§ 4. Склад доходів і видатків бюджетів в Україні

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 

Кожний бюджет можна поділити у горизонтальному і вер-

^'тикальному відношенні,

По горизонталі бюджет поділяється на доходну і видаткову

частини. Як правило, спочатку йде доходна, за нею видаткова

частини. Доходна частина має матеріальний характер, тобто

доходи класифікуються і систематизуються переважно за еко-

номічною і правовою природою джерела.

Видаткова частина являє собою об'єднання кошторисів

міністерств, відомств, утримання органів законодавчої влади,

судової влади. Тепер у нашому бюджеті в межах видатків про-

вадиться поділ на поточні і видатки розвитку.

Стаття 95 Конституції України встановила: держава прагне

до збалансованості бюджету України. Ця конституційна вимо-

га і повинна бути покладена в основу розподілу доходів і ви-

датків бюджетів на території держави, її буде враховано при

розробці нового закону про бюджетну систему.

Узагальнюючим джерелом доходів усіх видів бюджетів є ва-|

ловий внутрішній продукт країни'.                        "

Доходи різних видів бюджетів можна класифікувати за різни-{

ми ознаками: соціально-економічними, за порядком зарахуван-

ня, юридичними формами.

За соціально-економічними ознаками доходи бюджетів поді-

ляються на: доходи від господарської діяльності; від викорис-

тання природних ресурсів; від зовнішньоекономічної діяльності;

від банківської діяльності; від реалізації дорогоцінних металів

з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного ка-

міння; державне мито; митні платежі; збори та інші неподат-

кові платежі; доходи від приватизації; доходи від громадян тощо.

В недалекому минулому в СРСР з гордістю писали, що Радянський Союз

один в світі домігся того, що у Державний бюджет включається понад 65 %

національного доходу країни. Це давало можливість суворо централізувати

кошти і видатки в розпорядження союзного уряду. В сучасних державах з

переходом до ринкової економіки частка валового внутрішнього продукту

в бюджеті скорочується щороку. Держава надає можливість господарюю-

чим суб'єктам самим розпоряджатися своїми доходами. Приватизація май-

на державної і комунальної власності дозволить поступово ще більше ско-

ротити перерозподіл внутрішнього валового продукту через бюджетну сис-

тему. Бюджетною резолюцією на 1998 рік визначено, що доходи бюжегу-98

не можуть перевищувати 31 % від прогнозного розміру валового внутріш-

нього продукту.

136 Особлива частина

Доходи ці різняться джерелами та соціально-економічною зна-

чимістю.

За порядком та умовами зарахування доходів у бюджети вони

поділяються на закріплені і регулюючі.

Закріплені — це доходи, які постійнодіючими законодавчи-

ми актами віднесені у доходну частину певного рівня бюджет-

ної системи повністю у розмірі територіального надходження

або у твердо фіксованому розмірі (нормативі), що встановлюєть-

ся на довгий строк.

Регулюючі доходи — це доходи, надходження яких у нижче-

стоячі бюджети визначаються щорічно Верховною Радою Ук-

раїни або представницьким органом місцевого самоврядуван-

ня вищого рівня при затвердженні своїх актів про бюджет. Цим

регулюючі доходи відрізняються від закріплених. Верховна Рада

України щороку регулює в законі про Державний бюджет бюд-

жети республіканський Автономної Республіки Крим, обласні

та міські міст Києва та Севастополя. Наприклад, в 1997 році

Верховна Рада України затвердила відрахування у вищеназвані

бюджети по 50 % акцизного збору, що надходить на їх тери-

торії, крім акцизного збору з ввезених на територію України

підакцизних товарів, 100 % прибуткового податку з населення,

а нормативи відрахувань від податку на прибуток підприємств і

організацій усіх форм власності і підпорядкування та плати за

торговий патент на деякі види підприємницької діяльності у

диференційованих розмірах: для бюджетів Донецької, Запо-

різької, Полтавської, Харківської — по 80 %, Києва — 70 %,

для решти — по 100 %.

Крім відсоткових відрахувань від територіальних надход-

жень, як основного методу бюджетного регулювання, що зас-

тосовується в усіх, майже без винятку, країнах світу, в Україні

застосовуються методи дотацій і субвенцій'.

