§ 2. Земельний податок

Одним з найбільш традиційних і тих, що мають давню істо-

рію, в сучасних податкових системах є земельний податок. Він,

як і система акцизних зборів, включається у механізм рентних

важелів і застосовується до специфічного природного чинника

— землі. За його допомогою перерозподіляється та частина

чистого прибутку, яка одержана виробниками поза всяким зв'яз-

ком з 'їх витратами і зусиллями, завдяки безпосередньо земельній

ділянці.

Стягнення земельного податку регулюється Земельним Ко-

дексом України, Законом України «Про плату за землю» від

З липня 1992 року, наступними Постановами Кабінету Міністрів,

змінами, які вносяться майже щорічно законами про Держав-

ний бюджет.

Плата за землю в Україні стягується у вигляді земельного

податку або орендної плати, що залежить від якості та місце-

знаходження ділянки, виходячи з кадастрової оцінки землі.

Розмір цього податку встановлюється із розрахунку на рік і у

вигляді платежів за одиницю земельні площі. При цьому вели-

чина податку не залежить від результатів господарської діяль-

ності власників чи користувачів.

Платником названого податку може бути або власник землі,

або землекористувач. В цьому випадку платниками виступають

як юридичні, так і фізичні особи. Таким чином, земельний по-

даток при класифікації за принципом виду платника також

Глава ЇЗ. Податки, що сплачують юридичні і фізичні особи

259

належить до категорії змішаних податків (як і податок з влас-

ників транспортних засобів).

В разі припинення права власності чи права користування

земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період

знаходження землі у власності чи користуванні в поточному

році. Припинення права користування землею, згідно з ст. 27

Земельного кодексу України, відбувається за рішенням відпов-

ідної ради місцевого органу самоврядування (навіть при доб-

ровільній відмові від земельної ділянки).

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, що знаходиться

у власності, користуванні (в тому числі і на умовах оренди).

Залежно від розмірів земельних ділянок і їх виробничого при-

значення виділено групи земель сільськогосподарського при-

значення та землі несільськогосподарського призначення- По-

датком обкладається вся земельна ділянка, включаючи площу,

зайняту будівлями і спорудами.

Для обчислення земельного податку законодавець встанов-

лює 2 види середніх ставок: за 1 га земель сільськогосподарсь-

кого призначення; за 1 м2 земель в межах населених пунктів.

Ставки податку за землі сільськогосподарського призначення

диференційовані по областям та в залежності від виду земель:

1) Рілля і багаторічні насадження; 2) Сіножаті та пасовища.

На підставі середніх ставок обласні ради (а також Верховна

Рада Автономної Республіки Крим, Київська, Севастопольська

міські ради), спираючись на кадастрову оцінку угідь, затверд-

жують ставки земельного податку за групами грунтів. В тому ж

порядку, за тими ж ставками, що і землі сільськогосподарсько-

го призначення, оподатковуються сільськогосподарські угіддя,

що входять до складу земель лісового фонду, а також які знахо-

дяться у межах населених пунктів і використовуються на

сільськогосподарські потреби.

При затвердженні ставок земельного податку у межах насе-

леного пункту враховуються такі умови: чисельність жителів

населеного пункту; категорія населеного пункту (для міст рес-

публіканського та обласного підпорядкування встановлено

підвищений коефіцієнт); економічна оцінка території; місце-

положення ділянки.

В залежності від кількості жителів в населеному пункті,

розрізняють 11 груп платників податку. До 1 групи належать

жителі міст та сіл з чисельністю населення до 200 чоловік; до

2 групи — від 200 до 1 тис. чоловік; до 3 групи — від 1 тис. до

17*7-461

260

Особлива частина

З тис. чоловік; до 4групи — вія, 3 тис. до 10 тис. чоловік; до

5 групи — від 10 тис. до 20 тис. чоловік; до 6 групи — від 20 тис.

до 50 тис. чоловік; до 7 групи — від 50 тис. до 100 тис. чоловік;

до 8 групи — від 100 тис. до 250 тис. чоловік; до 9 групи — від

250 тис. до 500 тис. чоловік; до 10 групи — від 500 тис. до 1 млн

чоловік; до 11 групи — понад 1 млн чоловік.

На підставі середніх ставок Верховна Рада Автономної Рес-

публіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради,

враховуючи місцеположення та економічну оцінку ділянки,

встановлюють конкретні ставки земельного податку в населе-

них пунктах.

При порушенні строків сплати з винних осіб стягується пеня

в розмірі 0.2 % від суми недоїмки за кожний день простро-

чення.

В разі розташування на земельній ділянці будівлі, яка пере-

буває у користуванні або у спільній власності кількох юридич-

них осіб або громадян, розмір податку для кожного з них про-

порційний тій площі будівлі, що знаходиться у їх власності або

користуванні.

Законодавець передбачив широке коло пільг за земельним

податком. Звільняються від платежів заповідники, національні,

дендрологічні і зоологічні парки, ботанічні сади, заказники (крім

мисливських), дослідні господарства науково-дослідних уста-

нов і навчальних закладів сільськогосподарського профілю, дер-

жавні сортовипробувальні станції та сортодільниці, а також землі

радгоспів, шо використовуються цими станціями і дільницями

для випробування сортів сільськогосподарських культур, зак-

лади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального

забезпечення, спеціалізовані санаторії по реабілітації хворих

згідно із список міністерства охорони здоров'я України, дитячі

санаторно-курортні й оздоровчі заклади, а також навчально-

виховні заклади; підприємства, об'єднання та організації това-

риства сліпих і глухих, громадські організації інвалідів га їх об-

'єднання; заклади фізичної культури та спорту, за винятком

кооперативних і приватних; благодійні фонди; інваліди І та II

груп, ветерани війни, пенсіонери та ін.

На перші 3 роки діяльності звільняються новостворені се-

лянські (фермерські) господарства.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Киї-

вська та Севастопольська міські ради наділені правом відстро-

Глава ІЗ. Податки, що сплачують юридичні і фізичні особи                  261

чити або знизити ставку податку, частково звільнити від опо-

даткування окремих платників або їх групу. Пільги за податком

'надаються за станом на 1 червня поточного року.

Платники, які своєчасно не були залучені до оподаткуван-

ня, сплачують податок не більш як за два попередніх роки.

В такі ж строки здійснюється перегляд неправильно нарахова-

ного податку.

Кошти, отримані від земельного податку, зараховуються на

спеціальні бюджетні рахунки сільської, селищної або міської

рад, в залежності від територіального розміщення оподаткову-

ваної земельної ділянки.

Місцеві ради витрачають їх для надання пільгових кредитів,

часткового погашення позичок та компенсації втрат доходів

власників землі та зеплекористувачів внаслідок тимчасової кон-

сервації земель, порушених не з їх вини; на розвиток інфраст-

руктури населених пунктів; на фінансування заходів щодо на-

ціонального використання та охорони земель, підвищення ро-

дючості грунтів та на інші, передбачені законодавством, цілі.

Частина від зібраних коштів (ЗО %) централізується на спе-

ціальному бюджетному рахунку України, та 10 % — на спе-

ціальних бюджетних рахунках областей та Автономної Респуб-

ліки Крим.

Централізовані кошти використовуються на розробку і ви-

конання державних програм щодо раціонального використан-

ня земель, підвищення родючості грунтів, охорону земельних

ресурсів у комплексі з іншими природоохоронними заходами.