§ 3. Місцеві податки і збори
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105
Конституція України закріпила право введення податків за
Верховною Радою, але в статті 143 Конституції правом вста-і
новлення місцевих податків і зборів відповідно до закону над-
ілені територіальні громади села, селища, міста безпосередньо
або через утворені ними органи місцевого самоврядування.
В розвиток конституційних положень у статті 69 Закону Украї-
ни «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що
органи місцевого самоврядування відповідно до закону можуть
встановлювати місцеві податки і збори, які зараховуються до
відповідних місцевих бюджетів. Таким чином, органи місцево-
го самоврядування мають право самостійно приймати рішення
про введення місцевих податків, але відповідно до закону.
262 Особлива частина
•4- Законодавче врегульовано питання «Про місцеві податки і
збори». На законодавчому рівні встановлено 2 місцевих подат-
ки і 14 місцевих зборів. До місцевих податків належать:
1) податок з реклами;
2) комунальний податок.
Законодавче встановлено також, що збір за припаркування
автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера на квар-
тиру, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та
сфери послуг, збір з власників собак є обов'язковими для вста-
новлення сільськими, селищними та міськими радами за наяв-
ності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане зап-
ровадження цих податків і зборів. Ставки на ці обов'язкові збори
встановлюються місцевими органами самоврядування в межах
граничних розмірів ставок, установлених законами України.
Розмір збору за проїзд по території прикордонних областей
автотранспорту, що прямує за кордон, встановлюється облас-
ними радами.
А тепер коротка характеристика місцевих податків і зборів.
Податок з реклами. Платники — юридичні та фізичні осо-
би, що рекламують свою продукцію чи діяльність. Об'єкт об-
кладання — вартість послуг за встановлення і розміщення рек-
лами. Гранична ставка — 0.1 % вартості послуг за одноразову
рекламу і 0.5 % — за розміщення реклами на тривалий час.
Облік платників проводять органи, на які покладено функції
розміщення реклами. Виплачується під час оплати послуг. Дже-
рело сплати — за рахунок собівартості продукції (робіт, послуг)
або за рахунок особистих коштів.
Комунальний податок сплачують юридичні особи, за винят-
ком бюджетних та планово-дотаційних сільгосппідприємств.
Об'єкт обкладання — річний фонд оплати праці, розрахований
виходячи з мінімального розміру заробітної плати. Гранична
ставка — 10 % річного фонду оплати праці. Облік здійснюють
податкові інспекції на місцях. Джерело сплати — доход (прибу-
ток), до залишиться в розпорядженні юридичних осіб. З 20 січня
1995 р. по Харківській області за рішенням обласної ради став-
ка збільшена в 10 разів.
Платниками податку є юридичні особи, навіть ті, що не
ведуть тимчасово виробничу діяльність. Якщо вони подають в
статоргани звітність про середньодобову кількість штатних ро-
бітників, то звільнення або відстрочка сплати комунального
Глава 13. Податки, що сплачують юридичні і фізичні особи 263
податку є компетенцією органів місцевого самоврядування .
Таким чином, підприємства, в статуті яких передбачена госпо-
дарська діяльність, розглядаються як платники комунального,
податку незалежно від результатів фінансово-господарської'
діяльності.
Об'єкт обкладання припускає розрахунок фонду оплати
праці виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму, вста-
новленого законодавством в звітному періоді, помноженому на
середньосписочну кількість робітників. З четвертого кварталу
1995 року розрахунок середньосписочної кількості робітників
підприємств проводиться за методикою, встановленою Інструк-
цією по статистиці кількості робітників, зайнятих в народному
господарстві України, затвердженою наказом Міністерства ста-
тистики України від 07.07.95 р. № 171.
Звільняються від комунального податку:
— бюджетні заклади;
— сільськогосподарські підприємства;
— метробуд і метрополітен;
— державні комунальні підприємства, що одержують до-
тації із бюджету;
— підприємства і організації, повністю звільнені від подат-
ку на прибуток.
З 1 січня 1996 року не є платниками комунального податку
підприємства громадських організацій інвалідів, де інваліди
складають 50 відсотків загальної кількості працюючих в основ-
ному виробництві, за умови, що рентабельність цих підприємств
не перевищує 50 % та вони не займаються експортно-імпорт-
ними операціями2.
Комунальний податок нараховується щомісяця в розмірі
10 % умовного фонду оплати праці. Сплачується комунальний
податок не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Розрахунок сплати комунального податку платники подають в
податкові адміністрації одночасно з подачею звітів за І квар-
тал, І півріччя, 9 місяців, рік.
1. Готельний збір. Стягується з метою фінансування заходів
по розвитку готельного господарства. Платники — особи, що
проживають в готелях. Об'єкт обкладання — добова вартість
житла, яке зняте, що розраховується без додаткових послуг.
