ПЕРЕДНЄ СЛОВО

Закріплені Конституцією України пріоритети захисту прав і свобод людини і громадянина, усіх суб'єктів права власності і господа­рювання є основою розвитку ринкових економічних відносин. Побудова ринкової економіки в Україні можлива лише за умови визначення нової фінансової політики, яка на сьогодні передбачає фінансове оздоровлення економіки через: ліквідацію дефіциту; функціонування податкової системи, як основного механізму мобілізації фінансових ресурсів до державного бюджету; перебудову структурної політики, розширення сфери послуг; розвиток підприєм­ництва; зменшення витрат на оборону, допомогу іншим країнам тощо; конверсію військового виробництва; здійснення роздержавлення, приватизацію, акціонування фондів, організацію ринку цінних паперів; зменшення незавершеного виробництва і капітальних вкладів на будівництво, розпродаж початих будівель, здійснення продажу нерухомого майна, житла, передачу збиткових і малорентабельних підприємств в оренду; створення банківської системи; здійснення кредитної реформи. Реалізація цієї політики вимагає розробки оптимального правового механізму, що неможливо без наявності відповідної законодавчої бази.

Однією з форм державного керівництва економікою є правове

регулювання фінансової діяльності, яка полягає в мобілізації,

розподілі і витрачанні централізованих і децентралізованих фондів

коштів. З урахованням важливого значення цього виду управлінської

діяльності, юридичною гарантією забезпечення реалізації фінансової

політики можуть бути, з одного боку, фінансово-правові норми, що

закріплюють проведення фінансових заходів, пов'язаних з переходом

на рейки ринкової економіки. Остання має в своєму арсеналі чимало

Інструментів впливу держави на економічний розвиток країни:

податкування, ціноутворення, пільги, субсидії, тощо. Тим самим

гворюються умови для законної підприємницької діяльності. З

ІШого боку, забезпечення легітимної фінансово-кредитної діяльності

г тільки вимагає відповідного правового регулювання і дієвого

°нтролю, а й потребує належної охорони і захисту суспільних

Дносин у цій сфері діяльності від злочинних посягань усіма

'кливими засобами, у тому числі кримінально-правовими.

 

Чинне кримінальне законодавство містить низку статей, які передбачають відповідальність за злочини у фінансовій сфері, зокрема за такі діяння, як приховування валютної виручки (ст.801 КК), порушення законодавства про бюджетну систему України (ст. 803 КК). видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому порядку (ст. 804 КК), фіктивне підприєм­ництво (ст. 148" КК), шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 1485 КК), приховування банкрутства (ст. 1562 КК), фіктивне банкрутство (ст. 1563 КК) та багато інших.

З наведеного випливає, що фінансова злочинність включає широке коло злочинів, особлива небезпечність яких полягає в тому, що вони, по-перше, спричиняють істотну шкоду економічним інтересам держави, по-друге, ці злочини здебшльшого пов'язані з учиненням інших, інколи значно небезпечніших, злочинів - хабарництва, посадового підлогу, розкрадання коштів в особливо великих розмірах. Нарешті викликає занепокоєння те, що ці злочини вчиняються організованими групами з використанням транснаціональних злочинних зв'язків, що сприяє відмиванню "брудних" коштів, одержаних злочинним шляхом, конвертації безготівкової національної валюти у готівку іноземної (дол. США), призводить до спустошення державної скарбниці, формування "чорного" ринку послуг, невпинного зростання фінансових шахрайств тощо.

Навіть фрагментарний аналіз проблем боротьби з фінансовою злочинністю дозволяє зробити висновок, що серед чинників, які знижують ефективність боротьби з криміналізацією фінансової сфери, центральне місце займають:

прогалини та суперечності у нормативно-правовій базі, яка

регулює цю діяльність;

низький рівень профілактичної роботи;

неналежна координація діяльності правоохоронних органів;

нерозробленість методик виявлення та розслідування злочинів

у фінансово-кредитній, банківській сферах;

відсутність єдиної статистики; та ін.

У зв'язку з цим тематика наукових досліджень, правоохоронна та правозастосовча практика вимагають ретельного аналізу і мають бути орієнтовані на реалії сьогодення.

 

Пропонований збірник підготовлено на основі матеріалів міжнародного науково-практичного семінару, який відбувся 12-13 лютого 1999 року у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (м. Харків).

Сподіваємося, що цей семінар надасть новий імпульс у розробці реальних науково обґрунтованих заходів протидії фінансовій злочинності, сприятиме консолідації зусиль з боку нашої держави і міжнародної спільноти, допоможе врахувати і наш власний досвід, і досягнення світового співтовариства, стане важливим кроком у вирішенні проблем на шляху становлення в Україні повноцінної ринкової економіки.

Професор В.І Борисов, доцент Л. В. Дорош