Дотація, як дохід місцевих бюджетів, являє собою перера-

хування коштів з вищестоячого бюджету в нижчестоячий з ме-

тою його збалансування. Дещо інакше з субвенціями як мето-

дом бюджетного регулювання. Субвенція — також вид грошо-

вої допомоги, але це часткова цільова допомога. Останню суму

коштів, що не вистачає для фінансування якогось заходу місце-

' Ці терміни походять від лот. сіоіагіо — подарунок, допомога для покриття

видатків, субвенція — виЬуепіге також лат. походження, але допомога на

певні видатки. В Росії, наприклад, є спеціальний закон, норми якого регу-

люють порядок надання допомог нижчестоячим бюджетам у різних формах.

Глава 5. Бюджетне право і бюджетний устрій України 137

вого органу самоврядування, він повинний профінансувати сам.

Тому цей метод не дуже бажаний для органів місцевого само-

врядування. До того ж, нецільове використання субвенційних

коштів тягне за собою обов'язок їх повернення.

У Державному бюджеті є тільки закріплені доходи, в місце-

вих — власні, які вони одержують із джерел, які є їх власністю,

закріплені за ними в повному розмірі надходжень або за норма-

тивами, що встановлені на певний строк, регулюючі, розмір

відрахувань яких встановлюється щороку. Всі ці види доходів

складають власні джерела бюджетних доходів.

У сучасних умовах кожна ланка бюджетної системи може

мати і позичені кошти. Стаття 70 Закону України «Про місцеве

самоврядування в Україні» дозволяє радам або за їх рішенням

іншим органам місцевого самоврядування відповідно до зако-

нодавства випускати місцеві позики, лотереї, цінні папери, от-

римувати позички з інших бюджетів на покриття тимчасових

касових розривів з їх погашенням до кінця бюджетного року,

а також отримувати кредити у банках.

За юридичними формами доходи бюджетів поділяються на

податкові і неподаткові. Україна, як все цивілізоване суспіль-

ство, будує ринкову економіку, для якої властиві в бюджетах

^саме податкові доходи. Так, у 1997 році заплановано податко-.

>,. вих надходжень у Державний бюджет України (у тому числі у

д Пенсійний і Чорнобильський фонди) 80 %, а всіх інших 20 %.

^Найбільш вагомим є надходження податку на додану вартість —

27 9с, податку на прибуток підприємств усіх форм власності —

12 %, акцизного збору — 3 %, до Пенсійного фонду 24 %. При-

бутковий податок з громадян повинний скласти 10 %1.

.Видатки бюджетів, які складають бюджетну систему Украї-

ни, відбивають значну частину витрат, що здійснюються дер-

жавою і органами місцевого самоврядування.

Розмір видатків визначає міру свободи розпорядчих дій

органів виконавчої влади по виконанню бюджету. Він установ-

лює межу між законом і можливістю використання бюджетних

коштів для виконання розпорядчих дій. Чим більше спеціалі-

зована система бюджету, тобто чим дрібніше її підрозділи, тим

глибше контроль законодавчої (або представницького органу в

системі місцевих бюджетів) влади над виконавчою і більш спе-

ціалізований бюджет у правовому відношенні.

Див.: Голос України; 1997.— 26 червня-— № 113-114.

138 Особлива частина

•Склад видатків визначається завданнями і функціями дер-

жави. Оскільки доходи будь-якої держави завжди обмежені, тому

фінансуються в першу чергу пріоритетні витрати, а пріори-

тетність визначається державою.

Причому пріоритетність витрат держави визначається її

Конституцією. Проголошення України соціальною державою

зробило необхідність змінити і напрям витрат Державного бюд-

жету: спочатку йдуть видатки на соціальний захист населення,

соціально-культурних закладів, установ та заходів, а потім на

народне господарство. У Державному бюджеті на 1997 рік зап-

лановано видатків: на соціальний захист населення — 12 %,

соціально-культурні заходи — 21 % загального обсягу видатків.

Стаття 17 Конституції України визначає, шо захист сувере-

нітету і територіальної цілісності України, забезпечення її еко-

номічної та інформаційної безпеки є найважливішими функ-

ціями держави і це покладається на Збройні Сили України,

тому на національну оборону в Державному бюджеті на 1997 рік

заплановано 6 % усіх видатків.

З Державного бюджету фінансуються видатки, пов'язані з

правоохоронною діяльністю і забезпеченням безпеки держави,

на функціонування загальнодержавних органів законодавчих і

виконавчих органів влади, місцевих державних податкових ад-

міністрацій, на утримання судової системи, на зовнішньополі-

тичну діяльність.

