§ 4. Фінансове право і наука фінансового права

Фінансове право як галузь права і як навчальна дисципліна

тісно пов'язане з наукою фінансового права. Це, по суті, сто-

рони одного явища. Якщо фінансове право регулює суспільні

Це, наприклад, Закони України «Про бюджетну систему України» віз, 28 квітня

1995 року (до того часу Закон діяв в редакції від 5 грудня 1990 року); «Про

державну податкову службу в Україні» від 24 грудня 1992 року; «Про систему

оподаткування» від 18 лютого 1997 року і деякі інші.

58 Загальна частина

відносини в сфері управління державними фінансами, визна-

чає компетенцію, завдання і функції, форми і методи поведін-

ки суб'єктів фінансово-правових відносин, то наука фінансово-

го права вивчає фінансово-правові категорії і фінансово-правові

норми, розвиває їх і сприяє удосконаленню фінансового законодав-

ства шляхом вироблення рекомендацій. Якщо фінансове право

як галузь права матеріалізується в фінансово-правових прин-

ципах, нормах, методах, то наука фінансового права матеріалі-

зується в монографіях, статтях, навчальних посібниках, підруч-

никах з фінансового права. Як і кожна наука, наука фінансово-

го права має властиві тільки їй предмет і методи дослідження,

категоріально-понятійний апарат, свій зміст. Вона — частина

юридичної науки в цілому.

Предметом науки фінансового права є вся сукупність знань

про фінансове право, фінансову діяльність держави. Ці знання

за своїм елементним складом і структурою, за характером над-

звичайно строкаті і різнорідні. Найбільшу частину цих знань за

обсягом складає практичний досвід правозастосовної діяльності

органів управління фінансовими відносинами, що є тільки пер-

шим наближенням до власне наукового знання, і потребує ос-

мислення, узагальнення. Воно швидше всього «схоплює» яви-

ща у всій їх складності, багатоликості і суперечливості, але ще

не відображає їх в поняттях і категоріях науки.

Наступним, якісно змістовнішим рівнем знань про фінан-

сове право, фінансову діяльність держави є систематизовані і

узагальнені у формі наукових досліджень простих елементар-

них понять про фінансово-правові норми, відносини, інсти-

тути.

Нарешті, наука фінансового права досліджує знання про

фінансове право і фінансову діяльність держави у формі склад-

них, найбільш узагальнених фінансово-правових понять і кате-

горій. В них відбивається головне, суттєве, що характеризує

фінансово-правову дійсність.

Отже, науку фінансового права можна визначити, як внутр-

ішньо цілісну систему узагальнених специфічних знань про фінан-

сове право і фінансову діяльність держави і закономірності роз-

витку цих знань. Науці фінансового права властиві особливості,

що відрізняють її від інших суспільних наук. Перш за все вона

була і залишається суспільствознавчою наукою, а тому завжди

піддається всіляким деформаціям і політичній кон'юнктурі, її

ілава 2. Предмет, метод та система фінансового арена                    59

предмет складають соціальні явища — фінансово-правові відно-

сини і норми, що їх регулюють. Жодна інша наука ці явища не

досліджує.

. •  По-друге, наука фінансового права вивчає такі фінансово-

правові явища, які за своєю юридичною природою відносяться

до публічно-правових, що мають місце тільки в сфері держав-

них (публічних) фінансів. В сфері приватних фінансів, де відно-

сини відображають рівноправність їх суб'єктів, діють норми

цивільного права.

По-третє, наука фінансового права є юридичною наукою,

що вивчає такі фінансово-правові явища і поняття, багато з

яких двоякі за своєю природою, зіткані з правової і економіч-

ної «матерії». Наприклад, грошові кошти є одночасно і про-

дуктом дії економічного закону вартості, і витвором державної

влади. Наука фінансового права взагалі не може обходитись

без використання понятійно-категоріального апарату фінансо-

вої науки, який немов складає обов'язковий фундамент біль-

шості фінансово-правових понять. На такий подвійний харак-

тер фінансово-правових понять звернув увагу ще в кінці МИНУ-

ЛОГО століття визначний російський фахівець з фінансового

права В. А. Лебедєв, а в радянський час цю рису фінансово-

правових явиш незмінно підкреслював родоначальник фінан-

сового права в колишньому СРСР Ю. А. Ровшський.

