§ Т. Податок з власників транспортних засобів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 

В своєрідну групу податків, що можуть скласти певну підси-

стему, входять податок із власників транспортних засобів і інших

самохідних машин і механізмів, а також деякі інші. Своєрідність

цієї частини податкової системи виражена в тому, шо при кла-

сифікації податкових важелів за принципом платника вони ста-

новлять групу, відмінну від всіх інших, бо в якості платника тут

виступають і юридичні, і фізичні особи, тобто мова іде про

змішаного платника.

На протязі багатьох десятиріч громадяни — власники транс-

портних засобів сплачували місцевий збір. З прийняттям в 1981

році Положення про місцеві податки збір був замінений місце-

вим податком і до оподаткування притягнуто як міське насе-

лення, так і сільське населення. Починаючи з 1988 року, пода-

ток розповсюдився і на транспортні засоби підприємств. В Ук-

раїні податок із власників транспортних засобів утримується

на підставі Закону України від 11.12.91 р. № 1963-ХП «Про

податок із власників транспортних засобів і інших самохідних

машин і механізмів». Нова редакція Закону прийнята 18 люто-

го 1997 року.

Податок із власників транспортних засобів є одним із дже-

рел формування коштів, що надходять на фінансування, будів-

ництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних

доріг загального користування. Платниками його є юридичні

та фізичні особи (як українські, так і іноземні, або особи без

громадянства), що мають власні транспортні засоби та інші

самохідні машини і механізми на пневматичному ходу. До плат-

ників податку належать також власники моторних човнів, ка-

терів, яхт, мотосаней тощо, що перераховують кошти до бюд-

жетів місцевого самоврядування за місцем знаходження влас-

ників транспортних засобів.

Не є платниками податку іноземні дипломатичні та кон-

сульські представництва і прирівнені до них міжнародні органі-

зації і т.д. Податком на власників транспортних засобів обкла-

даються транспортні засоби, що у встановленому порядку підля-

гають реєстрації з одержанням реєстраційних знаків (державних)

Глава ІЗ. Податки, що сплачують юридичні і фізичні особи                  257

для участі в дорожньому русі. Реєстрація, перереєстрація чи тех-

нічний огляд транспортних засобів без пред'явлення квитанції

і платіжного доручення про сплату податку не здійснюється.

Ставки даного податку закріплені ст. З Закону України «Про

внесення змін до Закону України «Про податок із власників

транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»

від 18 лютого 1997 року. Розмір ставки податку встановлюється

в залежності від об'єкта оподаткування (автомобілі легкові, ван-

тажні, мотоцикли, моторолери, мотоблоки і т.д.) та об'єму

циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності двигуна або 1 см довжи-

ни транспортного засобу.

Наприклад,

За колісні трактори

(крім гусеничних)               — 0,32 ЕКЮ за 100 см3.

Автомобілі для перевезення не менш

як 10 осіб, включаючи водія      — 0,45 ЕКЮ за 100 см3.

Автомобілі з електродвигуном      — 0,22 ЕКЮ за 1 кВт

Мотоцикли (мопеди), велосипеди

з двигуном (крім тих, що мають

об'єм циліндра двигуна до 50 см3) — 0,45 ЕКЮ за 100 см3.

Човни моторні і катери, крім човнів

з підвісним двигуном

(крім спортивних);

морські                        — 0,03 ЕКЮ за 1 см

довжини

Даний податок зараховується в місцеві бюджети залежно

від місцеперебування чи місцепроживання платника. Суми, що

надходять за рахунок цього каналу, розподіляються у співвідно-

шенні: 90% — використовується на шляхове будівництво, 10 %

— відрахування на рахунок органів державтоінспекцій. Плат-

ники вносять податок перед реєстрацією, перереєстрацією або

технічним оглядом транспортних засобів. Сплата податку про-

вадиться за період до наступного технічного огляду.

Якщо транспортні засоби придбано фізичною особою у дру-

гому півріччі, то податок сплачується у половинному розмірі.

Від сплати податку звільнюються:

а) бюджетні організації;

б) підприємства автомобільного транспорту загального

користування щодо транспортних засобів, зайнятих на переве-

зенні за плату пасажирів;

17.7^61

258

Особлива частина

в) чорнобильці, ветерани війни і праці та інші громадяни

похилого віку щодо одного легкового автомобіля з об'ємом

циліндрів до 2200 см3;

г) на 50 % — сільськогосподарські підприємства — товаро-

виробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомо-

білі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти.

Стаття 7 Закону передбачає відповідальність платників. У разі

приховування об'єктів оподаткування з юридичних осіб у дохід

відповідного бюджету податковими органами стягується вся сума

приховуваного податку і штраф у двократному розмірі тієї ж

суми за рахунок прибутку, шо залишається у розпорядженні

підприємств. За неналежне ведення обліку, несвоєчасне по-

дання податковим органам розрахунків, юридичні особи спла-

чують до відповідного бюджету додатково 50 % належних сум

податку.