ВСТУП

Фінанси, на думку переважної більшості вчених, як еконо-

мічна категорія являють собою систему економічних відносин,

в процесі яких утворюються і використовуються фонди коштів.

За матеріальним змістом фінанси — це централізовані і децен-

тралізовані фонди коштів. Для функціонування держави не-

обхідні величезні суми фінансових ресурсів, тому держава за

допомогою правових норм ретельно регламентує відносини, що

виникають при зборі, розподілі і використанні фондів коштів

за допомогою правових норм, сукупність яких складає фінан-

сове право.

Фінансово-правові норми дуже рухливі, оскільки в них

втілюється фінансова політика держави, яка взяла незмінний

курс на ринкову економіку, а перехід до неї докорінно змінює

характер цих норм.

У фінансовому законодавстві знаходить своє відбиття полі-

тика, скерована на використання фінансових ресурсів в інте-

ресах розвитку незалежної держави, змістом і направленістю

діяльності якої, як визначено статтею 3 Конституції України,

є права й свободи людини та їх гарантії.

Значні зміни фінансове право повинно зазнати в зв'язку з

прийняттям Конституції України. Конституція України вста-

новила засади всіх галузей права, в тому числі і фінансового,

А'тому її норми мають найвищу юридичну силу.

' ^   Конституційні норми закріплюють найбільш характерні риси

у! фінансового порядку, властивого нашій країні, яка має на меті

;"і побудувати правову державу, тому вони найбільш стабільні в

^'порівнянні з іншими нормами права, в тому числі й фінансо-

! :^ вого, і охороняються приписами всіх галузей права та забезпе-

' чуються всіма органами держави.

';'   Конституція має глибокий правовий вплив на розвиток усіх

суспільних відносин, в тому числі й фінансових, але не підміняє

фінансового законодавства. Наша Конституція вказує напрям

по спільному застосуванню її норм з нормами фінансового за-

конодавства.

З прийняттям Конституції нормативно-правова база фінан-

сових відносин одержує тверду основу. Десять статей Консти-

туції містять приписи прямого впливу на фінансово-кредитні

відносини.

Реалізація конституційних норм вимагає фінансового за-

безпечення, і тому всі вони є базою фінансового законодав-

ства. Рівень фінансового регулювання, передбачений Консти-

туцією України, вимагає приведення у відповідність з нею всього

діючого законодавства і неухильного дотримання його приписів

всіма юридичними особами і громадянами, оскільки так чи інак-

ше всі вступають у фінансово-правові відносини з державою

(через бюджет, податки, державний кредит, бюджетне фінан-

сування, банківські кредитно-розрахункові або валютні відно-

сини).

Фінансові ресурси необхідні державі завжди для забезпе-

чення всіх сторін її діяльності, причому чим більше розвивається

держава, тим більше їй потрібно коштів і тим ретельніше вона

повинна регулювати фінансові відносини за допомогою фінан-

сово-правових норм. Це робить фінансове законодавство дер-

жави розгалуженим. Знати його необхідно як державним служ-

бовцям, які виступають від імені державного органу, що є сто-

роною фінансових відносин і без правових приписів не можуть

ні залучити, ні витратити жодної грошової одиниці, так і другій

стороні відносин — юридичним особам і громадянам. Але є

особлива категорія фахівців, яким знання фінансово-правових

норм необхідно незалежно від того, де вони працюють і яку

посаду займають, — це юристи. Юрисконсульти роз'яснюють

клієнтам прийняті державою приписи, слідчі розслідують фінан-

сові злочини, судді і адвокати беруть участь у процесі при роз-

гляді цієї категорії справ, прокурор забезпечує нагляд за точ-

ним дотриманням фінансового законодавства.

Особливе місце в фінансовому законодавстві у сучасних

умовах посідає податкове. В умовах ринкової економіки подат-

ки стають основним джерелом доходів бюджету, тому держава

ретельно визначає за допомогою правових норм суб'єктів, об'єк-

ти оподаткування, строки, пільги, відповідальність за порушення

податкового законодавства. В зв'язку з цим фінансове право

цікавить не тільки юристів і працівників податкових адмініст-

рацій, але і всіх господарюючих суб'єктів і громадян.

Фінансове право — складна учбова дисципліна. Воно об'єд-

нує багато законів та нормативних актів виконавчої влади, які

часто змінюються, доповнюються. Приймаються нормативні

акти різної юридичної сили. Все це ускладнює вивчення як

учбового, так і нормативного матеріалу. Той, хто вивчає курс-;

фінансового права, у підручнику зможе ознайомитися з теоре-,

точними положеннями як загальної, так і особливої частини,^

пізнає його закономірності і обов'язково, не заучуючи ЦифР0-^

вого матеріалу, детально ознайомиться з актами, які вміщують^

фінансово-правові норми. Фінансове право необхідно знати еко-

номістам, керівникам всіх рівнів і корисно знати громадянам,

які цікавляться фінансовою політикою держави.

ІО

Загальна частина