§ 7. Митні платежі
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105
Митні платежі бувають двох видів: державне мито і мито,
що стягується митницями на кордоні держави.
Державне мито являє собою плату, що стягується за вчи-
нення юридичне значущих дій уповноваженими на те компе-
тентними органами в інтересах юридичних і фізичних осіб та
видачу їм відповідних документів, що мають правове значення.
Особливості застосування механізму державного мита регулю-
ються Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р.
,№ 7-493 «Про державне мито» з багатьма доповненянми, які
•(Вносяться майже щорічно.
Платниками державного мита виступають юридичні і фізичні
особи, що звертаються до відповідних органів та в інтересах
яких останні здійснюють значущі дії і видають документи, які
це підтверджують. Об'єктом обкладання виступають певні дії, з
яких стягується державне мито (подача в суд позовних заяв,
касаційних скарг, здійснення нотаріальних дій, реєстрація актів
громадянського стану, оформлення документів на право виїзду
за кордон і запрошення в Україну громадян інших держав, ви-
дача паспортів, прописка тощо. Ставки державного мита виз-
начаються декількома методами:
— у відсотках (до ціни договору, вартості майна, позову
і т.ін.);
— в твердих сумах:
а) в абсолютних грошових сумах;
Глава 14. Правовий режим неподаткових платежі» до бюджету 269
б) в сумах, обчислених у відповідних частинах до офіційно
встановлених величин (мінімальна заробітна плата, неоподат-'
ковуваний мінімум заробітної плати). ,
Перелік ставок державного мита являє собою досить про-
сторий список, оскільки встановлюється по відношенню конк-
ретних видів об'єктів обкладання (дій, що вчиняються). Сплата
мита може здійснюватися в декількох формах:
а) готівкою:
— безпосередньо в національній валюті;
— в іноземній валюті, перерахованій за курсом Національ-
ного банку України;
б) перерахуванням через установи банків сум мита із ра-
хунків платників;
в) митними марками.
Досить широко представлена система пільг, використову-
ваних як по відношенню до юридичних, так і по відношенню
до фізичних осіб (при подачі позову про стягнення аліментів;
засвідчення заповітів і договорів дарування майна на користь
держави; інваліди І і II групи, Пенсійний фонд України тощо).
Особливістю державного мита, на відміну від податків, є
можливість сплати в іноземній валют. Якщо податки сплачу-
ються тільки в національній валюті України, то державне мито
може сплачуватися і в іноземні валюті (позови, подані до суду
чи арбітражного суду по відношенню до об'єктів, що оціню-
ються в іноземній валюті, або за дії і операції в іноземній ва-
люті).
Мито, що стягується митницею, входить в систему митних
платежів, що являють собою всі види зборів, відрахувань, пла-
тежів при перетині митного кордону держави. Систему митних
платежів можна поділити на дві групи:
1. Основні — обов'язкові платежі, що стягуються в більшості
випадків при перетинанні митного кордону та стягуються із
суб'єктів, що не характеризуються специфічними особливос-
тями:
ч.— мито, що стягується митницею;
— митні збори за митне оформлення;
'яі^. непрямі податки, що стягуються в подібних ситуаціях
(податок на добавлену вартість, акцизний збір).
2. Податкові — митні платежі, що стягуються з платників
за додатково надані послуги чи дії, або що характеризують плат-
270 Особлива частина
ника, що відрізняється специфічними особливостями (за збе-
рігання товарів, збори за митний супровід вантажів, збори за
видачу ліцензій, плата за участь в митних аукціонах тощо.
Величезна кількість коштів, що надходять за рахунок ос-
новних митних платежів, пов'язана з нарахуванням мита, по-
датку на додану вартість і акцизного збору.
Систему основних митних платежів доповнюють збори, за
митне оформлення та зберігання. Збори за митне оформлення
стягуються в національній та іноземній валюті. Державний мит-
ний комітет має право коригувати механізм застосування да-
них зборів (зменшувати їх розміри, звільняти від сплати, зміню-
вати валюту сплати зборів). Збори за зберігання товарів на мит-
них складах та інших, якими володіють митні органи, носять
тимчасовий характер. Розміри їх визначаються Державним ко-
мітетом на підставі середньої вартості наданих послуг. З дозво-
лу і під контролем митного органу товари протягом трьох років
можуть знаходитися на митному складі, де по відношенню до
них можуть здійснюватися дії по підготовці до продажу та транс-
портуванню. Митний склад — режим, при якому товари, пере-
міщені через митний кордон, зберігаються під митним контро-
лем без стягнення митних платежів.
Додаткові митні платежі складають систему зборів, регулю-
ючих сплату при різних митних режимах. Особливості їх на-
числення регулюються Державним митним комітетом.