Ще одна з особливостей науки фшансового права полягає

в тому, що вона покликана не тільки пояснювати фшансово-

правові явища, але й сприяти вирішенню практичних завдань

фтансовими органами, тобто виконувати відповідні, покладені

на неї функції. Якщо говорити про функції, що виконує наука

фінансового права по відношенню до чинного фінансового

права, то як на головні з поміж них слід вказати на аналітичну,

критичну, конструктивну і прогнозуючу функції.

Аналітична функція науки фшансового права полягає в ус-

відомленні «дослідного знання», класифікації фінансово-пра-

вових норм та їх науковому коментуванні, зведенні їх у внут-

рішньо цілісну органічну систему.

Критична функція полягає у виявленні дефектів і недоліків

у чинному фінансовому законодавстві, в фіксації невідповід-

ності правової норми вимогам суспільної практики.

Конструктивна функція сприяє утворенню нових фінансо-

во-правових норм, інститутів і розділів фінансового права. Ця

60 Загальна частина

 

 

функція завжди передує виданню нового закону чи іншого нор-

мативно-правового акту і постійно використовується в процесі

нормотворчої діяльності держави.

Прогнозуюча ж функція науки фінансового права, а іноді її

ще називають «орієнтовною» функцією, полягає в тому, що

наука фінансового права дає фінансово-правовій практиці важ-

ливі орієнтири в розвитку, вказує віхи, в напрямку яких ймо-

вірно будуть рухатись фінансово-правові відносини. І чим ви-

щий рівень розвитку фінансово-правової науки, тим точніші ці

орієнтири, тим на більшу відстань у часі можуть визначатись

такі віхи. Система знань про фінансове право і управління дер-

жавними фінансами тільки тоді сама по собі починає бути на-

укою фінансового права, коли вона стає спроможною створити

реальну концепцію розвитку фінансово-правових відносин,

перетворити цю концепцію через дії публічної влади в ефек-

тивні фінансово-правові норми.

У викладених вище сутності, особливостях і функціях на-

уки фінансового права проявляється її зміст в цілому.

Система науки фінансового права в певній мірі відповідає

системі фінансового права як галузі права, однак повністю не

збігається з нею. Так, наука фінансового права розробляє важ-

ливі теоретичні положення, які за своїм характером не можуть

знайти пряме відображення у фінансовому праві.

Наприклад, у фінансовому законодавстві неможливо знай-

ти визначення державних фінансів, класифікації фінансово-

правових актів або фінансово-правових норм, цілісного закрі-

плення будь-якої теоретичної концепції, що пояснює фінансо-

во-правові явища і т.д. З другого боку, не всі фінансово-правові

норми, що беруться із об'єктивної реальності і закріплюються

в нормативно-правових актах, осмислені наукою фінансового

права. Багато таких норм конструюються лише на базі «дослід-

ного знання», яке ще не є власне науковим.

В найбільш концентрованому вигляді зміст науки фінансо-

вого права проявляється в її термінах, перш за все поняттях і

категоріях. Фінансово-правова наука оперує як простими по-

няттями, що відображають однорідні явища фінансово-право-

вої дійсності, так і поняттями складними, що відображають

фінансово-правові явища на рівні цілих інститутів, розділів і

навіть підгалузей права. Найбільш загальні фундаментальні по-

няття, іцо відображають сутністні властивості фінансова-пра-

Глава 2. Предмет, метод та система фінансового права 61

вової дійсності і складають її постійну частину, основу науки

фінансового права, називаються фінансово-правовими категорія-

ми. Характерними рисами категорій науки фінансового права

є, по-перше, те, що вони стають такими лише після закріплен-

ня їх в законі і, по-друге, що вони, на відміну від інших по-

нять, утворюють постійну частину науки фінансового права.