Щороку в Державному бюджеті передбачаються суми на

обслуговування державного зовнішнього та внутрішнього боргу.

В Державний бюджет на 1997 рік включаються шість за-

гальнодержавних фондів фінансових ресурсів (Чорнобильський,

Державний фонд сприяння зайнятості населення, Державний

цільовий фонд розвитку промисловості, Фонд соціального стра-

хування, Фонд охорони навколишнього природного середови-

ща та Державний дорожній фонд). З них також фінансуються

видатки, що мають загальнодержавне значення.

Оголошення незалежності України і створення суверенної,

незалежної держави внесло корективи у видаткову частину Дер-

жавного бюджету України- З'явилися видатки на національну

оборону, на Державну космічну програму та Національний центр

управління і випробувань космічних засобів.

Перехід до ринкової економіки викликає витрати, пов'я-

зані з наданням допомоги і часткових сплат відсотків за надані

Глава 5. Бюджетне право і бюджетний устрій України 139

кредити підприємцям, селянським (фермерським) господарствам

тощо.

•# За рахунок коштів Державного бюджету фінансуються за-

ходи по утворенню державних матеріальних і фінансових ре-

зервів.

Закон про бюджетну систему (ст. 33) передбачає випадки,

коли в ході виконання бюджету рівень дефіциту бюджету пере-

вищує встановлений або виникає значне зниження надходжень

від доходних джерел. Верховна Рада України, Верховна Рада

Автономної Республіки Крим і ради місцевих органів самовря-

дування за пропозицією Кабінету Міністрів і відповідних вико-

навчих органів місцевого самоврядування приймають рішення

про запровадження пропорційного скорочення затверджених

бюджетних видатків щомісячно по всіх видатках, крім захище-

них (перелік яких повинна щороку приймати рада при затвер-

дженні відповідного бюджету) до кінця бюджетного року. Якщо

Верховна Рада не приймає рішення щодо пропорційного ско-

рочення видатків, Президент України має право зупинити або

скоротити фінансування окремих видатків, попередивши про

це Верховну Раду України за 2 тижні.

Закон України «Про бюджетну систему України» (ст. 34)

передбачає можливість скорочення надходжень або виникнен-

ня чи збільшення видатків з Державного або місцевих бюд-

жетів через те, що відповідні ради або їх виконавчі органи прий-

няли рішення, що потягли за собою такі видадки. Тоді ці орга-

ни повинні передбачити джерела покриття цих видатків.

Стаття 18 Закону України «Про бюджетну систему Украї-

ни» поділяє видатки усіх бюджетів на поточні видатки та ви-

датки розвитку.

Поточні видатки — це витрати бюджетів на фінансування

мережі підприємств, установ, організацій і органів, які діють на

початок бюджетного періоду, а також на фінансування заходів

щодо соціального захисту населення та інших заходів.

До видатків розвитку належать витрати на фінансування

інвестиційної та інноваційної діяльності, субвенції та інші ви-

датки — порозширене відтворення.

Поділ витрат бюджетів на видатки розвитку, поточні видат-

ки має юридичне значення, оскільки за наявності дефіциту

бюджету першочерговому фінансуванню підлягають видатки,

які включаються в бюджет поточних видатків. Це новина, по-

140 Особлива частина

в'язана з новою державою. Отже, раніше в першу чергу фінан-

сувалися видатки на промисловість, сільське господарство, а не

на поточні витрати.

Склад і структура видатків Державного і місцевого бюд-

жетів визначаються їх економічним змістом, роллю в розподілі

валового внутрішнього продукту. Загальними принципами роз-

поділу видатків між ланками бюджетної системи України є

підвідомчість (підпорядкованість) установ і організацій, що

фінансуються з певного виду бюджету, та значимість заходів,

що фінансуються.

Бюджетні кошти витрачаються тільки за цільовим призна-

ченням і в межах, затверджених відповідним правовим актом

— законом про Державний бюджет чи рішенням ради місцево-

го органу самоврядування. У правові акти про бюджет не мо-

жуть включатися статті видатків, які не передбачені чинними

законами.

Значна частина видатків в Україні припадає на Державний

бюджет, оскільки основні функції керування державою, оздо-

ровлення економіки, фінансово-кредитної системи зосереджені

у віданні державних органів.