Мито — вид митного платежу, що стягується з товарів, які
переміщуються через митний кордон держави (ввозяться, ви-
возяться або слідують транзитом). Поряд із чисто фіскальни-
ми, мито виконує як стимулюючу, так і захисну функції. Захис-
на функція мита припускає формування бар'єрів, що перешкод-
жають проникненню на територію держави товарів, більш
конкурентоздатних по відношенню до національних, або про-
сто тих, в яких не зацікавлена держава.
Мито має багато спільного з непрямими податками і перш
за все з акцизним збором:
— як і акциз, сплачується в кінцевому результаті за рахунок
споживача;
— збільшує ціну товару, включаючись в неї на стадії фор-
мування ціни реалізації; ;
Глава 14. Правовий режим неподаткових платежів до бюджету 271
— контроль за правильністю сплати як акциза, так і мита
здійснюється податковими органами (в широкому розумінні
слова).
Ряд відмінностей, і передусім умовний характер мита — пе-
ретин митного кордону — не дозволяє віднести його до по-
датків.
Диференціація видів мита, що стягується митницями, може
здійснюватися за декількома критеріями. Так, за характером
направленості товарів, що переміщуються, об'єктів мито по-
діляється на:
а) ввізне; б) вивізне; в) транзитне.
Платником мита є особи, які ввозять або переміщують то-
вари через митний кордон держави. Специфікою платника в
даній ситуації є те, що їм може бути як власник товару, так і
уповноважена особа (декларант)., На відміну від податкового
регулювання, тут можлива передача обов'язку по сплаті мит-
них платежів іншій особі, що не має відношення до товару.
При характеристиці платника мито поділяється на,:
а) що сплачується юридичними особами;
б) що сплачується фізичними особами. В цьому випадку
досить суттєво розрізняються ставки мита в залежності від цілі
використання товару, що ввозиться: для особистого користу-
вання (ставки відносно невеликі) або виробничого (рівень ста-
вок вище).
Об'єкт обкладання митом становить митну вартість товарів,
що переміщуються, по відношенню до яких повинно нарахову-
ватись мито. Митна вартість перераховується в національну
валюту за курсом Національного банку України, діючим на день
подачі митної декларації.
Ставки мита єдині на всій території держави. Проте це не
виключає різноманіття ставок:
а) адвалорні — ставки, що встановлюються у відсотках до
митної вартості товарів, що обкладаються;
б) специфічні — ставки, що нараховуються у встановленому
розмірі за одиницю виміру товару, що ввозиться (кг, метр тощо).
Дана ставка припускає специфічну характеристику товару, тоді
як попередня задовольняється спотвореним предметом обкла-
дання;
272 Особлива частина
в) комбіновані (змішані) — що використовують поєднання
адвалорного і специфічного мита при його нарахуванні.
Можливе також використання і інших видів ставок:
г) сезонні — ставки, за допомогою яких можливе оператив-
не реагування для ввозу і вивозу на територію держави сезон-
них товарів. Як правило, термін їх введення не може переви-
щувати шести місяців;
д) особливі — це ставки, що реалізують захисні функції мита:
— антидемпінгові — ставки, що становлять певну надбавку
до звичайного імпортного мита. Застосовуються при ввозі на
територію держави товарів за цінами більш низькими, демпін-
говими (непридатними), ніж їх ціна в країні, яка ввозить, що
погрожує підірвати основи вітчизняного виробництва. За до-
помогою антидемпінгового мита ціни імпортних товарів підніма-
ються до рівня, на якому з ними можуть конкурувати вітчиз-
няні;
— спеціальні — ставки мита, що захищають митну терито-
рію дід ввозу товарів, які загрожують вітчизняним виробникам
(аналогічних чи безпосередньо тих, що конкурують). Інколи
спеціальне мито використовується як відповідна міра по відно-
шенню до дій інших держав, які обмежують інтереси вітчизня"»
них виробників;
— компенсаційні — ставки мита, що застосовуються до то*
варів, які ввозяться, по відношенню до яких використовувався
механізм субсидій, що, відповідно знизило їх ціну і тим загро-
жує завдати збитків вітчизняному виробництву. Механізм засто-
сування пільг при сплаті мита досить різноманітний і включає:
1. Звільнення від сплати мита певних категорій платників.
2. Зменшення ставок мита.
3. Повернення раніше сплачених сум мита.
4. Звільнення від мита певних предметів.
Порядок сплати і ставки мита визначаються єдиним Мит-
ним тарифом України. Митний тариф становить систему ста-
вок мита, що застосовується до товарів, які перетинають мит-
ний кордон.
В Україні товари, що обкладаються, сконцентровані в то-
варній класифікаційній схемі, заснованій на Гармонізованій
системі опису і кодування товарів.
Глави 14. Правовий режим неподаткових платежів до бюджету 273