§ 3. Місцеві податки і збори

Конституція України закріпила право введення податків за

Верховною Радою, але в статті 143 Конституції правом вста-і

новлення місцевих податків і зборів відповідно до закону над-

ілені територіальні громади села, селища, міста безпосередньо

або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

В розвиток конституційних положень у статті 69 Закону Украї-

ни «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що

органи місцевого самоврядування відповідно до закону можуть

встановлювати місцеві податки і збори, які зараховуються до

відповідних місцевих бюджетів. Таким чином, органи місцево-

го самоврядування мають право самостійно приймати рішення

про введення місцевих податків, але відповідно до закону.

262 Особлива частина

•4- Законодавче врегульовано питання «Про місцеві податки і

збори». На законодавчому рівні встановлено 2 місцевих подат-

ки і 14 місцевих зборів. До місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

Законодавче встановлено також, що збір за припаркування

автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера на квар-

тиру, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та

сфери послуг, збір з власників собак є обов'язковими для вста-

новлення сільськими, селищними та міськими радами за наяв-

ності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане зап-

ровадження цих податків і зборів. Ставки на ці обов'язкові збори

встановлюються місцевими органами самоврядування в межах

граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Розмір збору за проїзд по території прикордонних областей

автотранспорту, що прямує за кордон, встановлюється облас-

ними радами.

А тепер коротка характеристика місцевих податків і зборів.

Податок з реклами. Платники — юридичні та фізичні осо-

би, що рекламують свою продукцію чи діяльність. Об'єкт об-

кладання — вартість послуг за встановлення і розміщення рек-

лами. Гранична ставка — 0.1 % вартості послуг за одноразову

рекламу і 0.5 % — за розміщення реклами на тривалий час.

Облік платників проводять органи, на які покладено функції

розміщення реклами. Виплачується під час оплати послуг. Дже-

рело сплати — за рахунок собівартості продукції (робіт, послуг)

або за рахунок особистих коштів.

Комунальний податок сплачують юридичні особи, за винят-

ком бюджетних та планово-дотаційних сільгосппідприємств.

Об'єкт обкладання — річний фонд оплати праці, розрахований

виходячи з мінімального розміру заробітної плати. Гранична

ставка — 10 % річного фонду оплати праці. Облік здійснюють

податкові інспекції на місцях. Джерело сплати — доход (прибу-

ток), до залишиться в розпорядженні юридичних осіб. З 20 січня

1995 р. по Харківській області за рішенням обласної ради став-

ка збільшена в 10 разів.

Платниками податку є юридичні особи, навіть ті, що не

ведуть тимчасово виробничу діяльність. Якщо вони подають в

статоргани звітність про середньодобову кількість штатних ро-

бітників, то звільнення або відстрочка сплати комунального

Глава 13. Податки, що сплачують юридичні і фізичні особи 263

податку є компетенцією органів місцевого самоврядування .

Таким чином, підприємства, в статуті яких передбачена госпо-

дарська діяльність, розглядаються як платники комунального,

податку незалежно від результатів фінансово-господарської'

діяльності.

Об'єкт обкладання припускає розрахунок фонду оплати

праці виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму, вста-

новленого законодавством в звітному періоді, помноженому на

середньосписочну кількість робітників. З четвертого кварталу

1995 року розрахунок середньосписочної кількості робітників

підприємств проводиться за методикою, встановленою Інструк-

цією по статистиці кількості робітників, зайнятих в народному

господарстві України, затвердженою наказом Міністерства ста-

тистики України від 07.07.95 р. № 171.

Звільняються від комунального податку:

— бюджетні заклади;

— сільськогосподарські підприємства;

— метробуд і метрополітен;

— державні комунальні підприємства, що одержують до-

тації із бюджету;

— підприємства і організації, повністю звільнені від подат-

ку на прибуток.

З 1 січня 1996 року не є платниками комунального податку

підприємства громадських організацій інвалідів, де інваліди

складають 50 відсотків загальної кількості працюючих в основ-

ному виробництві, за умови, що рентабельність цих підприємств

не перевищує 50 % та вони не займаються експортно-імпорт-

ними операціями2.

Комунальний податок нараховується щомісяця в розмірі

10 % умовного фонду оплати праці. Сплачується комунальний

податок не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Розрахунок сплати комунального податку платники подають в

податкові адміністрації одночасно з подачею звітів за І квар-

тал, І півріччя, 9 місяців, рік.

1. Готельний збір. Стягується з метою фінансування заходів

по розвитку готельного господарства. Платники — особи, що

проживають в готелях. Об'єкт обкладання — добова вартість

житла, яке зняте, що розраховується без додаткових послуг.

Див.: Лист ГДПІ України від 21.03.96 р. № 11-411/10-1928.