В категоріях наука фінансового права досягає своєї доверше-

ності і зрілості.

Враховуючи значення науки про фінанси як науки, що вив-

чає економічний базис, не треба забувати про необхідність вив-

чення закономірностей самої надбудови, про активну творчу

роль права. Ось чому в галузі науки фінансового права, вико-

ристовуючи дані науки про фінанси, потрібно не підміняти пра-

вовий аналіз дійсності наведенням окремих положень науки

про фінанси, не розчиняти юридичну специфіку фінансово-

правових норм і відносин у вивченні їх економічного змісту.

Наука фінансового права відрізняється від науки про фінанси

тим, що вона, використовуючи дані науки про фінанси, вивчає

правову форму фінансової діяльності держави і відносин, що

виникають у зв'язку з цією діяльністю, досліджує вплив цієї

правової надбудови на економічний базис.

Власне українська наука фінансового права тільки починає

розвиватись. Але розвивається вона не на голому місці, а сягає

: своїми коріннями в радянську фінансово-правову науку, а че-

рез неї в загальновідому своїми значними традиціями і досяг-

неннями російську наукову школу фінансового права, вбирає в

себе все більше елементів науки про публічні фінанси захід-

ноєвропейської цивілізації-

В Російській імперії фінансова наука, що народила згодом

науку фінансового права, з'явилась значно пізніше, ніж у

Західній Європі. Хоча перші спроби аналізу фінансового стану

Росії були розпочаті ще в 1663-1667 роках (Котошихін, Крижа-

нич, Посошков). Помітну роль у формуванні і розвитку росій-

ської фінансово-правової думки відіграв М.М. Сперанський

(1772-1839 роки), державний діяч часів Олександра І і Миколи І.

В 1810 році у своїй записці «План фінансів» він першим запро-

понував надати державному бюджетові законодавчий характер,

ввести прибутковий податок, створити центральний банк і ви-

пустити кредитні гроші. Його план був схвалений Державною

Радою. Між тим це були ще тільки перші кроки до фінансової

62 Загальна частина

науки і науки фінансового права. У власному розумінні слова

«фінансова наука» була привнесена в Росію західноєвропейсь-

кими вченими, перш за все німецькими, яких царський уряд

регулярно запрошував до себе на роботу (X. Шльоцером,

Т. Шторхом, А. Вагнером і іншими). Зокрема, в 1824 р- вперше

було видано російською мовою підручник Християна Шльоце-

ра «Початкові основи державного господарства». Через деякий

час, в ]838 році, також російською мовою була опублікована

книжка першого міністра фінансів Росії Є. Канкріна «Стислий

огляд російських фінансів».

В 1841 р. з'явився по суті перший російський підручник з

фінансового права І.Я. Горлова «Теорія фінансів». Хоч в цьому

підручнику саме поняття «фінансове право» ще вживається з різ-

ними смисловими навантаженнями і змістом.

Вперше в сучасному розумінні термін «фінансове право»

вжив професор фінансового права, декан юридичного факуль-

тету Казанського університету Є.Г. Осокін. Серед найбільш відо-

мих його праць слід назвати: «Внутрішні митні збори в Росії»

(1850 р.), «Декілька спірних питань з історії російського фінан-

сового права» (1855 р.), «Про підвищення промислового подат-

ку і про історичний його розвиток в Росії» (1856 р.). Праця

«Декілька спірних питань з історії російського фінансового

права» була першою книжкою в Росії, де було вжито термін

«фінансове право».

