного за-

конодавства про оплату службових відряджень.

3. Витрати на науково-дослідну роботу. До цієї групи нале-

жать витрати трьох видів:

а) безпосередньо витрати кафедр і бюджетних лабораторій

на оплату виготовлення дослідних зразків і моделей машин,

механізмів, лабораторних стендів; витрати на придбання мате-

ріалів і предметів, необхідних для проведення науково-дослід-

ної роботи, що проводиться кафедрами вузу; утримання піддос-

лідних тварин для наукових дослідів; проведення наукових сесій,

з'їздів, конференцій. До цього ж виду витрат належать витрати

на оплату електроенергії — вона споживається для роботи ма-

шин і механізмів при виконанні наукових досліджень;

б) витрати на наукові відрядження й експедиції. На кожну

наукову експедицію складається розрахунок експедиційних вит-

рат згідно чинного законодавства й додається до кошторису

витрат.

Визначення обсягу витрат на наукові відрядження прова-

диться за планом науково-дослідних робіт, фінансування яких

сформоване на конкурсній основі. Тут же передбачені витрати

на оплату відряджень професорсько-викладацькому персоналу

та науковцям, що виступають доповідачами на конференціях і

симпозіумах в інших вузах та наукових організаціях. За цією ж

статтею плануються витрати на наукові відрядження аспірантів,

якщо вони передбачені індивідуальними планами роботи;

в) витрати, пов'язані з захистом дисертацій. Це оплата праці

вчених-опонентів та відшкодування їм витрат на відрядження,

оплата за друкування авторефератів.

4. Витрати на придбання книг для бібліотек, вузів, техні-

кумів, шкіл. Ці витрати плануються, виходячи з норм, розрахо-

ваних на одного студента, учня. Проводяться також витрати на

передплату видання — газет й журналів.

Процес складання кошторису має назву кошторисного про-

цесу та включає декілька етапів: складання, затвердження, вико-

нання. Ці етапи є юридичними діями. Кожен етап врегульо-

вується Законом України «Про бюджетну систему України» та

іншими нормативними актами. По аналогії з визначенням стадії

350

Особлива частина

бюджетного процесу, стадії кошторисного процесу можна виз-

начити як відокремлено-самостійні закінчені етапи діяльності

державних органів (посадових осіб), в результаті проходження

яких індивідуальний фінансовий план переходить з одного якісного

стану в інший.

На першій стадії — стадії складання кошторису — здій-

снюється коштористно-бюджетне планування, в результаті якого

створюється проект кошторису. Далі, на стадії затвердження,

кошторис набуває ваги офіційного акту, а на етапі його вико-

нання відбувається реалізація в життя положень кошторису.

Будь-яке відхилення при здійсненні кошторисного процесу є

порушенням фінансової дисципліни та чинності нормативного

акту. Тому порушення норм, що регулюють порядок складання

та затвердження кошторисів, тягне за собою визнання кошто-

рису недійсним.

Кошториси витрат бюджетних установ складаються за фор-

мами, які розробляє Міністерство фінансів України для окре-

мих типів установ (бюджетних закладів, підприємств, органі-

зацій). Кошторис вмішує лише видатки на поточне утримання,

придбання обладнання та інвентаря, проведення капітального

ремонту. Капітальні вкладення, передбачені планами економі-

чного та соціального розвитку, фінансуються на основі окре-

мих самостійних кошторисів. Суми видатків, що нараховують-

ся на рік, який планується, наводяться у кошторисі у співстав-

ленні з планом, що затверджений на поточний рік з урахуванням

внесених змін, та з фактичним виконанням за минулий рік.

Розміри видатків за кожною статтею кошториста встанов-

люється шляхом використання норм та нормативів — сітьові

показники, економічні нормативи, вартісні та натуральні

технічні норми. За своїми юридичними властивостями норми

поділяються на обов'язкові та розрахункові (факультативні).

Обов'язкові норми встановлюються актами вищих органів дер-

жавної влади та управління й не підлягають зміні (наприклад,

ставки зарплат). Деякі автори називають обов'язкові норми нор-

мативами. Нормативи, на відміну від розрахункових норм, не

мають безпосереднього зв'язку з одиницею нормування, а вста-

новлюються правовими актами. До них належать: ставки заро-

бітної плати, нарахування на заробітну плату (відрахувань до

Пенсійного фонду України та на соціальне страхування, роз-

міри стипендій тощо) та інші.                           ,.;

Глава Ї9. Правові основи кошторисно-бюджетного фінансування 351

Розрахунковими нормами є середні витрати на розрахункову

одиницю. Ці норми визначаються самим закладом культури за

погодженням з фінансовими органами. При їх визначенні обо-

в'язково враховуються конкретні умови, в яких знаходиться

данна бюджетна установа.