Див.: ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

264 Особлива частина

Ставка (граничний розмір) — 20 % добової вартості. Пільги

при начисленні даного збору відсутні. Облік платників веде

адміністрація готелю. Оплата та перерахування даного податку

здійснюються в порядку, розробленому місцевими радами.

Організації, які відрядили своїх працівників, можуть віднести

витрати на собівартість продукції (робіт, послуг) або за рахунок

особистих коштів перебуваючого в готелі.

2. Збір за парковку автотранспорту. Платники — юридичні

та фізичні особи, що паркують автомобілі в спеціально відведе-

них або обладнаних місцях- Об'єкт обкладання — одна година

парковки автотранспорту. Оплачує водій на місці парковки.

Ставка (граничний розмір) — 3 % неоподатковуваного мініму-

му (у спеціально обладнаних місцях) і 1 % (у віддалених місцях).

Облік платників визначають органи місцевого самоврядування.

Джерело оплати — собівартість продукції (робіт, послуг) або

особисті кошти.

3. Ринковий збір. Платники — юридичні та фізичні особи,

що реалізують сільськогосподарську та промислову продукцію.

Об'єкт обкладання — торговельне місце (на ринках, в павіль-

йонах, на майданчиках, із автомашин, повозок). Ставка подат-

ку для фізичних осіб — 20 % неоподатковуваного мінімуму, для

юридичних осіб — 3 неоподатковувані мінімуми. І в першому і

в другому випадку за наданою схемою нараховуються обов'яз-

кові відрахування за кожний день торгівлі. Облік платників веде

адміністрація ринку. Термін сплати — до початку реалізації про-

дукції, а термін перерахування збору до бюджету визначається

рішенням місцевого органу самоврядування. Джерело сплати

— собівартість продукції або особисті кошти.

4. Збір за видачу ордера на квартиру. Платник — одержувач

ордера. Об'єкт обкладання — послуги, зв'язані з видачею орде-

ра. Ставка — ЗО % неоподатковуваного мінімуму. Облік плат-

ників здійснюється органами обліку і розподілу житла. Збір

сплачується до бюджету через установи банків до одержання

ордера. Джерело сплати — особисті кошти одержувача ордера.

5. Збір з власників собак. Платники — громадяни, власники

собак, що проживають в будинках державного і громадського

житлового фонду, приватизованих квартирах. Об'єкт обкладання

— за кожного собаку, крім службових (щороку). Ставка (гра-

ничний розмір) — 10 % неоподатковуваного мінімуму на мо-

Глава 13. Податки, що сплачують юридичні і фізичні особи 265

мент нарахування збору. Облік платників визначають місцеві

органи самоврядування, що влаштовують відрахування для ком-

пенсації витрат по проведенню обліку платників. Джерело сплати

— особисті кошти платників.

6. Курортний збір. Платники — громадяни, що перебувають

в курортній місцевості. Об'єкт обкладання — проживання у

межах курортної місцевості. Ставка — не більш 10 % неоподат-

ковуваного мінімуму. Облік платників здійснюють адміністрації

готелю, квартирно-посередницькі організації, органи внутрішніх

справ, які контролюють додержання паспортного режиму. Ут-

римується піл час реєстрації не пізніше 3-добового терміну з

дня прибуття чи при поселенні в приватному житлі громадян.

Джерело оплати — особисті кошти платників. Цей вид збиран-

ня передбачає широкий перелік пільг.

7. Збір за участь в бігах на іподромі. Платники — юридичні

та фізичні особи, що виставляють своїх коней на іподромі в

змаганнях комерційного характеру. Об'єкт обкладання — за кож-

.його коня, виставленого на змаганнях комерційного характеру.

Гранична ставка збору — три неоподатковувані мінімуми. Облік

платників здійснюється адміністрацією іподромів. Утримуєть-

ся з платників до початку змагань, механізм перерахування до

бюджету визначається місцевими органами самоврядування.

Сплачується за рахунок доходу (прибутку), що залишається в

розпорядженні платників: юридичні особи сплачують збір шля-

хом перерахування до доходів бюджету відповідного рівня;

фізичні особи вносять його в касу іподрому під час оформлен-

ня заяви на участь коней у бігах.

8. Збір за виграш на бігах. Платники — особи, що виграли

на тоталізаторі при грі на іподромі. Об'єкт обкладання — сума

виграшу. Гранична ставка — не більш 6 % від суми виграшу.

Облік платників здійснює адміністрація іподромів, що утримує

збір під час видачі виграшів. Терміни перерахування до бюдже-

ту визначаються місцевими органами самоврядування. Джере-

ло сплати — особисті кошти громадян.