Див.: Лист ГДПІ України від 21.03.96 р. № 11-411/10-1928.
Див.: ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
264 Особлива частина
Ставка (граничний розмір) — 20 % добової вартості. Пільги
при начисленні даного збору відсутні. Облік платників веде
адміністрація готелю. Оплата та перерахування даного податку
здійснюються в порядку, розробленому місцевими радами.
Організації, які відрядили своїх працівників, можуть віднести
витрати на собівартість продукції (робіт, послуг) або за рахунок
особистих коштів перебуваючого в готелі.
2. Збір за парковку автотранспорту. Платники — юридичні
та фізичні особи, що паркують автомобілі в спеціально відведе-
них або обладнаних місцях- Об'єкт обкладання — одна година
парковки автотранспорту. Оплачує водій на місці парковки.
Ставка (граничний розмір) — 3 % неоподатковуваного мініму-
му (у спеціально обладнаних місцях) і 1 % (у віддалених місцях).
Облік платників визначають органи місцевого самоврядування.
Джерело оплати — собівартість продукції (робіт, послуг) або
особисті кошти.
3. Ринковий збір. Платники — юридичні та фізичні особи,
що реалізують сільськогосподарську та промислову продукцію.
Об'єкт обкладання — торговельне місце (на ринках, в павіль-
йонах, на майданчиках, із автомашин, повозок). Ставка подат-
ку для фізичних осіб — 20 % неоподатковуваного мінімуму, для
юридичних осіб — 3 неоподатковувані мінімуми. І в першому і
в другому випадку за наданою схемою нараховуються обов'яз-
кові відрахування за кожний день торгівлі. Облік платників веде
адміністрація ринку. Термін сплати — до початку реалізації про-
дукції, а термін перерахування збору до бюджету визначається
рішенням місцевого органу самоврядування. Джерело сплати
— собівартість продукції або особисті кошти.
4. Збір за видачу ордера на квартиру. Платник — одержувач
ордера. Об'єкт обкладання — послуги, зв'язані з видачею орде-
ра. Ставка — ЗО % неоподатковуваного мінімуму. Облік плат-
ників здійснюється органами обліку і розподілу житла. Збір
сплачується до бюджету через установи банків до одержання
ордера. Джерело сплати — особисті кошти одержувача ордера.
5. Збір з власників собак. Платники — громадяни, власники
собак, що проживають в будинках державного і громадського
житлового фонду, приватизованих квартирах. Об'єкт обкладання
— за кожного собаку, крім службових (щороку). Ставка (гра-
ничний розмір) — 10 % неоподатковуваного мінімуму на мо-
Глава 13. Податки, що сплачують юридичні і фізичні особи 265
мент нарахування збору. Облік платників визначають місцеві
органи самоврядування, що влаштовують відрахування для ком-
пенсації витрат по проведенню обліку платників. Джерело сплати
— особисті кошти платників.
6. Курортний збір. Платники — громадяни, що перебувають
в курортній місцевості. Об'єкт обкладання — проживання у
межах курортної місцевості. Ставка — не більш 10 % неоподат-
ковуваного мінімуму. Облік платників здійснюють адміністрації
готелю, квартирно-посередницькі організації, органи внутрішніх
справ, які контролюють додержання паспортного режиму. Ут-
римується піл час реєстрації не пізніше 3-добового терміну з
дня прибуття чи при поселенні в приватному житлі громадян.
Джерело оплати — особисті кошти платників. Цей вид збиран-
ня передбачає широкий перелік пільг.
7. Збір за участь в бігах на іподромі. Платники — юридичні
та фізичні особи, що виставляють своїх коней на іподромі в
змаганнях комерційного характеру. Об'єкт обкладання — за кож-
.його коня, виставленого на змаганнях комерційного характеру.
Гранична ставка збору — три неоподатковувані мінімуми. Облік
платників здійснюється адміністрацією іподромів. Утримуєть-
ся з платників до початку змагань, механізм перерахування до
бюджету визначається місцевими органами самоврядування.
Сплачується за рахунок доходу (прибутку), що залишається в
розпорядженні платників: юридичні особи сплачують збір шля-
хом перерахування до доходів бюджету відповідного рівня;
фізичні особи вносять його в касу іподрому під час оформлен-
ня заяви на участь коней у бігах.
8. Збір за виграш на бігах. Платники — особи, що виграли
на тоталізаторі при грі на іподромі. Об'єкт обкладання — сума
виграшу. Гранична ставка — не більш 6 % від суми виграшу.
Облік платників здійснює адміністрація іподромів, що утримує
збір під час видачі виграшів. Терміни перерахування до бюдже-
ту визначаються місцевими органами самоврядування. Джере-
ло сплати — особисті кошти громадян.