Показники по мережі здебільшого виступають як об'єктив-

на категорія усталеної внутрішньої структури бюджетної уста-

нови (кількість стаціонарних лікарень та розвернутих в них

ліжок, кількість поліклінік і здоровпунктів у складі об'єднання;

кількість самостійних структурних підрозділів у складі вищих

учбових закладів — науково-дослідних інститутів, проблемних

лабораторій, утворених на основі відповідних правових актів —

рішень і постанов уряду). Сітьові показники допомагають най-

більш повно і з урахуванням специфіки охопити плануванням

усі структурні ланки держави. Зміни в показники по мережі

вносяться розпорядженнями та постановами Кабінету Міністрів

України, а в певних випадках — наказами по міністерству в по-

рядку підпорядкування.

За змістом норми поділяються на натуральні (матеріальні)

та грошові (фінансові). Натуральна норма — це кількісний набір

продуктів або інших матеріальних цінностей на одну розрахун-

кову одиницю. Натуральна норма найбільш прийнятна при роз-

рахунках харчування в лікарнях, будинках дитини, дитбудин-

ках, будинках інвалідів та престарілих, дитячих дошкільних уста-

новах, виходячи з необхідного набору продуктів харчування на

один ліжко-день, дитино-день, а також на придбання м'якого

інвентаря і спецодягу з подальшим переведенням у грошове

вираження, при плануванні й фактичному використанні коштів.

Тобто, в основі натуральної норми лежить розмір витрат у на-

туральному виразі (наприклад, витрати електроенергії на 1 кв.

метр площі), а в основі грошових — вартісне відбиття матері-

альних норм (наприклад, ціна витрат електроенергії на 1 кв. м

площі, яка освітлюється).

За методами створення грошових норм ряд вчених поділяє

їх на індивідуальні, комбіновані та укрупнену. Інші вчені об' єд-

нують комбіновані та укрупнені норми в одну групу2. Але,

' Див.: Советское финансовое право. Учебник. — М.: Юрцд. лит., 1987. — С. 346.

2 Див.: Государственньїй бюджет СССР: Учебник / Под ред. М.К. Шерменева.

— М., 1978. — С.285; Воронова Н.К., Мартьянов Й.В. Советское фкнансо-

вое право. — Киев: Вьіща школа, 1983. — С.174.

353 Особлива частина

зважаючи на те, шо до комбінованих норм відносять норми,

що об'єднують видатки у рамках однієї статті або по декількох

статтях при зведеному плануванні, а до укрупненої норми (на

відміну від комбінованих) відносять усі видатки, пов'язані з

фінансовим забезпеченням всієї бюджетної установи (наприк-

лад, клубу чи бібліотеки) або ж її структурної частини, доціль-

но погодитись з існуванням всіх трьох групових норм. Індиві-

дуальні норми застосовуються при складанні кошторису окре-

мого закладу й вони встановлюють окремі види видатків

(опалення, освітлення).

Поквартальний розподіл бюджетних асигнувань за кошто-

рисами повинен відповідати поквартальному розподілу видатків

відповідного бюджету. При виконанні кошторису протягом року

в нього можуть бути внесені зміни вищестоящою організацією,

яка затверджувала кошторис. Порядок складання єдиного кош-

торису доходів і видатків бюджетної установи чи організації

регулюється Положенням, яке затверджене Постановою Кабі-

нету Міністрів України від 21 лютого 1997 р. № 180. У відпов-

ідності з цим Положенням, єдиний кошторис доходів і видатків

бюджетної установи, організації є основним документом, який

визначає загальний обсяг, цільове надходження і покварталь-

ний розподіл коштів установи і складається за установленою

,• формою.

(   Формування єдиного кошторису доходів і видатків устано-

;! ви здійснюється на підставі показників лімітної довідки про

'основні показники фінансово-господарської діяльності, яку

вишестояща організація надсилає усім підпорядкованим уста-

новам у двотижневий термін після затвердження бюджету, з яко-

го провадиться фінансування установи.

Під час формування лімітів витрат по підвідомчих устано-

вах вищестоящі організації повинні враховувати об'єктивну

потребу в коштах по кожній установі виходячи з основних її

; виробничих показників, обсягу виконаної вже роботи щодо

Іоптимізації ліжкового фонду і штатної чисельності та можли-

, ївостей скорочення за рахунок цього витрат у плановому пері-

'! оді. За таких умов повинні виконуватись вимоги щодо забезпе-

ічення фінансовими ресурсами передусім витрат поточного року

;на заробітну плату з нарахуваннями на соціальне страхування і

і на господарське утримання установи, а також на покриття за-

,і боргованості за цими статтями затрат за минулий рік. Асигну-

Глава 19. Правові основи кошторисно-бюджетного фінансування 353

вання на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень

установ та інші витрати, шо не мають характеру першочерго-

вих, можуть передбачатися лише за умови забезпечення кош-

тами невідкладних витрат.

Єдиний кошторис доходів і видатків складається усіма

установами на календарний рік і затверджується, як правило,

керівниками вищестоячих організацій, не пізніше ніж через

місяць після затвердження відповідного бюджету, з якого про-

вадиться фінансування установи. Одночасно з кошторисом на

затвердження вишестоячою організацією подається штатний

розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, що пра-

цюють на умовах госпрозрахунку чи надають окремі платні

послуги. Кошторис і штатний розпис затверджуються в двох

примірниках, один з яких повертається установі, а другий за-

лишається у вищестоящій організації.