Період після скасування кріпосного права в Росії з 1861 р. і

до 1917 р. був найбільш плідним у розвитку російської науки

фінансового права. Особливо це стосується періоду з 80-х ро-

ків XIX ст. до початку XX ст. В ці роки були створені три

кафедри фшансового права: в Московському, Казанському і

Новоросійському університетах. До цього періоду можна відне-

сти розквіт діяльності видатного професора фінансового права

Петербурзького університету В.А. Лебедєва, який опублікував

в 1-882 — 1883 рр. підручник «Фінансове право». Його з повним

правом сучасники називали енциклопедією фінансового права

і він був перекладений на основні європейські мови. В 1883 р.

була видана не менш яскрава книжка ярославського професора

кафедри поліцейського і фінансового права І.Т. Тарасова «На-

рис науки фінансового права», присвячена теоретичним пи-

танням предмету і методу науки фінансового права, історії

Глава 2, Предмет, метод та системи фінансового ярая»

фінансових установ, аналізу законодавства в галузі фінансово-

го управління.

Вражає географія написання і видання підручників і на-

вчальних курсів з фінансового права. Крім уже вищеназваних

книг, в 1883-1909 роках були підготовлені і опубліковані підруч-

ники з фінансового права професорів Новоросійського універ-

ситету І. Патлаєвського та С. їловайського. Казанського уні-

верситету — Д. Львова, Петербурзького Лісового інституту —

В. Яроцького, Московського університету — Ф. Мільгаузена,

І. Озерова, А. Нікітського, Київського університету — Г. Сидо-

ренка, Харківського університету — М. Алексеєнка, Казансь-

кого університету — Л. Вацури. Професор Московського уні-

верситету І. І. Янжул, уродженець м. Василькова Київської гу-

бернії, був єдиним академіком зі спеціальності «фінансове

право», обраним в Академію наук Росії. Цей плідний процес

був призупинений першою світовою війною, а в 1917 році вза-

галі обірвався.

В розвиткові радянської науки фінансового права виділя-

ються якісно відмінні між собою два періоди. Перший включає

час від захоплення більшовиками політичної влади в 1917 р. до

кінця 30-х років, коли закінчився перехідний період від капіта-

лізму до соціалізму, що на практиці означало повну заміну ба-

зисних і надбудовних суспільних відносин на принципово

відмінних від попередніх основах. Це період важкого, а в ок-

ремі роки трагічного внутрішньоутробного розвитку цієї на-

уки, часу її формування, визрівання, відмежування від інших,

одним словом, період виникнення.

Головне завдання нової науки фінансового права (стару

науку більшовики ліквідували, закривши кафедри фінансового

права у вузах) було сформульовано у розділі V Конституції

РРФСР, який називався «Бюджетне право». В ньому були вик-

ладені принципи і сутність фінансової политики нової влади.

На перше місце однозначно ставились «бюджетні інтереси»

«диктатури трудящих». Не випадково першою науковою пра-

цею в Радянській Росії з питань фінансового права стала моно-

графія А. М. Гурвича «Бюджетне право за законодавством

РРФСР» (М., 1918 р.). Майже одночасно з нею також вийшла

книжка А. А. Алексеєва «Бюджетне право народного представ-

ництва» (Харків, 1918 р.).

64

Загальна частина

Окрім названих вчених представниками радянської науки

фінансового права в цей період були С. А. Котляревський,

М. А. Гурвич, М. Д. Загряцков. Своїми дослідженнями вони

підготували грунт для виникнення науки радянського фінансо-

вого права.

Формально початок другого етапу розвитку радянської на-

уки фінансового права можна віднести до березня 1940 року,

коли в журналі «Советское государство й право» була опубліко-

вана принципово важлива стаття Ю. А. Ровінського «Предмет

радянського фінансового права». Тоді ж було опубліковано пер-

ший радянський підручник «Фінансове право». В них раніше

фрагментарні, неповні, несистематизовані знання з радянсь-

кого фінансового права були вишикувані в чітку, внутрішньо

цілісну систему категорій і понять, з чітко окресленим предме-

том науки і її методами.