9. Збір з осіб, що беруть участь в грі на тоталізаторі на
іподромі. Останній з трьох зборів, що мають схожу сферу засто-
сування. Платники — особи, що беруть участь у грі на тоталіза-
торі на іподромі. Об'єкт обкладання — плата за участь у грі на
тоталізаторі у формі відсоткової надбавки до плати за участь у
грі. Гранична ставка не повинна перевищувати 5 % від суми
266 Особлива частина
цієї надбавки. Облік платників здійснюється адміністрацією
іподромів. Збір утримується під час придбання білетів на участь
у грі та відповідно до термінів, затверджених місцевими орга-
нами самоврядування, перераховується до бюджету. Виплачуєть-
ся за рахунок особистих коштів громадян.
10. Збір за право на використання місцевої символіки. Плат-
ники — юридичні та фізичні особи, що використовують місце-
ву символіку з комерційною метою. Об'єкт обкладання —
вартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих по-
слуг з використанням місцевої символіки. Ставка — 0.1 % із
юридичних осіб і 5 неоподатковуваних мінімумів з громадян.
Облік платників здійснюють органи місцевого самоврядуван-
ня, що видають дозвіл на використання символіки. Джерело
сплати — собівартість продукції (робіт, послуг) або особисті
кошти платника.
11. Збір за право на проведення кіно- і телезйомок. Платни-
ки — комерційні кіно- та телеорганізації, в тому числі закор-
донні, при зйомках яких вимагаються додаткові заходи. Об'єкт
обкладання — витрати на проведення додаткових заходів. Гра-
ничний розмір збирання не повинен перевищувати фактичних
видатків на проведення подібних заходів. Виплачується за ра-
хунок доходів кіно- і телеорганізацій. Конкретні механізми ре-
алізації затверджують місцеві органи самоврядування.
12. Збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсних
розпродажів і лотерей. Платники — юридичні і фізичні особи,
що мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсних розпро-
дажів і лотерей. Об'єкт обкладання — вартість заявлених на
місцеві аукціони, лотереї тощо товарів, виходячи з їх початко-
вої ціни чи суми, на яку випускається лотерея. Гранична став-
ка—0.1 % від вартості товарів чи від суми, на яку випускається
лотерея; граничний розмір збору за право проведення лотерей
— три неоподатковувані мінімуми. Платників визначають органи
місцевого самоврядування, що видають дозволи на проведення
місцевих аукціонів, конкурсних розпродажів і лотерей. Стягуєть-
ся збір за три дні до проведення аукціону або під час одержан-
ня дозволу на випуск лотереї. Джерело сплати — за рахунок
доходів (прибутку), що залишається в розпорядженні юридич-
них осіб і громадян.
13. Збір за проїзд по території прикордонних областей
автотранспорту, що направляється за кордон. Платники — юри-
їлава ІЗ. Податки, що сплачують юридичні і фізичні особи 267
дичні та фізичні особи. Об'єкт обкладання — транспортний
засіб. Ставка — 0.5 % неоподатковуваного мінімуму (залежно
-від марки та потужності автомобіля) або від 5 до 50 доларів
США (з іноземних юридичних осіб), Облік платників здійсню-
ють органи, на які покладено функції пропуску автотранспорту.
Оплата здійснюється за рахунок прибутку юридичних осіб.
14. Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі.
Платники — юридичні і фізичні особи, що реалізують продук-
цію. Об'єкт — оформлення та видача дозволів на торгівлю в
спеціально відведених місцях. Граничний розмір збору — 20 %
неоподатковуваного мінімуму для суб'єктів, що постійно тор-
гують, і один раз на день за одноразову торгівлю. Облік здійсню-
ють організації, що володіють подібними правами. Виплачується
за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні юри-
дичних осіб чи особистих коштів громадян. Можна умовно роз-
поділити:
а) ринковий збір — стягується за кожний день торгівлі до її
- початку;
б) збір за видачу дозволу на розміщення об'єкта торгівлі —
стягується за торгівлю в будь-яких місцях, крім перелічених по
ринковому збору, та насамперед в спеціально відведених;
в) податок на промисел — платниками є тільки фізичні осо-
би, які сплачують його у вигляді купівлі одноразового патента
при оформленні декларації в районній податковій адміністрації1.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. В чому полягає особливість місцевих податків?
2. Повноваження органів місцевого самоврядування в га-
лузі місцевих податків.
3. Порядок справляння місцевих податків.
4. Порядок справляння місцевих зборів.
5. Податок з власників транспортних засобів. Суб'єкти.
Пільги.
6. Плата за землю. Види платежів за землю. Суб'єкти пла-
тежів. Особливості встановлення ставок податку за землю.
' Див.: Декрет Кабінету Міністрів «Про податок на промисел» від 17 березня
1993 р.
268 Особлива частина