Кошториси і штатні розписи установ, які не мають ви-

щестоячої галузевої організації (центральні районні, центральні

міські лікарні тощо), затверджуються районними державними

адміністраціями або виконавчими органами місцевих рад, а у

мм. Києві та Севастополі — Київською та Севастопольською

міськими державними адміністраціями.

У разі коли Верховною Радою України не буде затверджено

Державний бюджет України до 2 грудня року, який передує

тому, на який складено бюджет, і згідно із статтею 28 Закону

України «Про бюджетну систему України» приймається закон

про порядок фінансування поточних витрат до затвердження

Державного бюджету України, по кожній установі повинні бути

розроблені і затверджені керівником вищестоячої організації

тимчасові кошториси витрат бюджетних асигнувань на І квар-

тал, а в разі потреби — на II і наступні квартали (залежно від

терміну затвердження відповідних бюджетів). Кошторис скла-

дається на підставі доведеного вищестоячою організацією ліміту

витрат на відповідний період, визначеного з урахуванням ви-

мог зазначеного закону. Ліміти витрат як по установах загаль-

нодержавного, так і по установах місцевого підпорядкування

доводяться вищестоячими організаціями за формою лімітної

довідки у тижневий термін після прийняття згаданого закону.

Тимчасові кошториси затверджуються не пізніше ніж у дво-

тижневий термін після прийняття цього закону.

23.7-461

354 Особлива частина

Фінансування установ без затвердженого у встановленому

порядку кошторису забороняється.

Кошториси доходів і видатків, штатні розписи затвер-

джуються:

а) міністерств та інших центральних органів виконавчої

влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради

міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та

Севастопольської міських рад, обласних, Київської та Сева-

стопольської міських державних адміністрацій — Мінфіном Ук-

раїни;

б) міністерств і відомств Автономної Республіки Крим, уп-

равлінь, відділів, інших підрозділів обласних, Київської та Севас-

топольської міських державних адміністрацій, районних рад,

районних державних адміністрацій, міських (міст обласного

підпорядкування) рад та їх виконавчих органів — Радою міністрів

Автономної Республіки Крим, обласними. Київською та Сева-

стопольською міськими державними адміністраціями після по-

передньої експертизи у Мінфіні Автономної Республіки Крим,

обласних. Київському та Севастопольському міських фінансо-

вих управліннях;

в) управлінь, відділів, інших підрозділів виконавчих органів

міських рад (міст обласного підпорядкування), районних у містах

рад та їх виконавчих органів — виконавчими органами міських

рад (міст обласного підпорядкування) після попередньої екс-

пертизи у міських фінансових відділах;

г) управлінь, 'відділів, інших підрозділів районних держав-

них адміністрацій, міських рад (міст районного підпорядкуван-

ня) та їх виконавчих органів — районними державними адмі-

ністраціями після попередньої експертизи у районних фінан-

сових відділах;

д) управлінь, відділів, інших підрозділів виконавчих органів

районних у містах рад — виконавчими органами районних у

містах рад після попередньої експертизи у районних фінансо-

вих відділах;

е) сільських і селищних рад — районними державними ад-

міністраціями або виконавчими органами відповідних міських

рад після попередньої експертизи у районних (міських) фінан-

сових відділах.

Затвердження кошторису і штатного розпису по організа-

ціях, зазначених у підпункті «а», засвідчується підписом Міністра

Глава 19. Правові основи кошторисно-бюджетного фінансування 355

фінансів України, а по організаціях, зазначених у підпунктах

«б» — «е», — підписом керівника або заступника керівника відпо-

відного органу згідно з цими підпунктами, із зазначенням дати

затвердження і відбитком гербової печатки.

Зміни до затвердженого кошторису та штатного розпису в

процесі його виконання (крім кошторисів видатків і штатних

розписів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради

міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших

центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та

Севастопольської міських, районних державних адміністрацій,

органів місцевого самоврядування) можуть вноситися лише з

дозволу вищестоячої організації, яка затвердила кошторис та

штатний розпис.

Зміни до затверджених кошторисів та штатних розписів

Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів

Автономної Республіки Крим, міністерств та інших централь-

них органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севасто-

польської міських, районних державних адміністрацій, а також

органів місцевого самоврядування вносяться за погодженням з

Мінфіном України, Мінфіном Автономної Республіки Крим та

відповідними місцевими фінансовими органами у порядку, виз-

наченому зазначеним вище Положенням.

Кошторис затверджується у розрізі статей бюджетної кла-

сифікації видатків та оформлюється підписом керівника орга-

нізації, яка затвердила кошторис, а також з обов'язковою вка-

зівкою дати затвердження відтиском штемпеля на всіх екземп-

лярах кошторису з зазначенням у верхньому правому куті

загальної суми видатків згідно з кошторисом, з виділенням у

тому числі фонду заробітної плати працівників штатного та

нештатного складу.