9. Збір з осіб, що беруть участь в грі на тоталізаторі на

іподромі. Останній з трьох зборів, що мають схожу сферу засто-

сування. Платники — особи, що беруть участь у грі на тоталіза-

торі на іподромі. Об'єкт обкладання — плата за участь у грі на

тоталізаторі у формі відсоткової надбавки до плати за участь у

грі. Гранична ставка не повинна перевищувати 5 % від суми

266 Особлива частина

цієї надбавки. Облік платників здійснюється адміністрацією

іподромів. Збір утримується під час придбання білетів на участь

у грі та відповідно до термінів, затверджених місцевими орга-

нами самоврядування, перераховується до бюджету. Виплачуєть-

ся за рахунок особистих коштів громадян.

10. Збір за право на використання місцевої символіки. Плат-

ники — юридичні та фізичні особи, що використовують місце-

ву символіку з комерційною метою. Об'єкт обкладання —

вартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих по-

слуг з використанням місцевої символіки. Ставка — 0.1 % із

юридичних осіб і 5 неоподатковуваних мінімумів з громадян.

Облік платників здійснюють органи місцевого самоврядуван-

ня, що видають дозвіл на використання символіки. Джерело

сплати — собівартість продукції (робіт, послуг) або особисті

кошти платника.

11. Збір за право на проведення кіно- і телезйомок. Платни-

ки — комерційні кіно- та телеорганізації, в тому числі закор-

донні, при зйомках яких вимагаються додаткові заходи. Об'єкт

обкладання — витрати на проведення додаткових заходів. Гра-

ничний розмір збирання не повинен перевищувати фактичних

видатків на проведення подібних заходів. Виплачується за ра-

хунок доходів кіно- і телеорганізацій. Конкретні механізми ре-

алізації затверджують місцеві органи самоврядування.

12. Збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсних

розпродажів і лотерей. Платники — юридичні і фізичні особи,

що мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсних розпро-

дажів і лотерей. Об'єкт обкладання — вартість заявлених на

місцеві аукціони, лотереї тощо товарів, виходячи з їх початко-

вої ціни чи суми, на яку випускається лотерея. Гранична став-

ка—0.1 % від вартості товарів чи від суми, на яку випускається

лотерея; граничний розмір збору за право проведення лотерей

— три неоподатковувані мінімуми. Платників визначають органи

місцевого самоврядування, що видають дозволи на проведення

місцевих аукціонів, конкурсних розпродажів і лотерей. Стягуєть-

ся збір за три дні до проведення аукціону або під час одержан-

ня дозволу на випуск лотереї. Джерело сплати — за рахунок

доходів (прибутку), що залишається в розпорядженні юридич-

них осіб і громадян.

13. Збір за проїзд по території прикордонних областей

автотранспорту, що направляється за кордон. Платники — юри-

їлава ІЗ. Податки, що сплачують юридичні і фізичні особи 267

дичні та фізичні особи. Об'єкт обкладання — транспортний

засіб. Ставка — 0.5 % неоподатковуваного мінімуму (залежно

-від марки та потужності автомобіля) або від 5 до 50 доларів

США (з іноземних юридичних осіб), Облік платників здійсню-

ють органи, на які покладено функції пропуску автотранспорту.

Оплата здійснюється за рахунок прибутку юридичних осіб.

14. Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі.

Платники — юридичні і фізичні особи, що реалізують продук-

цію. Об'єкт — оформлення та видача дозволів на торгівлю в

спеціально відведених місцях. Граничний розмір збору — 20 %

неоподатковуваного мінімуму для суб'єктів, що постійно тор-

гують, і один раз на день за одноразову торгівлю. Облік здійсню-

ють організації, що володіють подібними правами. Виплачується

за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні юри-

дичних осіб чи особистих коштів громадян. Можна умовно роз-

поділити:

а) ринковий збір — стягується за кожний день торгівлі до її

- початку;

б) збір за видачу дозволу на розміщення об'єкта торгівлі —

стягується за торгівлю в будь-яких місцях, крім перелічених по

ринковому збору, та насамперед в спеціально відведених;

в) податок на промисел — платниками є тільки фізичні осо-

би, які сплачують його у вигляді купівлі одноразового патента

при оформленні декларації в районній податковій адміністрації1.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. В чому полягає особливість місцевих податків?

2. Повноваження органів місцевого самоврядування в га-

лузі місцевих податків.

3. Порядок справляння місцевих податків.

4. Порядок справляння місцевих зборів.

5. Податок з власників транспортних засобів. Суб'єкти.

Пільги.

6. Плата за землю. Види платежів за землю. Суб'єкти пла-

тежів. Особливості встановлення ставок податку за землю.

' Див.: Декрет Кабінету Міністрів «Про податок на промисел» від 17 березня

1993 р.

268 Особлива частина