В 50 — 60 роки, всупереч політиці державного тоталітариз-

му та ідеологічного пресу було завершено розробку теорії соці-

алістичного фінансового права. Завдяки виділенню і всебічно-

му обгрунтуванню таких фінансово-правових категорій і по-

нять, як предмет і метод, сутність і зміст, система і джерела

радянського фінансового права, фінансова діяльність соціалі-

стичної держави, фінансова система соціалістичної держави,

фінансово-правові акти і ряду інших концепція науки соціалі-

стичного фінансового права набула цілісного характеру.

Найкраще були розроблені в цей період питання бюджетного

права, пов'язані зі змістом бюджету, бюджетним регулюван-

ням, бюджетним процесом. Безсумнівну цінність представля-

ють собою розробки проблем бюджетної компетенції, бюджет-

них повноважень, бюджетно-правового статусу адміністратив-

но-територіальних одиниць.

Найбільший внесок у цю справу зробили відомі вчені-юри-

сти професори В. В. Бесчеревних, Л. К. Воронова, М. І. Піскотін,

Н. І. Хімічева, С. Д. Ципкін.

Разом з тим слід відмітити, що розробка фінансово-право-

вих категорій у статтях, підручниках і дисертаціях проходила в

умовах виняткового панування публічних фінансів, функціо-

нування жорстких централізованих фінансових структур, ви-

няткових державних повноважень центру, бюджетної системи,

що спиралась на Закон про бюджетні права СРСР і союзних

республик від ЗО жовтня 1959 року.

Глава 2. Предмет, метод та система фінансового права

65

В союзних республіках підручники з фінансового права за

роки радянської влади не видавались. Зрідка виходили тільки

навчальні посібники - Про неувагу до науки фінансового права

свідчить і те, шо за всі часи радянської влади в СРСР захисти-

ли докторські дисертації з фінансового права тільки сім осіб

(в Україні — тільки одна!).

В сучасних умовах, що докорінно змінились і для бюджету,

виникла необхідність свого роду інвентаризації бюджетно-пра-

вових категорій і понять, їх нового прочитання, а також до-

слідження ряду принципово нових аспектів бюджетного права,

народжених сучасними реаліями.

Науковою цілиною, по суті, залишаються інститути подат-

кового і кредитного права, питання відповідальності у фінан-

совому праві, фінансового контролю і ін.

Недостатньо розроблені питання теорії фінансового права.

Нерозвиненість науки фінансового права відбивається на

змістові фінансово-правових актів, які повинні враховувати її

досягнення.

Перехід до ринкової економіки, по суті, поставив проблему

перегляду всієї системи науки фінансового права, успадкова-

ної нами від соціалістичного суспільства, починаючи від її пред-

мету і методу і закінчуючи окремими категоріями і поняттями.

Він одночасно розширив і звузив об'єкт пізнання науки фінан-

сового права, звільнив її методологію від ідеологічних кайданів,

відкрив дорогу до нових пошуків істини. На порядку денному

сьогодні постають питання уточнення і поглиблення змісту тра-

,;| Диційних категорій і понять науки, вилучення з її числа заста-

Я рілих категорій і понять, реабілітації тих категорій і понять, від

яких радянська наука фінансового права відмовилась на рубежі

20-30-х років, тобто потребує суттєвого оновлення і зміни вся

система науки фінансового права.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що розуміють під предметом фінансового права?

2. Які групи відносин складають предмет фінансового права?

3. Як можна визначити поняття фінансового права?

4. Які характерні ознаки методу фінансово-правового регу-

лювання і чим він відрізняється від методу регулювання інших

галузей публічного права?

5. З якими галузями права тісно межує фінансове право?

5.7-4^1,

Загальна чистина

6. Яка система фінансового права як галузі права?

7. Яка система фінансового права як навчальної дисцип-

ліни?

8. Що таке джерела фінансового права?

9. Чоьгу'Конституція України є основним джерелом фінан-

сового права?

10. Що вивчає фінансово-правова наука?

• 11. Як розвивалась наука фінансового права?